4. Облік товарів та торгової націнки

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси".

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі"

282 "Товари в торгівлі"

283 "Товари на комісії"

284 "Тара під товарами"

285 "Торгова націнка"

Оскільки товари в підприємствах роздрібної торгівлі протягом місяця обліковуються і списуються за продажними цінами, то для того, щоб визначити реальну (покупну) вартість реалізованих товарів і виявити фінансовий результат від реалізації, в кінці місяця визначають і списують суму торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів.

Від правильності обчислення торгової націнки значною мірою залежить реальність визначення собівартості реалізованих товарів і фінансового результату від реалізації: завищення реалізованих торгових націнок у кінцевому результаті призведе до необґрунтованого збільшення прибутку, а заниження — до його зменшення.

Суму торгової націнки на реалізовані товари визначають, як правило, за середнім процентом націнки. Середній процент торгової націнки визначається за таким розрахунком:

1) до суми торгової націнки на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо рахунку 285 «Торгова націнка») додають суму торгової націнки за звітний місяць (кредитовий оборот рахунку 285) та вираховують суму торгової націнки на інші списання товарів (оборот по дебету рахунку 285);

2) одержану суму множать на 100 і ділять на продажну вартість реалізованих за звітний місяць товарів (дебетовий оборот рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів») і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунку 282 «Товари в торгівлі») та визначають середній процент торгової націнки;

3) шляхом множення вартості нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент торгової націнки і діленням на 100 визначають суму торгової націнки, що відноситься до цього залишку;

4) вирахуванням з усієї суми торгової націнки, що підлягає до розподілу, суми націнки, яка відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, визначають суму націнки, що відноситься до товарів реалізованих.

Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, списується способом «червоного сторно» з кредиту рахунку 285 «Торгова націнка» на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів». Цим записом вартість реалізованих товарів за продажними (роздрібними) цінами коригується до їх реальної покупної вартості.

Сума торгової націнки, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, залишається як кредитове сальдо на рахунку 285 «Торгова націнка». При складанні балансу вона вираховується із залишку рахунку 282 «Товари в торгівлі», що забезпечує відображення в балансі залишку товарів на звітну дату за їх покупною (реальною) вартістю.

Самостійна робота №8