«Ніч у музеї» – нова перспективна форма музейної діяльності.
Ніч музею – міжнародна акція, яка з 2005 року проводиться за підтримки Міжнародної ради музеїв (ICOM) під патронатом Ради Європи. Національний художній музей України вкотре приєднується до цієї акції. Це акція, яка дозволяє оглянути музейні експозиції вночі, звичайно приурочена до Міжнародного дня музеїв. У цю ніч більшість музеїв відкрито для відвідувачів після заходу сонця і майже до ранку. Основна мета акції — показати ресурс, можливості, потенціал сучасних музеїв, залучити до музеїв молодь. Вперше «Ніч музеїв» була проведена в Берліні в 1997 році. Вдруге — 1999 року за ініціативою Міністерства культури і комунікацій Франції під назвою «Весна музеїв», оскільки 18 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день музеїв. У 2001 році в цій акції брало участь вже 39 країн Європи та Америки, в 2005 році «Весна музеїв» переросла саме в «Ніч музеїв». 2005 року в акції взяли участь 750 музеїв Франції і 500 музеїв Європи. Українські музеї вперше масово долучились до всесвітньої акції 2008 року. Хоча деякі музеї столиці провели подібну акцію наприкінці вересня 2007 року. 2011 року акція Ніч в музеї відбулась в ніч з 15 на 16 травня.
Основна мета акції показати ресурс, можливості, потенціал сучасних музеїв, продемонструвати інноваційні методи проведення культурних заходів для усіх категорій населення і залучити нових відвідувачів, молоді зокрема. Для усіх музеїв, а для художніх особливо – це чудова можливість проекспериментувати з формою та змістом арт-проектів, заохотити глядача до цього експерименту, продемонструвати великій аудиторії актуальне сучасне й класичне мистецтво у багатогранності творчих процесів, а також «пожвавити» сприйняття музеїв у цілому.
Ніч музеїв проводиться щорічно в ніч з суботи на неділю у вихідні, найближчі до Міжнародного дня музеїв, який відзначається 18 травня. У цей день більш ніж 2 тисячі музеїв з 42 країн Європи відкривають свої експозиції для відвідування у вечірньо-нічний час. Так музеї приваблюють молодих глядачів, яким звичніше присвячувати дозвіллю вечір, ніж день, а нові або не дуже відомі майданчики отримують шанс заявити про себе незвичайними акціями. Деякі музеї, виставкові зали, садиби та інші культурні місця України проводять спеціальні акції в ніч з 15 на 16 травня і вдень 18 травня, частина з них - вперше. Крім регулярних експозицій можна побачити унікальні експонати фондів, живі картини, відвідати театралізовані вистави та виставки предметів сучасного мистецтва.
Всесвітня акція "Ніч музеїв-2011" була присвячена темі "Музеї і пам'ять". Кожного нового року обирається нова тематика для всіх музеїв. Київський національний художній музей проводив ніч у музеї, яка поділялася на чотири тематичні блоки:
«Просто. Мистецтво» – передаукціонна виставка 70 робіт українських художників сучасності. Попри те, що виставка представляла собою передауціонний проект, куратори намагалися довести, що мистецтво не дорівнює грошам, що воно може існувати поза їхньою територією.
«Фрагменти» – відомий художник, яскравий представник українського постмодерністського мистецтва Володимир Яковець представляв відео-документацію акцій 2000-х років, фотографії та живописні серії «Покоління», «Віддзеркалення», «Ідеал» та «Блакитна культура». Митець запрошував до роздумів над актуальними проблемами сьогодення: штучність реальності, неможливість її безпосереднього переживання, клонованість будь-яких явищ, зокрема і культурних.
Акустичний концерт рок-гурту «Singleton».
«Тиха» дискотека – малознайоме явище для український меломанів, проте в Європі такі дискотеки мають шалений успіх. Вони проводились на найвідоміших фестивалях, таких як Glastonbury, Sziget, Reading тощо. Суть полягає в тому, що за допомогою навушників кожний відвідувач може обрати одну з двох запропонованих звукових доріжок, слухати і танцювати, при цьому зовні у музейних залах пануватиме традиційна тиша. Музика підкреслюватиме основну тему виставки та створить своєрідну паралель живописним образам.
В Харкові у декількох музеях відразу пропонували різноманітні програми. А саме:
потужні телескопи, за допомогою яких можна було спостерігати за небесними світилами (будівля планетарію, експозиція "Музей-космос");
костюмовані інтермедії XVIII століття, літературні читання українських класиків, перегляд українських мультфільмів, вуличні музичні атракціони, проведення лотів музейних робіт (літературний музей);
виставка і майстер-класи скульптури і малюнка, музично-світловий перформанс, день народження згущеного молока (Харківська державна академія дизайну і мистецтв);
виставка фотографій "Харківські дворики" і "Прогулянки нічним Харковом", концерт харківського гітариста Володимира Доценко і його учнів (Харківський художній музей);
виставку моди останніх 120 років "Фешн-ніч в стилі ретро" - дефіле в костюмах минулих років, вечір німого кіно, танцювальний ретро-рік (Галерея "АВЕК");
живі інсталяції, вечірня екскурсія по стрітарт-дворику галереї та зустріч з її творцями – Г. Зіньківським і Р. Мініним;
демонстрація моделів історичних кораблів-призерів чемпіонатів Європи;
майстер-клас "Сміється вальс над усіма модами століття" для бажаючих навчитися танцювати (Міському музеї Клавдії Шульженко).
Ніч у Луцькому Художньому музеї (Замок Любарта) охоплювала такі головні розділи проекту:
фотовиставка В. Чухрая «День за днем…», розповідь про діяльність Художнього музею у Луцьку, його пошуки і здобутки, його пріоритети, плани на майбутнє;
виставка малярства М. Кумановського;
міні-експозиція «Українське альфреско», яка збудована із полотен провідних мистців Луцька (Кость Борисюк, Галина Івашків, Наталя Кумановська, Андрій Русанович, Сергій Корсай;
на тлі цих візуальних метафор відбувся вишуканий концерт класичної музики, звучали арії з відомих опер та оперет не тільки українських, а й західноєвропейських композиторів. Мовою оригіналу їх виконували справжні майстри своєї справи: артист Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Сергій Бень (бас) та артистка Волинської обласної філармонії Ірина Малашевська (сопрано);
родзинкою акції стала моновистава «Річард після Річарда», яку за мотивами твору Вільяма Шекспіра поставила режисер заслужений діяч мистецтв України Ірина Волицька (м. Львів),
та зіграла актриса заслужений діяч мистецтв України Лідія Данильчук (м. Львів). Дія відбувалася в просторі однієї із архітектурних споруд Замку Любарта;
в музеї звучали: музика фортепіано, пісні українських композиторів другої половини ХХ століття у виконанні артиста Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Сергія Беня (бас);
Традиційним символом свята, як і в минулі роки, є Його Величність князь Василь-Костянтин Острозький ( 1525/27 – 1608) – український шляхтич, меценат, патріот, взірцева постать для наслідування нащадкам, портрет якого є окрасою колекції Художнього музею. Саме його іменем відбулося урочисте вручення почесних грамот людям, які протягом останнього року особливо прислужились своєю діяльністю вітчизняній культурі, а також тим меценатам які сприяють діяльності Художнього музею
2011 року у Львові ніч музеїв відбулась у дев'яти музеях: Музеї народної архітектури та побуту у Львові, Музеї книги, Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького, Львівському музеї історії релігії, Львівському історичному музеї, Львівській галереї мистецтв, Музеї етнографії та художнього промислу, Музеї Пінзеля та Підгорецькому замку. В Одесі до акції приєднались 5 музеїв: Військово-історичний музей, Художній музей, Музей Блещунова, Музей Західного і Східного мистецтва і Одеський літературний музей. У Харкові в акції взяли участь: Харківський літературний музей, Харківський художній музей, Міський музей К. І. Шульженка, Морський музей, Муніципальна галерея та ще декілька українських міст.
Фольклорно-етнографічне свято «Музейні гостини» як новий музейний захід культурного спрямування.
Кожного року в Рівненському обласному краєзначому музеї проводиться традиційне фольклорно-етнографічне свято «Музейні гостини», приурочене до Міжнародного дня музеїв. Це свято є одним із найбільших мистецьких заходів міста. На рубежі 80-90-х років ХХ століття на Театральній площі Рівного музей ініціював проведення свята народних умільців Рівненщини. Захід викликав зацікавлення мешканців Рівного. Тому вирішено було спробувати щорічно збирати вже на території музею тих людей, хто, зберігаючи давні традиції, творить власні надбання національної культури. Вперше на території музею народні умільці зібрались у травні 1992 року. Це була перша весна незалежної України. Тоді невелика група народних майстрів представила власні вироби для нечисленних гостей цього заходу. Було вирішено зробити цей захід традиційним і приурочити його проведення до Міжнародного дня музеїв (18 травня). Започатковане в Рівному, це свято тепер розійшлося по всій Україні. Воно відбувається в одну з травневих неділь. Центральна частина музейного майданчика стає імпровізованою сценою, на якій виступають фольклорні гурти з різних куточків Рівненської області, даруючи глядачам свої пісенні й танцювальні номери. Щороку збільшується кількість учасників і глядачів. Жителі обласного центру, гості міста приходять на «Музейні гостини», щоб не тільки помилуватись «народними шедеврами», а й придбати роботи знаних народних умільців і початківців, насолодитися виступами самодіяльних митців і колективів. Для багатьох майстрів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва участь у цьому дійстві стала першою спробою представлення власних доробків для широкого загалу. Дехто з авторів саме на «Музейних гостинах» усвідомив необхідність власної творчості, удосконалення попередніх напрацювань. Території музею не вистачає для усіх, тому майстри виставляють свої роботи на вулиці [ Додаток С ].
На «Музейних гостинах» представляють як традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва – різьблення, вишивку, лозоплетіння, соломоплетіння, писанкарство, так і відносно молоді – мереживоплетіння, художню обробку шкіри, художню кераміку тощо. Завжди особливо цікавлять відвідувачів ті народні митці, хто під час «Музейних гостин» проводить своєрідні майстер-класи. Це гончар із с. Березне Віктор Андрощук. Навколо його гончарного круга завжди збирається велика кількість дітлахів, яким майстер показує та пропонує особисто виготовити виріб із глини. Бондар Григорій Мельничук з Погорілівки Березнівського району, ткалі, заслужені майстрині народної творчості України Уляна Кот і Ніна Рабчевська (с. Крупове Дубровицького району), майстер соломоплетіння Микола Огородник (с. Дермань Здолбунівського району) завжди запрошують гостей свята спробувати свої сили у власному мистецтві. Постійними учасниками свята є вишивальниці Ніна Гіроль і Вероніка Велігурська, художники Микола Пашковський та Юрій Сав’юк, майстри народної іграшки Вікторія Кісиленко та Іван Сидорук та інші.
Підтримують «Музейні гостини» й відомі колективи, які беруть участь у святі. Це оркестр «Сурма» Рівненського училища мистецтв, фольклорні гурти «Барвінок» з Рівного, «Молодички» із села Здовбиця Здолбунівського району, фольклорні ансамблі «Горина», «Джерело», «Волиняни» Рівненського державного гуманітарного університету, дитячі фольклорні ансамблі: «Веснянка» – Рівненського палацу дітей та молоді, «Уляночка» – музичної школи №2 Рівного, і багато інших. Цікавість гостей «Музейних гостин» завжди викликає показ старовинного одягу, що зберігається в етнографічній колекції музею. На час його проведення молоді працівники музею стають моделями, а присутні на музейному подвір’ї дізнаються про особливості створення різних видів народного вбрання. Власні доробки представляють також члени національно-культурних товариств Рівненщини. Їхні колективи – часті гості музейного свята. Зокрема, це театр танцю «Арабеск» при Російському культурному центрі, виконавиця Тетяна Мацюк (товариство «Білорусь»), хор Рівненської єврейської громади, представники польського культурного товариства. Постійним учасником свята протягом останніх років є клуб історичної реконструкції та рольового моделювання «Варта грифона». Учасники цього об’єднання демонструють відтворене середньовічне вбрання, проводять показові лицарські бої.
Багато років сеанси усної словесності проводить на святі заслужений артист України Олекса Заворотній. Він нагадує учасникам і гостям про національну самобутність за допомогою Шевченкового слова, його поетичної спадщини. А ще бандурист Назар Волощук представляє для всіх історичні пісні та думи. Щорічне збільшення числа учасників зрештою поставило організаторів перед необхідністю забезпечення їх відповідним обладнанням. Для цього були закуплені стенди, лави, власними силами виготовлені столи, підставки для експонування виробів народних майстрів. Виставкове обладнання «Музейним гостинам» також позичають багато закладів освіти і культури. На свято також запрошуються відомі уродженців Рівненщини, які беруть участь у його проведенні. Тут побували: Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, начальник оркестру почесної варти Міністерства оборони України Михайло Рябоконь. Щороку розширюється географія представників народного мистецтва. Останні роки «Музейні гостини» приймають до трьохсот майстрів. Вони є авторами різноманітних робіт. Тому організаторам доводиться виходити за межі музейного подвір’я та «освоювати» музейний парк і прилеглу територію. В день проведення заходу вулиця Драгоманова (вздовж музею вона пішохідна) стає виставковою площею, яку заповнюють народні майстри. Оркестри, фольклорні та окремі колективи виступають перед музейним входом. У районі відкритого майданчика, де демонструються пам’ятки техніки ХVII-XX ст., розміщуються місцеві підприємці, які пропонують різноманітні кулінарні вироби для гостей та учасників свята. Облаштування експозицій учасників розпочинається о восьмій годині, урочисте відкриття – об одинадцятій. Свято триває весь недільний день до вісімнадцятої години.
Булига Олександр Степанович, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею розповідає: «В період проведення «Музейних гостин» Рівненський обласний краєзнавчий музей сформував колекцію предметів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, яка створювалася завдяки подарункам майстрів і власним закупкам. Окремі експонати цієї колекції демонструвались на різноманітних виставках у самому музеї, у Києві під час проведення творчих звітів Рівненської області у палаці «Україна» та на Всеукраїнському фестивалі «Музей у сучасному поліетнічному світі» (Дніпропетровськ). Уже наступного дня після чергових «Музейних гостин» рівненські музейники аналізують дійство, що відбулось, і протягом року готуються до наступної зустрічі зі світом народної творчості, батьківських звичаїв і традицій» [23].
Заходи культурного спрямування під назвою «Музейні гостини» відбуваються сьогодні в музейних закладах не тільки Рівненщини, але й інших регіонів України. Цей бренд використовують під час проведення подібних дійств в історико-культурному заповіднику м. Дубно і музейному комплексі с. Липки Гощанського району, Нетішинському краєзнавчому музеї (Хмельниччина), Національному заповіднику Вишгород (Київщина), у музейних закладах Кіровоградської та Вінницької областей. Фольклорно-етнографічні свята «Замкові гостини» (історико-культурний заповідник м. Острог), «Музейне подвір’я» (Радивилівський історичний музей) також продовжують справу, започатковану рівненськими музейними працівниками 19 років тому. «Музейні гостини» прижилися в багатьох місцях далеко від Рівного, цьому сприяла всеукраїнська творча лабораторія «Музей – складова частина туристичної індустрії», що відбулась на базі Рівненського обласного краєзнавчого музею у травні 2008 року. Сюди завітали директори та наукові співробітники музеїв з усіх частин України. Фольклорно-етнографічне свято у програмі навчання було одним із перших. Музейники відзначили його масовість, організацію та загальну атмосферу. Після участі в рівненських «Музейних гостинах» музейні працівники України почали проводити такі заходи у своїх музеях, зокрема в Кіровограді та Вишгороді. За період проведення свята значно зросла популярність до музейних дійств як у Рівному так і за його межами.