2. Облік інших заохочувальних та компенсаційних виплат

Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, за винахідливість, за особливі умови праці - це додаткова заробітна плата.

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, - це заохочувальні та компенсаційні виплати.

До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові Й матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які виплачуються понад встановлені законодавством норми.

Згідно з чинним законодавством України, заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. При цьому останні містять винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми тощо.

Вчені Ф.Ф. Бутинець та Н.М. Ткаченко розглядають проблему фонду оплати праці на більш високому теоретичному рівні. У своїх працях вони дуже детально розглянули систему бухгалтерського обліку фонду оплати праці та дали кількісну характеристику всім його складовим, зокрема іншим заохочувальним та компенсаційним виплатам.

У бухгалтерському обліку інформація про розрахунки з персоналом, відповідно до Плану рахунків, узагальнюється на рахунку 66 "Розрахунки за

виплатами працівникам ". Рахунок має три субрахунки:

1) 661 "Розрахунки за заробітною платою";

2) 662 "Розрахунки з депонентами";

3) 663 "Розрахунки за іншими виплатами".

Таким чином, інші заохочувальні та компенсаційні виплати входять до складу рахунку 661 "Розрахунки з оплати праці", а не конкретизувались окремо. Таким чином, інші заохочувальні та компенсаційні виплати входять до складу рахунку 661 "Розрахунки з оплати праці", а не конкретизувались окремо.

3. Види та порядок нарахування виплат за середнім заробітком.

Середній заробіток визначається для оплати праці у випадках:

чергових і додаткових відпусток або компенсацій за невикористані відпустки;

виконання державних і громадських обов'язків;

переміщення працівників на нижче оплачувану роботу через хворобу

чи виробничу необхідність;

перебування у відрядженнях;

вимушених простоїв;

вихідної доплати при звільненні;

тимчасової непрацездатності;

відпустки з вагітності та пологів;

інших передбачених законодавством випадках.

При нарахуванні середньої заробітної плати включаються такі види нарахувань:

основна заробітна плата;

оплата за надурочні години;

оплата за роботу в нічні години;

доплата за суміщення професій і посад;

доплата за високі досягнення у роботі;

доплата за високу майстерність;

інші.

При розрахунку середньої заробітної плати не враховуються:

компенсація за невикористану відпустку;

матеріальна допомога;

добові;

пенсії;

вартість безоплатно виданого спецодягу;

виплати пов’язані з ювілейними датами;

дивіденди, тощо.

При розрахунку середньої заробітної плати слід керуватись Порядком обчислення середньої заробітної плати №100.

Працівник іде в відпустку на підставі Наказу про надання відпустки.

При нарахуванні щорічних відпускних, компенсацій за невикористану відпустку, відпускних за час навчання без відриву від виробництва середню заробітну плату визначають виходячи з виплат за останні 12 місяців. Якщо працівник відпрацював менше року, середню заробітну плату визначають виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відпускні нараховують за формулою:

Відпускні = Виплати за останні 12 місяців (за фактично відпрацьований час)/ кількість календарних днів в році (в меншому відпрацьованому періоді) за мінусом святкових і неробочих днів Х число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, в тривалість відпустки не включаються та не оплачуються.

Нарахування допомоги за час відпустки по вагітності і родам, допомоги в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється на підставі листа непрацездатності.

Розрахунок даних виплат проводиться виходячи із середньої заробітної плати. Середньоденну заробітну плату визначають, виходячи з суми виплат за останні 6 місяців, яку ділять на кількість відпрацьованих днів в цьому періоді.

Сума лікарняних знаходиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів хвороби та на відсоток (залежно від страхового стажу роботи).

При страховому стажі роботи до 5 років – виплачується 60% середньої заробітної плати, від 5 до 8 років – 80%, більше 8 років – 100%. Працюючі, які мають 1-4 категорію постраждалих від аварії на ЧАЕС, отримують 100% середньої заробітної плати, не залежно від стажу роботи.

Перших 5 днів непрацездатності оплачується за рахунок підприємства, інші дні – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

У всіх інших випадках середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за останні 2 місяці.

Самостійна робота №13