2. Види акредитивів

В залежності від особливостей акредитивної угоди виділяють різні види акредитивів:

* підтверджений акредитив: зобов'язання банку-емітента (у якому відкрито акредитив) здійснити платіж продавцеві підтверджується іншим банком (підтверджуючим банком)

* револьверний акредитив: акредитив, що відкривається по рамкової контрактом поставки не на повну суму платежів, а на її частину, і автоматично поновлюваний у міру оплати чергової партії товарів

* акредитив з червоною застереженням: акредитив, за яким частина суми виплачується продавцю авансом

* акредитив із зеленою застереженням: акредитив, в якому міститься умова, що дозволяє банку виплачувати продавцю аванс до відвантаження / подання документів під те чи інше забезпечення

* резервний акредитив: використовується як гарантія, "резервна" форма розрахунків на випадок неплатежу покупцем за іншою формою розрахунків, погодженою з продавцем

* перекладний (трасферабельний) акредитив: акредитив, який може бути повністю або частково підлягати виконанню на користь іншої особи

* компенсаційний акредитив: акредитив, що відкривається покупцем на користь продавця під забезпечення безвідкличного акредитива, відкритого особою, якій покупець перепродав товар

3. Характеристика методів оцінки фінансових інвестицій (за справедливою вартістю, за собівартістю, за методом участі в капіталі, амортизованою собівартістю).

Первісна оцінка фінансових інвестицій є однаковою як для поточних, так і для довгострокових фінансових інвестицій та відображається у фінансовому обліку за собівартістю.

Собівартість фінансової інвестиції складаєтьсяз ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції. Якщо ж придбання фінансової інвестиції здійснюється через обмін на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу може суттєво відрізнятися від їх первісної оцінки і для відображення у фінансовій звітності вимагає проведення переоцінки. 

Для оцінки фінансових інвестицій на дату балансу використовують один із трьох методів:

- за справедливою вартістю;

- за амортизованою собівартістю;

- за методом участі в капіталі.

Ці методи оцінювання фінансових інвестицій застосовуються залежно від того, в який об’єкт здійснено фінансову інвестицію.

Розрізняють такі об’єкти фінансового інвестування:

- короткострокові або поточні фінансові інвестиції (портфель цінних паперів банку на продаж, тобто ЦП, а також внески до статутних капіталів підприємств, які придбані та утримуються банком з метою їх подальшого продажу протягом 12 місяців);

- довгострокові фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення або понад 12 місяців;

- фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, які, у свою чергу , можуть бути як поточними, так і довгостроковими.

Розглянемо кожен з методів оцінювання фінансових інвестицій.

Оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю, порядок якої встановлено пунктами 8 та 9 П(С)БО 12, полягає в тому, що фінансова інвестиція на дату балансу оцінюється за вартістю, що дорівнює сумі, за якою може бути здійснена реалізація фінансової інвестиції в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами. Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції достовірно визначити неможливо, вона відображається за собівартістю з урахуванням зменшення її корисності.

Оцінювання фінансових інвестицій на дату балансу за амортизованою собівартістю, порядок якої встановлено пунктом 10 П(С)БО 12, полягає в тому, що різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується (зменшується) інвестором протягом періоду від дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процента (прибутку від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів з одночасним збільшенням балансової вартості фінансової інвестиції. 

За методом участі в капіталі (в порядку, встановленому пп. 12-14 П(С)БО 12) обліковуються фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. При цьому балансова вартість фінансових інвестицій за методом участі в капіталі на дату балансу підлягає коригуванню згідно з П(С)БО 12.