іншими формами лейкоплакії.

3. Клінічні форми лейкоплакії:

- плоска (проста);

- підвищена;

- верукозна (бляшкова та бородавчаста);

- ерозивна;

- виразкова;

- м’яка;

- Таппейнера;

4. План лікування хворого:

• відмова від тютюнопаління;

• навчання навичкам гігієни порожнини рота;

• професійна гігієна порожнини рота;

• санація порожнини рота;

• загальне лікування – вітаміни групи В, ретинол, аскорбінова кислота;

• у разі збереження проявів лейкоплакії через 1 місяць після санації порожнини рота та припинення тютюнопаління, місцево призначають кератолітики,

проводять кріодеструкцію.

Ситуаційна задача №5 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий В., 35 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на погіршення самопочуття, появу слабкості, головного болю, підвищення температури тіла до 38-39 С, утворення пухирів на губах, шкірі обличчя та на слизовій оболонці порожнині рота.

Перші симптоми захворювання з’явились 5 днів тому з погіршення самопочуття, підвищення температури тіла до 39 С. На 2-й день з’явились пухирцеві висипи з мутним вмістом на тильній поверхні кінцівок та в порожнині рота. На 4-й день пухирці змінились на болючі ерозії. Пацієнт до лікаря не звертався, проводив самолікування – приймав анальгін, полоскав порожнину рота відваром шавлії. З подальшого опитування було виявлено, що місяць тому проходив лікування з приводу гострого катарального бронхіту, з використанням сульфаніламідних препаратів.

Об’єктивно: Загальний стан поганий. Макуло-папульозні симетричні висипи на шкірі кінцівок, розміром 5-7 мм, пухирці із серозним вмістом, ерозії вкриті темними кірками. В ділянці носо-губної складки 2 болючі ерозії з епітеліальними залишками пухиря. Червона облямівка губ вкрита масивною геморагічною кіркою з нерівними краями. В порожнині рота численні ерозії, по краях яких виявлено залишки покришки пухиря. Симптом Нікольського не визначається. На зубах – накопичення великої кількості нальоту, залишків їжі.

1. Вкажіть попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи дослідження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №5 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Багатоформна ексудативна еритема, токсико-алергічна форма

2.

• Загальний аналіз крові;

• Цитологічне дослідження матеріалу з уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота;

3. Диференційну діагностику слід проводити з:

• Гострим герпетичним стоматитом;

• Вульгарною пухирчаткою;

• Хворобою Дюрінга;

• Синдромом Стівенса – Джонсона;

• Медикаментозним стоматитом;

• Хворобою Лаєлла;

• Синдромом Бехчета;

• Оперізуючим лишаєм.

Ситуаційна задача №6 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора Н., 65 років, звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на свербіж, сухість, шорсткість слизової оболонки щоки, зниження смакової чутливості, відсутність апетиту. Свербіж на шиї, в ділянці спини та грудини, на згинальних поверхнях передпліч, свербіж носить постійний характер, турбує вночі.

Хворою себе вважає 3 роки, коли на фоні стресової ситуації з’явився свербіж за вухами, шиї, на слизовій оболонці порожнини рота. Через 5 днів на слизовій оболонці з’явилися висипи білуватого кольору. Далі свербіж розповсюджився на міжпальцеві проміжки на руках, в ділянку передпліч, нижні кінцівки. Лікар-дерматолог встановив діагноз - алергічний дерматит та назначив норсульфазолову мазь, проведений курс лікування одужання не приніс. До стоматолога не зверталась. Вплив факторів зовнішнього середовища (час року, погода, їжа) на перебіг хвороби пацієнтка не відмічає.

Наявність шкідливих звичок заперечує. Відмічає алергічну реакцію на свіжі помідори та малину. 20 років знаходиться на обліку у психоневрологічному диспансері з приводу депресії. Супутні захворювання – ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, порушення мозкового кровообігу.

Об’єктивно: слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору. В ділянці дистальних відділів щоки та ретромолярного простору виявлено полігональні папули білісуватого кольору, щільної консистенції, які мають зроговілу верхівку. Папули зливаються у вигляді «мережива», «гілки дерева». Язик вкритий жовтуватим нальотом.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи обстеження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №6

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

1. Червоний плескатий лишай, гіперкератозна форма.

2.

• Загальний та біохімічний аналіз крові;

• Цитологічне дослідження мазків із вогнищ ураження;

3. Диференційну діагностику проводять з:

• Багатоформною ексудативною ерітемою;

• Гострим герпетичним стоматитом;

• Псоріазом;

• Рожевим лишаєм;

• Папульозним сифілідом;

• Обмеженим нейродермітом.

Ситуаційна задача №7

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

Хворий К., 15 років, з’явився до лікаря-стоматолога зі скаргами на появу пухирців на губах та в порожнині рота, біль, який посилюється під час їжі та розмови. Зі слів хворого кілька днів тому, спілкувався з приятелем, у котрого були герметичні висипання на губах. Два дні тому відчув слабкість, головний біль, озноб, болі у м’язах. Вчора з’явився біль у порожнині рота, почервоніння губ та слизової оболонки порожнини рота, температура тіла підвищилась до 38,5 С. З’явилась печія на губах, в порожнині рота та пухирці на слизовій оболонці рота.

В дитинстві хворів вітряною віспою, в анамнезі хронічний бронхіт. Палить. Алергологічний анамнез не обтяжений. Венеричні захворювання, гепатит, туберкульоз заперечує.

Об’єктивно: слизова оболонка порожнини рота гіперемійована, набрякла. У ділянці, губ, щік, язика, дна порожнини рота дрібні пухирці, до 20 висипань, ерозії яскраво-червоного кольору, вкриті нальотом. Явища катарального гінгівіту.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи обстеження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №7

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

1. Гострий герпетичний стоматит, середній ступінь тяжкості (для А.М. – инфекционный мононуклеоз)

2. Загальний аналіз крові;

• Цитологічне дослідження;

3. Диференційну діагностику необхідно проводити з:

• Герпангіною;

• Оперізуючим лишайом;

• Везикулярним стоматитом;

• Багатоформною ексудативною еритемою;

• Ящуром;

• Гострим псевдомембранозним кандидозом;

Ситуаційна задача №8

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

Хворий В., 55 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на зниження апетиту, підвищення температури тіла до 39 С, діарею.

Пацієнт скаржиться на появу пухирців та ерозій в порожнині рота, які дуже болісні. Хворий відмічає біль при прийманні їжі, неможливість гігієнічного догляду за порожниною рота, неприємний запах з рота.

Два тижні тому з’явились поодинокі невеликі ерозії, які швидко епітелізувались. Загальний стан був задовільним. Через 10 днів загальний стан погіршився – з’явились безсоння, знизився апетит, підвищилась температура тіла до 39 Сº, з'явилась діарея. На слизовій оболонці порожнини рота з’явились великі множинні ерозії, які зливаються між собою. Ерозії болючі.

Пацієнт з дитинства часто хворів ангіною, мигдалики видалено 20 років тому. Палить. Туберкульоз, венеричні захворювання, ВІЧ (СНІД) заперечує. Алергологічний анамнез зі слів хворого не обтяжений.

Об’єктивно: На слизовій оболонці порожнини рота множинні ерозії, які зливаються між собою. Ураження локалізуються на слизовій оболонці м’якого піднебіння, в ретромолярній ділянці, на дні порожнини рота, яснах. Уражені ділянки мають ерозивну поверхню яскраво-червоного кольору, вкриті сірувато-білим фібринозним нальотом. Слизова оболонка, що оточує дефекти, ареактивна. Гнильний запах з роту. Симптом Нікольського позитивний.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи дослідження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №8 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Вульгарна пухирчатка.

2. Загальний аналіз крові;

• Цитологічне дослідження ексудату із свіжих ерозій;

3. Диференційну діагностику необхідно проводити з:

• Доброякісною неакантолітичною пухирчаткою;

• Багатоформною ексудативною еритемою;

• Герпетиформним дерматитом Дюрінга;

• Хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом;

• Червоним вовчаком;

• Хронічним герпетичним стоматитом;

• Оперізувальним лишаєм;

• Папуьозним сифілідом;

• Пемфігоїдною формою червоного плескатого лишаю.

Ситуаційна задача №9 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий В., 53 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність болючої виразки на язиці. З анамнезу відомо, що за останній місяць хворий відчував загальну слабкість, швидку втомлюваність, періодично підвищувалась температура тіла до 37,2 С.

Об’єктивно: обличчя симетричне з сіруватим відтінком, синці під очима. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, болісні, рухомі. На кінчику язика глибока виразка овальної форми, болюча, із нерівними, підритими, м’якими краями, оточена запальним вінчиком. Розмір виразки приблизно 1,5 см. На дні спостерігаються сірувато-жовті мікроабсцеси, при пальпації дна легко виникає кровотеча.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи обстеження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №9 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Попередній діагноз: вторинний міліарно-виразковий туберкульоз слизової оболонки порожнини рота.

2. Мікроскопічне дослідження з осередку ураження;

• цитологічне дослідження мазка з осередку ураження;

• флюорографія органів грудної порожнини;

• загальний аналіз крові.

3. Диференційну діагностику міліарно-виразкового туберкульозу проводять з:

• декубітальною виразкою;

• сифілітичною виразкою;

• раковою виразкою;

• травматичною виразкою;

• трофічною виразкою.

Ситуаційна задача №10 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора Б., 30 років, звернулась до лікаря-стоматолога зі скаргами на появу „виразки” на боковій поверхні язика, відчуття напруження в ураженій ділянці, дискомфорт під час розмови.

Зі слів хворої „виразка” на язиці виникла 2 тижні тому, болісних відчуттів не викликала. Хвора наносила на поверхню „виразки” мазь „Метрогіл-дента”, але загоєння не спостерігається. Причину виникнення „виразки” пацієнтка не визначає. Тяжкої соматичної патології в анамнезі у пацієнтки не має, алергологічний анамнез не обтяжливий; туберкульоз, СНІД, хворобу Боткіна заперечує. Шкідлива звичка – тютюнопаління, випалює 1 пачку цигарок за день. Соціально-побутові умови погані, постійного місця роботи не має.

Об’єктивно: обличчя симетричне, шкірні покриви сіруватого кольору з великою кількістю косметичних засобів, елементів ураження немає, тургор шкіри знижений, червона облямівка губ червоного кольору, суха. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, щільно-еластичної консистенції, болісні, рухомі; шкіра над ними не змінена. Рухи в скронево-нижньощелепному суглобі плавні, синхронні, безболісні, відкривання рота вільне, в повному обсязі.

Слизова оболонка порожнини рота в ділянці присінку блідо-рожевого кольору, помірно зволожена, без наявних патологічних елементів.

На боковій поверхні язика справа, в проекції коронкових частин 14, 15, 16 та 44, 45, 46 зубів ерозія овальної форми, з ущільненими краями, хрящоподібної консистенції, помірно виступає над поверхнею. Ерозія безболісна при пальпації, в області дна виявляється ущільнення. Слизова оболонка язика не змінена. Ерозія вкрита сірувато-білим нальотом, який знімається легко. Після зняття нальоту оголюється дно ерозії м’ясо-червоного кольору. ІГ = 2,2 бали.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Призначте додаткові методи обстеження.

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №10 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Попередній діагноз: первинний сифіліс слизової оболонки порожнини рота.

2. Додаткові методи обстеження:

   • Реакція Вассермана

   • Цитологічне дослідження з метою виявлення збудника в ексудаті ерозії

   • Мікробіологічне дослідження (бактеріоскопія у темному полі)

3. Диференційну діагностику проводять з:

• раковою виразкою

• туберкульозом

• травматичною виразкою

• хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом

• синдромом Бехчета

Ситуаційна задача №11 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий К., 19 років, звернувся зі скаргами на розростання ясен, їх кровоточивість та біль під час прийому їжі.

Скарги на збільшення та розростання ясен з’явились 1 рік тому. За лікарською допомогою не звертався. За порадою матері робив ротові ванночки з відваром шавлії, ромашки, календули. Значного поліпшення стану ясен не відзначає. Хворий намагався менше травмувати ясна, тому почав використовувати м’яку зубну щітку та чистити зуби 1 раз на день.

Зі слів пацієнта, за останній час тяжких соматичних захворювань у нього не виявлено. Алергологічний статус не обтяжений; туберкульоз, сифіліс, СНІД та хворобу Боткіна – заперечує, шкідливих звичок не має, алкоголь та наркотики не вживає.

Об’єктивно: обличчя симетричне, на шкірі в ділянці щік наявні уртикулярні (себорейні) висипи. В інших ділянках патологічних елементів не виявлено. Червона облямівка губ червоного кольору, блискуча, без елементів ураження. Рухи в скронево-нижньощелепному суглобі плавні, синхронні, безболісні, відкривання рота вільне, в повному обсязі. Регіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Слизова оболонка порожнини рота в ділянці присінку, щік, піднебіння блідо-рожевого кольору, помірно зволожена, без патологічних елементів. Сосочки вивідних протоків привушних слинних залоз не збільшені, секрет прозорий, рідкий. Язик вкритий нальотом в помірній кількісті, білуватого кольору, знімається легко.

В ділянці верхніх та нижніх фронтальних зубів сосочки ясен збільшені в розмірах, покривають коронки на ½ їх висоти. Притаманна для ясен фестончастість порушена. Ясна гіперемійовані з ціанотичним відтінком, набряклі, кровоточать при зондуванні. Є ясенні кишені, глибиною до 3-4 мм з серозним ексудатом; в ділянці шийок зуби вкриті м’яким нальотом, значні під’ясенні тверді зубні відкладення.

ІГ = 2,4 бали; РМА = 25%.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Складіть план лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №11 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Попередній діагноз: гіпертрофічний гінгівіт, набрякла форма, 2 ступінь тяжкості.

2. Гіпертрофічний гінгівіт диференціюють з:

   • Гострим лейкозом;

   • Х-гістіоцитозами;

   • Фіброматозом (елефантіазісом ясен);

   • Пародонтитом;

   • Епулідом;

   • Симптоматичним гінгівітом, пов’язаним з інтоксикацією, прийомом діфеніну та ін.

3. План лікування:

• Навчання гігієні порожнини рота;

• Контроль за гігієною порожнини рота;

• Професійна гігієна порожнини рота;

• Симптоматична терапія: протизапальні, протимікробні, протинабрякові засоби.

Ситуаційна задача №12 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий М., 48 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність плями, що має шорсткувату поверхню білуватого кольору на слизовій оболонці щоки зліва, в ділянці лінії змикання зубів; на наявність давньої каріозної порожнини в 36 зубі.

Вперше, хворий відчув незначну шорсткість слизової оболонки щоки 2 роки тому, коли з 36 зуба випала пломба і стала травмувати щоку. Пацієнт через матеріальні труднощі не міг звернутись за допомогою до лікаря-стоматолога.

Зі слів хворого тяжкої соматичної патології на час обстеження не має; алергологічний анамнез не обтяжливий; туберкульоз, сифіліс, СНІД та хворобу Боткіна заперечує; операцій в щелепно-лицевій ділянці не проводилось; на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебував. Шкідливі звички – тютюнопаління, випалює 1 пачку цигарок на день. Знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту.

Об’єктивно: обличчя симетричне, шкіра бліда, чиста. Тургор збережено; рубці, шрами, пігментні плями відсутні; червона облямівка губ червоного кольору, суха. Регіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Рухи в скронево-нижньощелепному суглобі плавні, синхронні, безболісні, відкривання рота вільне, в повному обсязі. Слизова оболонка порожнини рота в ділянці присінку, піднебіння, ретромолярного простору, щоки з правого боку блідо-рожевого кольору, помірно зволожена, без патологічних елементів.

Сосочки вивідних протоків навколовушних слинних залоз не збільшені, секрет прозорий, в’язкий. Під’язикові слинні залози не збільшені, при пальпації безболісні, нормальної консистенції, секрет прозорий, в’язкий.

Відмічаються відбитки зубів на боковій поверхні язика. Ниткоподібні сосочки атрофовані, язик малинового кольору. Наліт відсутній. На слизова обонка щоки зліва, в проекції коронкової частини 36 зуба відмічається бляшка білувато-матового кольору, трикутної форми, основа якої звернена до кута рота, а вершина – по лінії змикання зубів у напрямку ретромолярного простору, не виступає над рівнем слизової оболонки.

ІГ = 2,1 бали; РМА = 21%.

1. Встановити попередній діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Запропонуйте план лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №12 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Попередній діагноз: Лейкоплакія слизової оболонки порожнини рота, плоска форма.

2. Диференційна діагностика з наступними захворюваннями:

   • Червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота;

   • Червоний вовчак слизової оболонки порожнини рота;

   • Травматичне ураження слизової оболонки порожнини рота (хімічні опіки);

   • Папульозний сифілід слизової оболонки порожнини рота;

   • Псевдомембранозний кандидозний стоматит.

3. План лікування:

   • Усунення травмуючого фактора – лікування карієсу 36 зуба, відновлення коронкової частини;

   • Навчання гігієні порожнини рота;

   • Патогенетична терапія – усунення явища гіперкератозу (використання кератолітичних засобів; кріообдування парорідинним струменем азоту);

   • Загальне лікування: вітамінотерапія (ретинол, вітаміни групи В, вітамін С).

Ситуаційна задача №13 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора Б., 26 років, пред'являє скарги на неестетичний вигляд коронок фронтальних зубів верхньої щелепи. Із анамнезу: забарвленість з'явилася з моменту прорізування зубів. Проживає в районі з вмістом фтору у воді - 2.6 мг/л.

Об’єктивно: на вестибулярній та жувальній поверхнях більшості зубів добре виражені численні крейдовидні плями різного розміру, з жовтуватим відтінком, що розташовані по всій поверхні. На окремих ділянках зубів - коричнева пігментація емалі. Зондування безболісне, забарвлення метиленовим синім не відмічається.

1. Встановіть діагноз.

2. З'ясуйте причину захворювання.

3. Вкажіть методи лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №13

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

1. Ендемічний флюороз, крейдоподібна форма.

2. Підвищений рівень фтору у воді призводить до порушення мінералізації зубів.

3. Ремінералізуюча терапія з препаратами кальцію (активні методи введення лікарських речовин – електрофорез, фонофорез), корекція харчування.

Ситуаційна задача №14

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

Хвора Н. скаржиться на гострий короткочасний біль в зубі нижньої щелепи від термічних та хімічних подразників. Зуб раніше не лікувався, біль з`явився близько місяця тому. Об`єктивно: на оклюзійній поверхні 36 зуба виявлено глибоку каріозну порожнину у межах навколопульпарного дентину, з нависаючими крейдоподібного кольору краями емалі. Дентин дна і стінок розм`якшений. Зондування дна слабоболісне. Від холодового подразника виникає короткочасний біль. ЕОД - 8 мкА.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Який допоміжний метод слід застосувати для встановлення вірного діагнозу?

3. Який метод лікування доцільно використовувати?

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №14

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

1. Гострий глибокий карієс 36 зуба.

2. Рентгенографія

3. Тимчасове пломбування 36 склоіономерним цементом тривалістю до 6 місяців з накладанням одонтотропної пасти (лікувальна прокладка). Якщо хвора не буде скаржитися через півроку тимчасову пломбу можна замінити на постійну (композитну).

Ситуаційна задача №15

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

У хворого С., 45 років, протягом 2-х діб відмічається рвучий, пульсуючий, самовільний, безперервний біль в зубах верхньої щелепи зліва з іррадіацією в виличну область. Біль посилюється вночі та від прийому гарячої їжі. Об’єктивно: визначається наявність глибокої каріозної порожнини на оклюзійній поверхні 16 зуба, дно і стінки якої вкриті з’якшеним, слабо пігментованим дентином. Зондування каріозної порожнини болісне по всьому дну. Перкусія 16 зуба з відчуттям болю.

1. Поставте попередній діагноз захворювання.

2. Які допоміжні методи обстеження допоможуть у постановці діагнозу?

3. Складіть план лікування 16.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №15 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. гострий гнійний пульпіт 16 зуба.

2. Додаткові методи обстеження – визначити електрозбудність з дна каріозної порожнини 16 зуба, температурна проба з холодною водою.

3. - Знечулення - інфільтраційна анестезія Sol.Ultracaini DS 4%-1,7 ml

• Препарування каріозної порожнини 16 зуба

• Створення ендодонтичного доступу

• Ампутація та екстирпація пульпи

• Визначення робочої довжини 16 зуба

• Препарування кореневих каналів 16 зуба з одночасною іригацією 3% розчином гіпохлориту натрію та застосуванням ендолубрикантів

• Обтурація кореневих каналів 16 зуба гуттаперчею з сілером методом холодної латеральної конденсації

• Реставрація 16 зуба

Ситуаційна задача №16 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора З. 62 роки висуває скарги на косметичні дефекти коронок 14,24,35,45 зубів і больові відчуття в цих зубах під час дії термічних, хімічних і механічних подразників.

Об’єктивно: в пришийковій ділянці 14, 24, 35, 45 зубів, на емалево-цементній межі, виявлено дефекти твердих тканин зубів глибиною 2,5 мм, довжиною 3мм. Поверхні дефектів сходяться під гострим кутом. Дентин в ділянці дефектів щільний, склерозований, світло-коричневого кольору. Поверхня дефекту при зондуванні гладка, безболісна.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Визначте план лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №16 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Клиноподібний дефект 14, 24, 35, 45 зубів.

2. Диференційну діагностику проводять з:

- хронічним середнім карієсом

- ерозією

- флюорозом

- некрозом твердих тканин зуба

3. Препарування дефектів 14, 24, 35, 45 з реставрацією композитами (тотальновиповненими, нанокомпозитами) або компомерами чи реставраційними склоіономерними цементами. Можна використовувати сендвич-техніку або ламінатну.

Ситуаційна задача №17 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий 28 років виявляє скарги на випадіння пломби із 22 зуба. Зуб лікувався 5 років тому. Впродовж цього часу зуб не турбував.

Об’єктивно: дисколорит коронки 22 зуба (сірий колір). На дистальній поверхні глибока каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Зондування вмісту кореневого каналу безболісне. Слизова оболонка в проекції верхівки кореня 22 блідо-рожевого кольору, без видимих патологічних змін, пальпація безболісна. На рентгенограмі 22 зуба кореневий канал не пломбовано, біля верхівки кореня визначається равномірне розширення періодонтальної щілини.

1. Встановіть діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Складіть протокол лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №17 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Хронічний фіброзний періодонтит 22.

2. Диференційну діагностику проводять з:

- хронічним глибоким карієсом

- хронічними формами пульпіту (фіброзним, гангренозним)

- хронічним гранулематозним та гранулюючим періодонтитом

3. - Знечулення - інфільтраційна анестезія Sol.Ultracaini DS 4%-1,7 ml

• Препарування каріозної порожнини 22 зуба

• Створення ендодонтичного доступу

• Визначення робочої довжини 22 зуба

• Препарування, очистка, розширення і формування кореневого каналу 22 зуба з одночасною іригацією 3% розчином гіпохлориту натрію та застосуванням ендолубрикантів

• Обтурація кореневого каналу 22 зуба гуттаперчею з сілером методом холодної латеральної конденсації (або склоіномерним цементом)

• Реставрація 22 зуба (при необхідності можна використовувати конструкцію зі скловолоконним штифтом)

Ситуаційна задача №18 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хворий 19 років звернувся зі скаргами на значне збільшення та кровоточивість міжзубних ясенних сосочків в ділянці 41,42,43 зубів, а також на біль при прийомі їжі. Об’єктивно: на апроксимальних поверхнях 41, 42, 43 зубів визначаються глибокі каріозні порожнини. Дно та стінки вкриті щільним пігментованим дентином, зондування дна чутливе. Холодова проба безболісна. Міжзубні ясенні сосочки гіпертрофовані, з цианотичним відтінком, перекривають коронки на ½ висоти, заповнюють каріозні порожнини, при зондуванні кровоточать. На рентгенограмі 41, 42, 43 змін у кістковій тканині не виявлено.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Визначте лікувальну тактику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №18 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Локалізований гіпертрофічний гінгівіт в ділянці 41-43, набрякла форма, II ступінь. Хронічний глибокий карієс 41, 42, 43 зубів.

2. Диференційну діагностику проводять з:

- генералізованим пародонтитом хронічного перебігу

- локалізованим пародонти том хронічного перебігу

- катаральним гінгівітом

- гіпертрофічним папілітом

- хронічним періодонтитом

3. Пломбування каріозних порожнин 41,42,43, якому передує ліквідація запалення ясенних сосочків за допомогою різних засобів (тимчасове пломбування каріозних порожнин 41, 42, 43 та місцева протизапальна терапія, діатермокоагуляція ясенних сосочків, хірургічне висічення ясенних сосочків).

Ситуаційна задача №19 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора 27 років звернулася зі скаргами на значне збільшення та кровоточивість міжзубних ясенних сосочків при чищенні зубів та прийомі їжи. Пацієнтка знаходиться на 5 місяці вагітності. Об’єктивно: міжзубні ясенні сосочки гіпертрофовані, набряклі, з ціанотичним відтінком, вкривають коронки зубів на 1/2, при пальпації кровоточать.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Проведіть диференційну діагностику.

3. Які додаткові методи необхідно провести?

4. Визначте лікувальну тактику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №19 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Гіпертрофічний гінгівіт, набрякла форма, II ступінь (гінгівіт вагітних).

2. Диференційну діагностику проводять з:

- генералізованим пародонтитом

- локализованим пародонтитом

- катаральним гінгівітом

3. Зондування для виявлення наявності пародонтальної кишені, рентгенологічний метод протипоказаний у період вагітності та лактації

4. - навчання індивідуальній гігієні порожнини рота та її контроль;

- професійна гігієна порожнини рота (видалення м'якого та твердого зубного нальоту, поліровка поверхні;

- аплікації відварами трав;

Ситуаційна задача №20 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора 56 років скаржиться на біль в горлі , зміну голосу а також біль під час їжі. Відчуває загальну слабкість. Вважає себе хворою декілька тижнів. За медичною допомогою не зверталась, лікувалась полосканнями відварами трав. Причину виникнення хвороби назвати не може.

Об’єктивно: на слизовій оболонці м”ягкого піднебіння та ретромолярної ділянці зліва округлі ерозії 5-10 мм. діаметром. Оточуюча слизова оболонка не змінена в кольорі. Симптом Нікольського позитивний.

1. Який попередній діагноз?

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення остаточного діагнозу?

3. З якими хворобами необхідно провести диференційну діагностику?

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №20 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Вульгарна пухирчатка.

2. Цитологічне дослідження для виявлення акантолітичних клітин Тцанка.

3. Диференціальну діагностику проводять з:

• неаконтолітичною пухирчаткою,

• пухирчаткою тільки слизової оболонки порожнини рота,

• дерматитом Дюрінга,

• багатоформною ексудативною еритемою,

• папульозним сифілідом, герпетичним стоматитом,

• оперізуючим лишаєм.

Ситуаційна задача №21 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Хвора Н. 18 років скаржиться на біль при прийомі їжі, гнильний запах з роту, кровотечу ясен, підвищену салівацію, появи субфебрильної температури. Скарги з'явилися три дні тому, п'ять днів тому відпочивала на морі. Об’єктивно: обличчя симетричне, шкірні покрови бліді, підщелепні лімфатичні вузли збільшені, болісні при пальпації. Слизова оболонка щік у ретромолярній ділянці, ясенний край, верхівки міжзубних сосочків вкриті брудно-сірим нальотом, при відторгненні якого з’являється кровотеча та відкривається виразкова поверхня. Підсилено слиновиділення, слина в’язка. На зубах - рясний зубний наліт.

1. Встановіть попередній діагноз.

2. Які додаткові методи обстеження необхідні?

3. Проведіть диференційну діагностику.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №21

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

1. Виразково-некротичний стоматит Венсана

2. - Загальний розгорнутий аналіз крові

- бактеріоскопія

- рентгенографія

3. Диференціальну діагностику проводять з:

- стоматитом при гострому лейкозі

- генералізованим пародонтитом

- багатоформною ексудативною ерітемою

- хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом

Ситуаційна задача №22

з терапевтичної стоматології

(згідно списку 2 та 2.1 ОКХ)

Пацієнт А., 25-ти років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність на боковій поверхні язика справа безболісної виразки, відчуття дискомфорту при розмові та прийомі їжі.

З анамнезу відомо, що 5 днів назад на боковій поверхні язика справа з’явилось почервоніння невеликих розмірів, щільне на дотик, безболісне; через 3 дні на цьому місті утворилась виразка.

Загальний стан задовільний. Наявність соматичних захворювань заперечує. Шкідливих звичок не має.

Об’єктивно: слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору, сухість у ділянці щік. На боковій поверхні язика справа – неглибока виразка округлої форми розміром 0,7 см в діаметрі, з рівними підвищеними ущільненими краями хрящоподібної консістенції. При пальпації виразка безболісна. Дно виразки м’ясисто-червоного кольору, блискуче, визначається щільний інфільтрат. Регіонарні лімфовузли справа збільшені, щільні, безболісні.

1.Поставте діагноз захворювання.

2.Назвіть основні методи діагностики на даному етапі захворювання.

3.Проведіть диференційну діагностику.

4.Тактика лікаря-стоматолога в даному випадку.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №22 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1. Сифіліс. Первинний період.

2. - Цитологічні

- серологічні

- мікробіологічні (виділення блідої трепонеми в темному полі у виділеннях первинної сифіломи і пунктаті реґіонарного лімфовузла (бубона) - реакції імобілізації блідої трепонеми

- направити хворого у шкірно-венерологічний диспансер

3. Твердий шанкр диференціюють з:

- простим пухирцевим лишаєм,

- банальною виразкою,

- раковою пухлиною, що розпадається,

- виразками при міліарно-виразковому туберкульозі,

- травматичними ерозія ми

- виразками при пухирчатці, артозах (Бехчета, Турена),

- шанкроформною піодермією.

4. Лікування хворих проводять в шкірно- венерологічному диспансері чи стаціонарі.

Ситуаційна задача №23 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

Пацієнтка 62-х років звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на сухість, печію, почервоніння слизової оболонки в ділянці щік, піднебіння.

З анамнезу відомо, що перелічені симптоми з’являлися і раніше, але були менш вираженими і через деякий час самостійно зникали. Пацієнтка 7 років користується повним знімним пластмасовим протезом на верхню щелепу, вживає в основному м’яку їжу, любить солодощі, не досить ретельно проводить гігієнічний догляд за порожниною рота.

Шкідливих звичок не має. Хворіє на гіпертонічну хворобу II ступеня.

Об’єктивно: загальний стан пацієнтки задовільний. Обличчя симетричне, відкривання рота в повному обсязі. Слизова оболонка піднебіння, щік, язика гіперемована, частково набрякла, суха, зтоншена. Слина тягуча, в’язка. Підщелепні лімфовузли незначно збільшені, безболісні, рухомі.

1.Поставте попередній діагноз захворювання.

2.Які додаткові лабораторні методи обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

3.Проведіть диференційну діагностику захворювання.

4.Призначте лікування.

Еталон відповіді до ситуаційної задачі №23 з терапевтичної стоматології (згідно списку 2 та 2.1 окх)

1.Хронічний атрофічний кандидоз.

2. - Мікроскобіологічне дослідження “мазка” з поверхні ураження

- Мікологічне дослідження.

- Біохімічний аналіз крові та на цукор.

3. Диференційну діагностику кандидозу проводять з червоним плескатим лишаєм, хронічним катаральним стоматитом, хімічною травмою, десквамативним глоситом, СНІДом.

4. Лікування комплексне: етіологічне, патогенетичне, симптоматичне; загальне та місцеве.

Проведення професійної гігієни порожнини рота. Корекція індивідуальної гігієни. Антисептична обробка порожнини рота 1% спиртовим розчином цитралю (10 – 25 крапель на стакан води). Аплікації 1% мазі клотримазолу чи інших антифунгальних препаратів на поверхню слизової оболонки піднебіння, язика, щік (10 хв.). Дезінфекція знімного пластмасового протезу (спеціальні таблетки). Дієтотерапія – молочно-кислі продукти, обмеження вуглеводів. Раціональний режим праці та відпочинку.

При відсутності ефекту – системне протикандидозне лікування.