- •Основи економіки методичні вказівки
- •Економічна теорія як наука.
- •1. Виникнення та напрямки розвитку економічної теорії.
- •Предмет теоретичної економіки.
- •3. Функції економічної теорії та її місце в системі економічних наук.
- •4. Методологія економічної теорії.
- •Економічні категорії, закони і принципи.
- •Тема 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва.
- •Суспільне виробництво і його структура.
- •Фактори виробництва.
- •Центральні проблеми економічної організації. Закон рідкісності.
- •Технологічний вибір у суспільстві. Зростаючі витрати.
- •Тема 3. Поділ праці. Товарне виробництво. Гроші.
- •1. Поділ праці. Товарне виробництво.
- •2. Сутність, функції та види грошей.
- •Тема 4. Форми організації суспільного виробництва і економічні системи сучасного світу.
- •Поняття економічної системи, її визначальні ознаки та види.
- •3. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
- •4. Перехідна економіка.
- •Тема 5. Попит і пропозиція. Ціна ринкової рівноваги.
- •1. Попит. Закон попиту. Фактори, що впливають на зміну попиту.
- •2. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори, шо впливають на зміну пропозиції.
- •3. Еластичність попиту та пропозиції, її сутність та методи визначення.
- •4. Ціноутворення в ринковій економіці.
- •Тема 6. Підприємництво в ринковій економіці.
- •2. Кошти підприємств, їх кругообіг та обіг. Основний та обіговий капітал.
- •3. Витрати виробництва.
- •Тема 7. Визначення ціни і обсягу виробництва фірмою в різних моделях ринку.
- •Чотири моделі ринкових ситуацій, їх загальна характеристика.
- •3. Олігополія та чиста монополія. Поведінка фірми.
- •Тема 8. Виробництво і попит на виробничі ресурси.
- •1.Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси, його особливості та фактори.
- •1. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси, його особливості та фактори.
- •2. Ціноутворення на ринку праці. Визначення заробітної плати.
- •3. Ринок природних ресурсів. Земельна рента.
- •4. Теорія процента і капіталу.
- •5. Підриємницький дохід і прибуток.
- •Тема 9. Макроекономіка як наука. Національний продукт.
- •1. Об’єкт, предмет, структура та функції макроекономічної теорії.
- •2. Обсяг національного виробництва.
- •3. Взаємозв'язок між основними макроекономічними показниками: внд, чвп, нд, од, вд.
- •4. Роль цін в обчисленні макроекономічних показників.
- •Тема 10. Сукупний попит і сукупна пропозиція. Економічне зростання.
- •1. Сукупний попит і його складові.
- •2. Сукупна пропозиція та її фактори.
- •3. Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •4. Економічне зростання.
- •Тема 11. Макроекономічна нестабільність та економічні функції держави.
- •Циклічні коливання та антициклічна політика.
- •Безробіття, його причини та види. Втрати від безробіття.
- •3. Інфляція, її види та наслідки.
- •4. Економічні функції держави.
- •Тема 12. Монетарна та фіскальна політика держАви.
- •1. Фінансові ринки. Попит на гроші.
- •2. Банківська система. Центральний банк та його функції. Монетарна політика Центрального банку.
- •3. Фіскальна політика. Державний бюджет.
- •Тема 13. Міжнародні економічні відносини.
- •1. Міжнародний поділ праці і світове господарство.
- •2. Міжнародна торгівля. Теорії міжнародної торгівлі.
- •3. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
- •Список рекомендованої літератури
- •Рецензія
Тема 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва.
Суспільне виробництво і його структура.
Фактори виробництва.
Центральні проблеми економічної організації. Закон рідкісності.
Технологічний вибір у суспільстві. Зростаючі витрати.
Суспільне виробництво і його структура.
Виробництво – це процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Суспільне виробництво є сукупністю усіх сфер діяльності людей, які забезпечують стабільне функціонування суспільства.
Структура суспільного виробництва включає матеріальне і нематеріальне виробництво.
Матеріальне виробництво є сферою суспільного виробництва, в якій виробляються: а) матеріальні блага (вугілля, метал, будівлі, одяг, обладнання, хімічні вироби тощо); б) матеріальні послуги (вантажний транспорт, гуртова торгівля, обслуговування і ремонт техніки тощо). Воно об’єднує промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок, торгівлю, громадське харчування, комунальне обслуговування тощо.
Нематеріальне виробництво – це сфера суспільного виробництва, в якій виробляються: а) нематеріальні послуги (побутове обслуговування, охорона здоров’я тощо); б) духовні цінності (освіта, культура, мистецтво тощо). Нематеріальне виробництво об’єднує освіту і науку, охорону здоров’я, культуру і мистецтво, а також оборону і управління.
Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг, яка охоплює підприємства і галузі, що виробляють як матеріальні, так і нематеріальні послуги (транспорт, зв’язок, торгівля).
Процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, називається суспільним відтворенням. Розрізняють три види відтворення: просте, спадне і розширене. Просте відтворення – це відновлення виробництва в незмінних масштабах щодо кількості та якості виготовленого продукту. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринковою економікою. Складне відтворення – це повторення виробництва із зниженням обсягу продукції. Розширене відтворення – це відновлення виробництва в кожному наступному циклі у зростаючому обсязі щодо кількості та якості виготовленого продукту. Такий вид відтворення типовий для розвинутого ринкового суспільства.
Фактори виробництва.
Економічні ресурси – це усі природні, людські і вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Економісти розділяють ці ресурси на: 1) матеріальні ресурси – земля, або сировинні ресурси, і капітал; 2) людські ресурси – праця і підприємницький хист. Економічні ресурси – земля, праця, капітал і підприємницький хист – називають ще факторами виробництва.
Земля – це всі блага природи, які застосовують у виробництві. Земля, як економічний ресурс, розглядається з трьох позицій: вона є безпосереднім фактором виробництва у сільському господарстві; джерелом всіх сировинних ресурсів; місцем розташування всіх об’єктів суспільного виробництва.
Капітал або капітальні блага як економічний ресурс охоплює усі виробничі знаряддя, тобто усі види інструментів, машини, устаткування, фабрично–заводські, складські і транспортні засоби і збутову мережу, які використовують у виробництві товарів і послуг та доставленні їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і придбання капітальних благ називають інвестуванням.
Капітал, як фактор виробництва поділяють на основний і оборотний. До основного капіталу належать будівлі, споруди, машини, які слугують людям упродовж багатьох років, до оборотного – сировина, допоміжні матеріали, паливо тощо.
Реальний або фізичний капітал – інструменти, машини та інше виробниче устаткування – це економічний ресурс; гроші, або фінансовий капітал, не є таким ресурсом. Гроші тільки представляють капітал і можуть за певних умов на нього перетворюватися (коли на них купують засоби виробництва), тому їх не розглядають як економічний ресурс.
Праця – це сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які задіяні у виробництві товарів і послуг.
Підприємливість або підприємницький хист характеризується тим, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання ресурсів землі, капіталу й праці в єдиний процес виробництва товарів і послуг; ухвалює рішення під час ведення бізнесу; є новатором, який намагається запровадити на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації бізнесу; також, це - людина, яка ризикує.