Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія економ. вчень.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

28. Вартість капіталу у часі та її дисконтування. Визначення дисконтних ставок.

Капітал (capital) – це створенні попередньою працею виробничі ресурси довгострокового використання, які застосовуються для виробництва товарів і послуг. Розрізняють капітал фізичний (будівлі, споруди, верстати, обладнання, устаткування, знаряддя праці, запаси сировини, матеріалів, готової продукції), грошовий (money, financial – грошові ресурси фірми) і людський (human – кваліфікаційні і професійні навички людей).

Сукупний запас фізичного капіталу (capital stock) виступає у формі основних і оборотних фондів фірми і здебільшого є його власністю.

Попит фірми на капітал визначається граничною дохідністю його використання для досконало конкурентної фірми він збігається із вартістю граничного продукту капіталу (MRCК) і графічно збігається з кривою (MRCК), що має від’ємний нахил.

Орендна плата – це поточна ціна або платежі за тимчасове використання капітальних благ, які сплачує фірма-орендар власникові капіталу.

Інвестування (investment) – це витрати на створення, поповнення і збільшення основного капіталу. Валові (сукупні) інвестиції (gross investments) – це сума амортизації(depreciation) і чистих інвестицій (net investments) – збільшення осонвних фондів фірми або запасу капіталу.

Інвестиції можуть здійснюватися як за рахунок власних коштів фірми, так і за рахунок запозичених (кредитних) ресурсів.

Оцінка інвестицій базується на порівнянні (зівставленні) майбутніх доходів від функціонального використання капіталу із поточними (сучасними) інвестиціними витратами, що потребує дисконтування.

Дисконтування (discounting) – це приведення вартості економічних показників (доходів, прибутку, витрат тощо) майбутніх років до їх сучасної вартості (present value) або альтернативної цінності,

Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів:

FV = P(1+r)n ,

де: FV (Future value) – майбутня вартість грошей ; Р (present value)– початкова інвестована сума; r- ставка %, або ставка дохідності; n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти; (1+r)n - множник нарощування (компаундування).

Складний процент – це сума доходу, яку отримає інвестор в результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить доход.

Процентна ставка використовується не тільки як інструмент нарощування вартості грошових коштів, але і як норма дохідності інвестиційних операцій.

Множник нарощування (компаундування) - майбутня вартість однієї грошової одиниці на даний час, інвестованої на певний період під відсоткову ставку.

29. Індекси Лернера та Герфіндаля-Хіршмана, їх переваги, недоліки та значення для оцінки процесу монополізації конкурентних ринків.

Індекс Лернера – показник, який характеризує ступінь контролю монополіста за ринковою ціною і дозволяє виміряти рівень прибутковості.

Висока норма прибутку взагалі є ознакою монополії. Оскільки у довгостроковому періоді граничні витрати виробництва фірми дорівнюють її сукупним середнім витратам.

Отже, згідно з індексом Лернера висока норма прибутку (Pr') також може розглядатися як показник монопольної влади.

Для досконалої конкуренції, де фірми не мають змоги впливати на ціну і довгострокова рівновага встановлюється на рівні MR=MC=P=AC, індекс Лернера дорівнює 0. Для монополії він коливається від 0 до 1, і чим більшою є величина індексу, тим більша монопольна влада.

Індекс Герфіндаля характеризує рівень концентрації виробництва у галузі і ступінь монополізації галузевого ринку. Він обчислюється за формулою:

IHH = S12 + S22 + … + Sn2 = ∑ Si2,

де Si – питома вага випуску окремої фірми у відсотках, починаючи з найбільшої (S1і закінчуючи найменшою (Snфірмою галузі.

Для чистої монополії індекс Герфіндаля має максимальне значення і дорівнює 10 000 (IHH= 1002 = 10 000). Для досконалої конкуренції він не може перевищувати100 пунктів, тому що частка окремої фірми майже ніколи не буває більшою за 1 %. Галузь вважається висококонцентрованою (монополізованою), якщо IHH ≥ 1800.

Індекс Герфіндаля використовується в реальній господарській практиці для вирішення питань про надання державного дозволу і проведення державної реєстрації всіх видів злиття та об’єднання фірм. Якщо внаслідок об’єднання або злиття індекс Херфіндаля у традиційно конкурентних галузях США зростає більш, ніж на 100 пунктів, а у висококонцентрованих – більш ніж на 300 пунктів – об’єднання фірм може бути заборонене.