
- •Кафедра інформатики Практична робота №1
- •1. Що таке системний аналіз?
- •2.Як поділяються проблеми за ступенем їх структурованості?
- •3.В яких випадках виникає потреба в системному аналізі?
- •4.Що відображають принципи системного підходу?
- •5.Яким чином можна застосувати ці принципи на практиці?
- •6.Яким повинен бути ступінь централізації для ефективного функціонування системи ?
- •7.Що характеризує емерджентність системи?
- •8.Що відображають принципи системного підходу?
- •9.Яким чином можна застосувати ці принципи на практиці?
- •11.Яким повинен бути ступінь централізації для ефективного функціонування системи ?
- •12.У чому полягає зміст принципу генеральної мети?
- •13.Поясніть, які особливості основних груп визначень поняття «система»?
- •17.Які основні аспекти входять до складу мети ?
- •21.Що виникає при взаємодії функцій системи ?
- •22.Які властивості має структура системи?
- •23.Чим пояснюється широке розповсюдження ієрархічних структур в живих та штучних системах?
- •24.Чому інформаційні потоки в складних системах мають особливе значення?
17.Які основні аспекти входять до складу мети ?
Мета має декілька аспектів. Пізнавальний аспект мети відповідає
прогнозу майбутнього, а конструктивний — можливим способам переходу до
бажаного майбутнього чи плану дій. У тих випадках, коли мета відносно проста,
усвідомлення мети включає і спосіб її досягнення, а у випадку складної мети —
план набуває самостійного значення як елемент постановки мети. План встановлює
послідовність етапів досягнення мети, визначаються засоби та методи, строки дій.
Отже, мета висловлює себе за допомогою множини аспектів.
18.Навіщо виконується декомпозиція системи?
Декомпозиція — це поділ системи на частини з метою зробити зручнішими
певні операції з цією системою. Найважливішим стимулом і суттю декомпозиції є
спрощення системи, надміру складної для розгляду цілком. Таке спрощення може
фактично приводити до заміни системи якоюсь іншою, в певному сенсі від
повідною первинній — це здійснюється введенням гіпотез та послабленням або
відкиданням деяких зв'язків та елементів в системі, або відповідати реальній системі
і полегшувати роботу з нею — в цьому випадку (строга декомпозиція) потрібна
розробка спеціальних процедур узгодження та координації частин.
19.Що таке та як пов'язані між собою функціональна ціль, ціль-аналог, ціль розвитку?
Аспекти мети За наявністю інформації про способи досягнення цілей
виділяються наступні класи цілей:
Функціональна ціль — це ціль, спосіб досягнення якої відомий системі, що
вже досягала цю ціль. Функціональні цілі повторюються в часі та просторі.
прикладами такого типу цілей є результати виконання виробничих операцій, що
періодично повторюються, стандартні функції управління та ін.
Ціль-аналог — це образ, який отриманий в результаті дії іншої системи, але
який ні разу не досягався системою, що розглядається, а якщо і досягався, то за
інших умов зовнішнього середовища. Ціль розвитку, або нова ціль — це ціль, яка
ніколи і ніким раніше не досягалася. Така ціль по суті пов'язана з утворенням нових
систем. Ці типи цілей пов'язані одна з іншою. Ціль розвитку за умови її успішного
досягнення однією з систем перетворюється в ціль-аналог для всіх інших систем, а
для даної системи стає функціональною ціллю за умови незмінних зовнішніх умов
та ціллю-аналогом за умови змінених зовнішніх умов.
20.Яка визначальна властивість елементу системи та в чому полягає відносність поняття «елемент»?
Елементом називається деякий об'єкт (матеріальний, енергетичний,
інформаційний), що має ряд важливих властивостей, але внутрішня будова якого
безвідносна до мети дослідження, тобто елемент не піддається подальшій
декомпозиції при обраному рівні розгляду системи.
21.Що виникає при взаємодії функцій системи ?
Функція системи — це все те, що виконує система або може виконувати
згідно до свого призначення. Множина функцій системи . перетворенням
призначення системи в дії. Функцію елементу зручно розглядати як сукупність її
станів у просторі та часі. При взаємодії функцій доволі часто виникає нова
властивість (властивості), які не виявляються в кожному окремому елементі
системи. Наприклад, достатньо складно зрозуміти функцію окремої частини
автомобіля ізольовано від нього, однак вона стає зрозумілою, коли ми бачимо її у
взаємодії з іншими, тобто коли автомобіль рухається. Одна й та ж функція може здійснюватися декількома шляхами.