Особистість мовця і його стосунки з людьми

Джерело красномовства — у серці.

Дж. Мілль

Є така закономірність: чим яскравішою с особистість мовця, тим більше зацікавлення вона викликає в інших людей своєю оригінальністю, несхожістю. Найвищий рівень особистісного розвитку людини — це індивідуальність, найвиразнішою ознакою якої непо¬вторність, самобутність бачення світу, вираження власного ставлення до нього його інтерпретації і самовираження.

Для зручності характеристики мовця сукупність його рис поділяють на зовнішній вигляд, внутрішні якості особистості, вміння спілкуватися з людьми.

Зовнішній вигляд — це фізичні дані людини та її одяг. Вони мають істотне значення для кожного. Так, приємне враження справляє на нас врода людини, особливо тоді коли вона поєднана із внутрішньою красою. Так само добре сприймається пристойний, випрасуваний чистий одяг.

Проте внутрішні якості людини мають набагато більше значення. Наприклад, коли людина обдарована від природи вродою, але обділена інтелектом, то її краса блідне, а інколи викликає відразу.

Окрім інтелекту, не менш цінними є такі особистісні риси, як людяність, порядність, толерантність, енергійність, наполегливість. Зокрема людяність свідчить про духовну розвинутість особистості, здатність її до емпатії (вміння поставити себе на місце іншого), що забезпечує розуміння людей, плекає великодушність, здатність вибачати їхні слабкості, готовність прийти на допомогу. Ця риса зумовлює щире, дружнє ставлення до інших. Така людина не буде силувати себе виконувати пораду з курсу риторики: «Усміхайся — і світ вертатиме тобі усмішку». Завдяки любові до людей вона ніколи не підведе, завжди дотримає свого слова, першою і привітається, х щиро усміхнеться, розпитає про здоров'я, сім'ю, службові й особисті справи, а вже потім звернеться до питання, що потребує розв'язання.

В істинності знаменитої фрази: «Бог є любов» можна переконатися на тисячах прикладів із життя, в тому числі й досить опосередкованих. Так, Д. Карнегі у своїй книзі «Як набувати друзів і впливати на людей» відзначає, що один з його знайомих редакторів, який перечитав сотні рукописів початкуючих авторів, запримітив, що успіх у читачів завжди мають ті твори, що написані з любов'ю до людини. А любов є завжди творчою силою. І особливо яскраво ця істина підтверджується в спілкуванні: хто любить людей, того й люди люблять, і в результаті їхнє спілкування завжди приносить добрі плоди. Виступ, пройнятий бажанням узяти участь у спільному пошуку розв'язання певної проблеми, щирим наміром допомогти іншим у якійсь справі, завжди знайде прихильний відгук у слухачів і матиме успіх.

Культурна людина зазвичай самокритична, тому вона завжди подбає, щоб не бути нечемною, невдячною, надокучливою, непривітною і неуважною. Навіть тоді, коли в неї немає підстав веселитися, вона не викаже свого поганого настрою, щоб не псувати настрій комусь, а постарається розрадити себе, по іронізувати над своєю невдачею, поліпшуючи таким чином свій настрій і подаючи приклад уміння володіти своїми емоціями за будь-якої ситуації у спілкуванні.

Така людина завжди цікавиться іншими людьми, пам'ятає про дні народження не тільки своїх родичів, а й знайомих і не забуває їх привітати з цієї нагоди, щиро співчуває при невдачах, дає дружні поради і щиро радіє за своїх друзів. Тому з людьми, наділеними внутрішньою культурою думок і почутті в, ми не почуваємося одинокими, нам приємно з ними співпрацювати і спілкуватися, брати з них приклад, займаючись самовдосконаленням, спільно творячи добро і ділом, і словом.

Привабливою рисою виступаючого є його енергійність, наполегливість і переконаність у своїй правоті. Натхненність промови мимоволі захоплює аудиторію, допомагає йому вплинути на слухачів, довести, що він має рацію.

Отже, якщо ви подолали сходинку егоїзму, знайшли своє покликання, виробили власний погляд на світ, почали цікавитися іншими людьми, навчилися любити їх і прагнете щиро допомогти їм, то ви забезпечили одну з дуже важливих умов успіху ваших публічних виступів.