3. Еластичність попиту та пропозиції, її сутність та методи визначення.

Еластичність – це міра чутливості однієї змінної щодо іншої, виражена у відсотках.

Коефіцієнт еластичності є числовим показником процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на один відсоток іншої. Він може змінюватися від нуля до безконечності.

Цінова еластичність попиту показує, на скільки відсотків змінюється величина попиту на певний товар із зміною його ціни на один відсоток. Існують такі форми еластичності попиту за ціною:

1. Еластичний попит (E_d >1) – це ситуація, коли величина попиту змінюється на більший відсоток, ніж ціна.

2. Нееластичний попит (E_d <1) означає, що процентна зміна величини попиту є меншою, ніж аналогічна зміна ціни.

3. Одинична еластичність (E_d =1) виникає тоді, коли величина попиту і ціна змінюються на однаковий відсоток.

4. Абсолютна еластичність (E_d = ) існує тоді, коли щонайменші зміни ціни спричиняють невизначено великі зміни у величині попиту;

5. Абсолютна нееластичність (E_d = 0) – це ситуація, коли величина попиту зовсім не реагує на будь-які зміни ціни.

Числове значення коефіцієнта еластичності попиту за ціною можна визначити за формулою:

, тобто E_d= = , (5.1)

де Q_d – величина попиту; P - ціна товару.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту завжди має від’ємне значення, оскільки ціна та величина попиту перебувають в оберненій залежності.

Еластичність попиту за ціною залежить від таких чинників:

• Наявність товарів-субститутів. Загалом чим більше є замінників певного товару, тим більш еластичний попит на нього;

• Товари-комплементи: якщо якийсь товар є менш істотним комплементом важливого товару, попит на нього переважно нееластичний;

• Час. Загалом попит на товар більш еластичний у тривалішому періоді, оскільки лише з плином часу люди мають можливість знайти більше замінників. У короткому періоді попит дуже нееластичний;

• Значимість товару для споживача. Попит на товари щоденного вжитку, як правило, є нееластичним, на відміну від попиту на предмети розкоші;

• Економічна вага товару у бюджеті споживача. За інших рівних умов, чим чим більшу частку бюджету споживача становитиме ціна товару, тим вищою буде еластичність попиту на нього.

Еластичність попиту за доходом характеризує ступінь зміни величини попиту на товар у відповідь на зміни в розмірі доходів споживачів. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом є відношенням відносної зміни обсягу попиту на благо до відносної зміни доходу споживачів і розраховується за формулою:

= , (5.2)

де І – доходи споживача.

Позитивне значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом характерне для товарів вищої та нормальної якості, негативне – для другорядних товарів або нижчої якості.

Еластичність пропозиції за ціною є показником реакції пропозиції на зміну ціни товару. Її розраховують за формулою:

E_s= , (5.3)

де Q_s – обсяг пропозиції, Р – ціна.

Розрізняють такі форми еластичності пропозиції: еластична пропозиція (Е_s >1); нееластична пропозиція (Е_s<1); одинична еластичність (E_s=1); абсолютно еластична пропозиція (E_s = ); абсолютно нееластична пропозиція (E_s=0). Еластичність пропозиції залежить від таких чинників: часу; мобільності факторів виробництва; наявності та можливості замінників ресурсів; можливості тривалого зберігання товару та вартості зберігання; ціни інших благ.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною є показником, який відображає відношення процентної зміни в обсязі блага Х до процентної зміни ціни блага У:

E_xy= . (5.4)

Розрізняють три види перехресної еластичності попиту за ціною: позитивна для взаємозамінних товарів; негативна для взаємодоповнюючих товарів; нульова для незалежних товарів.

Іноді виникає потреба визначення еластичності на певному відрізку. Тоді треба скористатися дуговою еластичністю, яка показує приблизний ступінь реакції попиту чи пропозиції на зміни ціни, доходу та інших чинників. Коефіцієнт дугової еластичності обчислюється так:

Е_дуг= , (5.5)

де , - відповідно середні значення двох цін та двох обсягів.