79. За 1929 — 1938 pp. Соціальна структура населення України радикально змінилася.

У результаті здійснення «генеральної лінії на соціалістичну індустріалізацію» істотно зросла чисельність робітничого класу. Розбудова державного господарства супроводжувалася випереджаючим зростанням чисельності службовців. Проте найголовніші зміни відбулися у селі. Багатомільйонне селянство, яке господарювало самостійно і було власником виробленої продукції, відійшло у минуле. Натомість з'явилися підневільні колгоспники, в усьому залежні від найближчих і далеких начальників. Сільське господарство стало елементом командної економіки.

Економічна криза часів першої п'ятирічки, причиною якої були форсована індустріалізація і пов'язана з нею суцільна колективізація селянських господарств, тяжко позначилася на життєвому рівні. Найбільш постраждали не захищені картковою системою селяни.

Стабілізація сільськогосподарського виробництва в останні роки другої п'ятирічки сприяла ліквідації нормованого розподілу і підвищенню життєвого рівня населення міста та села. Проте матеріальний добробут зріс лише порівняно з кризовими роками. Коли тоталітарна держава побудувала цілісну командну економіку, вона вперше дістала можливість на власний розсуд встановлювати пропорції між споживанням і нагромадженням. На споживання держава тепер виділяла мінімум, а обсяг нагромадження збільшувала щедрою рукою, особливо у військовій сфері.

Економічна стабілізація в роки, що передували Другій світовій війні, не стала основою політичної стабілізації. Навпаки, у 1937 — 1938 pp. стався колосальний сплеск червоного терору. Найінтенсивніше полювання на «ворогів народу» здійснювалось в Україні. Протягом другої половини 1930-х p. у республіці було репресовано 360 тис. чоловік.

Масштаби репресій десятикратно зросли якраз після прийняття «найбільш демократичної в світі Конституції». Отже, в суспільно-політичному житті конституційні норми не діяли.

Дійсністю залишалася диктатура компартійно-радянської олігархії. Після 1928 р. вона утвердилася в єдино можливій для існування стійкій формі — як режим особистої влади.

Сталінський терор наочно показав величезну небезпеку для всього народу комуністичної диктатури, встановленої під виглядом «народовладдя». Репресії торкнулися і опонентів режиму, і провідників диктаторської влади в усіх створених нею ієрархічних структурах, і людей, які не брали активної участі в суспільно-політичному житті.