
- •1. Автор рукопису. Група авторів за типом повідомлення, за майстерністю подання інформації, за обсягом тезаурусів та за переслідуваною метою
- •2. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за ступенем самостійності, за досвідом готування повідомлень
- •3. Авторське саморедагування як важливий етап перед поданням рукопису до видавництва
- •4. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису
- •5. Визначення методів редагування. Формалізовані і неформалізовані методи редагування
- •6. Визначення помилки. Помилки (істотні та неістотні). Види помилок
- •3. Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •4. Семіотичні помилки
- •5. Тезаурусні помилки
- •6. Сприйняттєві помилки
- •7. Атенційні помилки
- •7. Вимои до подання рукопису до видавництва
- •8. Особистий стиль видавництва, дотримання його.
- •9. Діалогова композиція. Особливості її застосування та редагування.
- •10. Етапи видавничого процесу
- •11. Завдання і значення редагування. Визначення об’єкта і предмета редагування
- •12. Залежність композиції видання від його жанру
- •13.Зародження і поширення друкарства у світі. Перші українські друкарні. Історія друкарства
- •Друкарство у слов'ян
- •Друкарство в Україні
- •[Ред.] Друкарні
- •14. Зародження книгодрукування в Україні
- •15. Значення г. Нарбута для української шрифтової школи
- •16. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення
- •17. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон»юктурне виправлення
- •18. Класифікація методів виправлення. Метод переставлення. Метод видалення
- •19. Класифікація методів виправлення. Метод скорочення та метод опрацювання
- •20. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
5. Тезаурусні помилки
Помилки стосовно тезауруса виникають у реципієнтів тоді, коли в повідомленні вживають знаки (слова), які відсутні в їх тезаурусі або не мають жодних зв'язків з іншими словами тезауруса. Такі помилки можна назвати ще релятивними (вони є помилками лише стосовно якоїсь певної групи реципієнтів).
6. Сприйняттєві помилки
Сприйняттєві помилки виникають лише в момент первинного сприймання повідомлення. У процесі остаточного сприймання вони, як правило, зникають.
7. Атенційні помилки
Атенційні помилки виникають внаслідок порушення в повідомленні контактної функції мови й переключення реципієнтами уваги на інші об'єкти. Ці помилки пов'язані з волею реципієнта щодо сприйняття: автор намагається змусити реципієнтів сприймати повідомлення, а реципієнти або не почали його сприймати, або, розпочавши, припинили внаслідок переключення уваги. Наявність таких помилок особливо небезпечна для тих повідомлень, що розраховані на випадкове сприйняття (рекламні, агітаційні та
пропагандистські).
8. Копіювальні помилки (спотворення) виникають тоді, коли повідомлення копіюють (наприклад, авторський оригінал передруковують у ЗМІ після редагування, проект видання передають каналами зв'язку із ЗМІ у друкарню тощо). Для пошуку й видалення з повідомлення спотворень у видавничій справі проводять коректуру. Виділяють два типи спотворень: внутрілексемні та полілексемні. Внутрілексемне спотворення —це ланцюжок літер у межах слова в копії повідомлення від першої їх розбіжності стосовно оригіналу до найближчого збігання. Полілексемне спотворення — це ланцюжок літер у копії повідомлення (у межах
усього повідомлення) стосовно його оригіналу від першої їх розбіжності до найближчого збігання.
Джерелами виникнення спотворень можуть бути інструментальні (технічні, програмні, інформаційні) засоби або персонал.
9. Нормативні помилки виникають тоді, коли в повідомленні є відхилення від конкретних норм, встановлених суспільством (конкретною державою).
Видавнича класифікація помилок Такий метод класифікації базується одночасно на видах норм, типах норм і компонентах будови повідомлення. У результаті, класифікація є фасетною, тримірною.
7. Вимои до подання рукопису до видавництва
Склад авторського рукопису
Вимоги до авторських рукописів підручників, навчальних посібників і монографій
1. До видавництва подають електронну версію і один роздрук на папері. Електронна і паперова версії повинні бути ідентичними. 2. Рукописи навчальних посібників і підручників подають разом із супровідною документацією (гриф Міністерства освіти і науки або Науково-методичної ради університету, дві рецензії). 3. До складу авторського рукопису входять:
титульний аркуш видання;
зворот титульного аркуша;
основний текст разом із передмовою (вступом) і висновками;
Для навчальних видань:
питання, тести для самоконтролю, обов’язкові і додаткові задачі;
бібліографічний список (згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006);
коментарі, примітки, додатки, допоміжні покажчики;
зміст (у рукописах обсягом понад два авторські аркуші);
відомості про авторів.
Вимоги до оформлення авторського рукопису
Вимоги до авторських рукописів підручників, навчальних посібників і монографій
1. Усі автори (укладачі) підписують рукопис на титульному аркуші (із зазначенням дати), де має бути вказано, що цитати, тексти перекладів, цифровий та інший фактичний матеріал і бібліографічні відомості перевірено, зауваження рецензентів враховано. Автор (автори) відповідає за дотримання авторського права щодо використаних текстів та ілюстрацій. 2. Сторінки рукопису, починаючи з титульного аркуша, повинні бути пронумеровані. 3. Перед тим як подавати рукопис, автор повинен:
перевірити відповідність одиниць фізичних величин, їх назв і позначень вимогам чинних стандартів, а термінів і визначень – термінологічним стандартам;
перевірити бібліографічні описи і цитати безпосередньо за цитованими і описуваними документами;
якщо рисунки і таблиці подаються не в тексті, а окремо, проставити на полях номери таблиць та ілюстрацій навпроти тих місць у тексті, де їх слід розмістити;
дотримуватися відповідності рівнів рубрикації тексту.
4. В авторському рукописі дозволено робити не більш ніж 3 виправлення на сторінку і 2 вставки на 10 сторінок. 5. Таблиці і рисунки розміщують безпосередньо після посилання на них.