МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені вадима гетьмана

Кафедра інформатики Практична робота №1

Виконала: студентка

Гудименко Аліна Юріївна

КНЕУ 3 групи 2 курсу

спеціальності 6601

Перевірив викладач:

Кравченко В.Г.

Київ 2012

1. Що таке системний аналіз?

Системний аналіз – це методологія дослідження таких властивостей та відношень в об'єктах, які важко спостерігаються та важко розуміються, за допомогою представлення цих об'єктів у вигляді цілеспрямованих систем та вивчення властивостей цих систем та взаємних відношень як відношень між цілями та засобами їх реалізації.

Системний аналіз (С.а.) - 1) у вузькому значенні — сукупність методологічних засобів, що використовуються для підготовки й обґрунтування рішень по складних проблемах політичного, військового, соціального, економічного, наукового, технічного характеру. 2) У широкому значенні термін «С. а.» іноді (особливо в англомовній літературі) вживають як синонім системного підходу.

2.Як поділяються проблеми за ступенем їх структурованості?

1. добре структуровані та сформульовані кількісно;

2. слабо структуровані, в яких зустрічаються як кількісні, так і якіс­ні оцінки;

3. неструктуровані, якісні проблеми.

3.В яких випадках виникає потреба в системному аналізі?

4. розв'язується нова проблема, і за допомогою СА вона формулюється, визначається, що і про що потрібно дізнатися, і хто повинен знати;

5. розв'язання проблеми передбачає координацію цілей з множиною за­собів їх досягнення;

6. проблема має розгалужені зв'язки, що викликають віддалені наслід­ки в різних галузях, і прийняття рішення в таких випадках потре­бує врахування сукупної ефективності та повних затрат;

7. існують варіанти розв'язання проблеми або досягнення взаємно пов'язаного комплексу цілей, які важко порівняти;

8. створюються нові складні системи;

9. здійснюється вдосконалення, реконструювання виробництва, необ­хідна реінженерія бізнес-процесів;

10. при створенні інформаційних систем та комп'ютеризованих систем керування;

11. коли важливі рішення повинні прийматися за наявності невизначе­ності та ризику та (або) на достатньо віддалену перспективу.

4.Що відображають принципи системного підходу?

1. Розгляд сукупності елементів системи як одне ціле.

2. Визнання того, що властивості системи не просто сума властивостей її елементів. Тим самим підтверджується можливість того, що система має особливі властивості, яких може і не бути в окремих елементів.

3. Максимум ефективності системи. Теоретично доведено, що завжди існує функція цінності системи у виді залежності її ефективності (майже завжди це економічний показник) від умов побудови і функціонування. Крім того, ця функція обмежена, а значить можна і потрібно шукати її максимум.

4. Принцип, що забороняє розглядати дану систему у відриві від її навколишнього середовища – як автономну, відособлену. Це означає обов'язковість урахування зовнішніх зв'язків, тобто потрібно розглядати аналізовану систему, як частину (підсистему) якоїсь більш загальної системи.

5. Можливість (а іноді і необхідність) розподілу даної системи на частини, підсистеми, для простоти її аналізу.