3.5 Опис конструкції, принцип дії та призначення пристрою, що розробляється

В цьому пункті дипломного проекту розробляється пристрій зі складу елементів, що входять до схеми гідравлічної (пневматичної) принципової, що розробляється. Завдання на розробку видається викладачем окремо для кожного студента. Пункт повинен розпочинатися описом пристрою, принципом його роботи з наведенням, при можливості, порівняльного аналізу відомих типів і конструкцій.

3.5.1 Приклади опису конструкцій, принципу дії та призначення гідропневмопристроїв

В якості приклада розглянуто радіально-поршневий насос.

Конструкція радіально-поршневого насоса (рис. 3.3) побудована по схемі радіального розташування поршнів 1 з хитною віссю.

Рисунок 3.3 – Радіально-поршневий насос: 1 – поршень, 2 – вал, 3 – корпус, 4 – кришка, 5 – противага, 6 – циліндр, 7 – кришка, 8 – штуцер, 9 – пробка, 10 – клапан, 11 – пружина

Привідний ексцентриковий вал насоса 2 спирається на два підшипника установлених в розточках корпуса. На ексцентрикову частину вала опираються два ряди циліндрів 6 по п’ять в кожному ряду.

В циліндрах вставлені поршні 1, сферичні головки, які упираються в відповідні сфери підп’ятників, встановлених в роз точках корпуса, утворюючи при цьому рухоме шарнірне з'єднання.

Контакт циліндрів з ексцентриковим валом насоса, а також всмоктування забезпечується кільцями ведіння.

Підп’ятники з завальцованими в них поршнями 1 затиснені в радіальних розточках корпуса насоса корпусом клапана 10 через сідло клапана, нагнітальний клапан (шарик) прижатий до сідла пружиною 11.

При всмоктуванні робоча рідина із картера насоса через пази в валу поступає в робочу камеру утворювану центральними отворами в циліндрі, поршні, підп’ятнику, розточками в корпусі до нагнітального клапана.

При нагнітанні, внутрішній отвір циліндра виходе із зони паза на валу і перекривається, проходе нагнітання робочої рідини через нагнітальні клапани в колектор нагнітання.

Приклад опису пневмопристрою.

Пневмоклапан витримки часу (рис. 3.4) призначений для регулювання величини часу затримки між вхідним і вихідним сигналом в пневматичних системах управління.

Будова і принцип дії. Живлення пневмоклапана подається до отвору 1 і надходить в порожнину 2.

Клапан 12 під дією тиску стисненого повітря і зусиллям пружини 2 притискається до сідла корпуса 11, а клапан 10 зусиллям пружини 3 затримується в верхньому положенні. При цьому вихідний сигнал через свердління в корпусі і клапані 12 з'єднаний з атмосферою.

Вхідний пневматичний сигнал подається до отвору 12 і надходить в порожнину а. Мембрана 7 при цьому прогинається, переміщує клапан 8 і відсікає вихід із порожнини б в атмосферу.

Одночасно при подачі вхідного сигналу стиснуте повітря надходить в порожнини в і через дросель 5 в порожнину б. В початковий момент тиск в під мембранній камері в перевищує тиск в порожнині над мембраною.

Рисунок 3.4 – Пневмоклапан витримки часу

При збільшенні тиску в камері б до визначеного розміру штовхач 4 переміщається до низу, з’єднуючи порожнину з атмосферою.

Тиск в порожнині в різко падає, відбувається швидке переміщення штовхача, при цьому клапан 10 відсікає вихід 2 від атмосфери, а клапан 12, відкриває прохід стиснутому повітрю із каналу живлення до вихідного отвору.

В цьому положенні пневмоклапан витримки часу залишається до моменту зняття вхідного сигналу. При знятті вхідного сигналу клапан 8 пружиною 6 повертається в початкове положення порожнина б з’єднується з атмосферою. Відбувається повернення в початкове положення клапанів 10,12.

Зміна часу витримки досягається регулюванням дроселя 5, для одержання часу витримки, підвищення технічних параметрів апарата, приєднується додаткова місткість до отвору О.