
- •1. Автор рукопису. Група авторів за типом повідомлення, за майстерністю подання інформації, за обсягом тезаурусів та за переслідуваною метою
- •2. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за ступенем самостійності, за досвідом готування повідомлень
- •3. Авторське саморедагування як важливий етап перед поданням рукопису до видавництва
- •4. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису
- •5. Визначення методів редагування. Формалізовані і неформалізовані методи редагування
- •6. Визначення помилки. Помилки (істотні та неістотні). Види помилок
- •3. Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •4. Семіотичні помилки
- •5. Тезаурусні помилки
- •6. Сприйняттєві помилки
- •7. Атенційні помилки
- •7. Вимои до подання рукопису до видавництва
- •8. Особистий стиль видавництва, дотримання його.
- •9. Діалогова композиція. Особливості її застосування та редагування.
- •10. Етапи видавничого процесу
- •11. Завдання і значення редагування. Визначення об’єкта і предмета редагування
- •12. Залежність композиції видання від його жанру
- •13.Зародження і поширення друкарства у світі. Перші українські друкарні. Історія друкарства
- •Друкарство у слов'ян
- •Друкарство в Україні
- •[Ред.] Друкарні
- •14. Зародження книгодрукування в Україні
- •15. Значення г. Нарбута для української шрифтової школи
- •16. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення
- •17. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон»юктурне виправлення
- •18. Класифікація методів виправлення. Метод переставлення. Метод видалення
- •19. Класифікація методів виправлення. Метод скорочення та метод опрацювання
- •20. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
6. Визначення помилки. Помилки (істотні та неістотні). Види помилок
Помилка — це об'єктивне відхилення, яке є різницею між неправильним компонентом повідомлення та його нормативним (правильним) поданням. Іншими словами, помилка — це об'єктивне відхилення, яке доповнює правильний компонент повідомлення до неправильного (помилкового). Звичайно, таке доповнення може бути і зі знаком "плюс", і зі знаком "мінус". Суб'єктивні відхилення не призводять до появи помилок.
Помилки можуть бути значущими (тобто істотними) чи незначущими (неістотними). Їх значущість визначають залежно від того, наскільки вони впливають на процеси сприймання і розуміння: коли помилки лише незначно знижують швидкість сприймання, вони є незначущими; коли ведуть до неправильного, тобто нетотожного авторському, розуміння або роблять його неможливим узагалі, вони є значущими.
Не менш важливим, ніж значущість, є поняття ваги помилки. При цьому слід розрізняти вагу помилки для автора, редактора й реципієнта.
Загальна класифікація помилок Помилки можна класифікувати за різними принципами. їх загальна (груба)класифікація базується на відхиленнях від постулатів редагування, а детальна (видавнича) — враховує відхилення одночасно від видів і типів норм, а також структуру повідомлення.
1. Інформаційні помилки
Серед інформаційних можна виділити помилки в контекстній, реципієнтській та суспільній інформації. Бувають також помилки, пов'язані з кількістю інформації в інформаційній одиниці повідомлення.
2. Модальні й фактичні помилки
Генеруючи текст, автори в переважній більшості випадків знають, у якому відношенні до дійсності перебуває їх повідомлення. Проте іноді, визначаючи таке відношення, і самі автори можуть помилятися. Трапляється й так, що деколи самі реципієнти помилково сприймають модальність повідомлення.
Фактичні помилки. Окремим підвидом модальних помилок є фактичні. До їх числа належать такі твердження, модальністю яких є реальність, проте ці висловлювання— хибні.
3. Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
Темпоральні помилки. Ці помилки виникають внаслідок відхилення часу, вказаного в повідомленні, від часу в світі, описуваному в повідомленні (реальному, псевдореальному чи ірреальному).
Локальні помилки. Виникають внаслідок відхилення місця, вказаного у повідомленні, від місця в світі, описуваному в повідомленні (реальному, псевдореальному чи ірреальному).
Ситуативні помилки. Виникають внаслідок відхилення ситуації, вказаної в повідомленні, від ситуації в світі, описуваної в повідомленні (реальному, псевдореальному чи ірреальному). Можуть виникати також внаслідок відхилення ситуації, на яку під час сприйняття повідомлення реципієнтами розраховував автор, від ситуації, яка виникла у час його сприйняття насправді.
4. Семіотичні помилки
Кодувальні помилки. Кодувальні помилки полягають у тому, що в коді знака (слова) є відхилення від норми. Тому кодувальними помилками є, наприклад, більша частина спотворень. Кодувальні помилки можуть бути й складнішими.
Відображувальні помилки. Ці помилки полягають у тому, що у реципієнта при сприйманні знака виникає інший відображений образ, ніж в автора повідомлення.
Значеннєві помилки. Ці помилки полягають у тому, що автори замість потрібних вживають слова з іншими значеннями.