П.2.Зовнішні пристрої виводу графічної інформації.

До пристроїв виводу традиційно відносяться:

1. монітор;

2. принтер та плотер;

3. сектор Бройля клавіатури для сліпих;

4. акустичні системи та інші аудиопристрої, що підключаються через звукову плату;

5. пристрій видачі запахів;

6. пристрій передачі тактильних імпульсів;

7. пристрій передачі смаку (знаходиться на стадії лабораторних роробок).

Розглянемо детальніше принтери. Їх функція: виводить інформацію на папір (твердий носій). Основні типи: матричний, струйний, лазерний і т.д. Важливою характеристикою є роздільна здатність 300-1200 dpi (точок на лінійний дюйм – 2.54 см), швидкість друку 0.5-15 стр./хв.

Плотери або графобудовачі, служать для виводу креслень, графіків, якісних зображень на папір або синтетичну плівку.

Монітор – основний пристрій для відслідковування процесів, які відбуваються в ПК. Є два основних типи моніторів: з електронно-променевою трубкою (CRT) та рідкокристалічні (LCD). Головний недолік перших – великі розміри (займає мий об’єм), важливі недоліки других – низька яскравість зображення, інерційність, малий кут обзору.

Ще є газоплазмені монітори, які мають дві скляні пластини, між якими знаходиться газова суміш, яка висвічується у відповідних місцях під дією електричних імпульсів. Недоліком таким моніторів є неможливість їх використання в переносних комп’ютерах з акумуляторним або джерелом на батарейках із-за великого споживання струму.

п.3. Гібридні зовнішні пристрої.

До зовнішніх пристроїв вводу-виводу, які іноді називають гібридними пристроями, відносяться:

1. сканпринтер (найчастіше всього це сканер та лазерний принтер в одному корпусі. Обидва ці прилади можуть працювати в автономному режимі і таким чином замінять ксерокс. Іноді в цей пристрій додають ще і опції телефаксу і модему);

2. зовнішній аудиоконтролер (звукова плата);

3. модем;

4. шолом віртуальної реальності (В ньому розташовані монітори для очей для представлення тривимірного відео зображення. Пристроєм вводу в шоломі є датчики, що відслідковують переміщення голови користувача в просторі. Дані про переміщення обробляються ПК, і відповідним чином змінюється катринка світу, що спостерігається на моніторах шолома);

5. відеорекордер (в якості відео рекордерів могли би виступати і звичайні побутові відеомагнітофони, і більш сучасні DVD-плеєри з можливістю запису);

6. зовнішній контролер обробки відеозображень.

п.4. Програмне забезпечення комп’ютерної графіки.

Для створення та обробці графіки на комп’ютері необхідне наступне програмне забезпечення (ПЗ):

1. Операційна система (ОС) – комплекс програм, який призначений для ефективного використання усіх засобів ЕОМ в процесі розв’язку задачі та організації взаємодії користувача з ЕОМ. ОС можуть відрізнятися особливостями реалізації внутрішніх алгоритмів управління основними ресурсами комп’тера (процесорами, пам’яттю, пристроями), особливостями використаних методів проектування, типами апаратних платформ, областями користування та багатьма іншими властивостями. Добре відомі своїми спеціальними програмами для обробки графіки такі ОС, HP-UX, MacOS, Windows.

2. Драйвери – програми, які необхідні для роботи з якими-небудь зовнішніми пристроями. Наприклад, для роботи із сканером потрібна програма, яка називається драйвер сканера. Деякі драйвери для самих розповсюджених стандартних пристроїв входять в поставку ОС. Деякі пристрої можуть експлуатуватися тільки із спеціалізованими драйверами. Такі драйвери поставляються на дисках в комплекті з новими пристроями або можуть бути переписаними із Інтернету з сайту-сторінки виробника пристрою. В кожному комп’ютері одночасно використовуються від декількох драйверів різних пристроїв від декількох десятків таких драйверів, так як під зовнішніми пристроями розуміють і такі пристрої, як модеми, TV – тюнери, звукові плати, які фізично знаходяться всередині системного блоку як адаптери, які вставляються в разйоми материнської плати.

3. Прикладні програми – програми, які необхідні для використання конкретних графічних задач. Ці програми повинні бути пристосовані, по-перше, для конкретного типу ЕОМ, по-друге – для конкретного типу ОС, сумісно з якою вони використовуються.

По призначенню програми діляться на наступні типи:

А. Графічні редактори.

Б. Системи розпізнання текстів.

В. Вектори затори, а точніше системи перетворення звичайних точкових зображень в більш компактну векторну форму.

Г. Системи комп’ютерної анімації.

Д. Системи автоматизованого проектування.

Е. Видавничі системи.

И. Офісна графіка.

З. Web-редактори.

Ж. Системи відео монтажу та спец ефектів.

По умовам легального розповсюдження програми діляться на наступні типи: платні; умовно-безкоштовні (такі програми дозволяється використовувати в певний час або певну кількість раз); ті, що вільно розповсюджується (розповсюджуються на умовах спеціального погодження між розповсюджувачами та користувачами програм); безкоштовні (програми розповсюджуються їх створювачами з метою самореклами); тестові (для виявлення користувачем можливих недоліків для подальшого повідомлення про них виробнику).

6