Вимоги до оформлення дипломного проекту

Загальні вимоги по оформленню пояснювальної записки дипломного проекту:

Курсовий проект оформляється чорним кольором рукописно або в друкованому вигляді. Оформлення рукописного варіанту обов’язково передбачає використання основних надписів згідно додатку К.

Вимоги до оформлення записки за допомогою ПК:

Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, міжстрочний інтервал 1,5; вирівнювання за шириною;

Поля тексту від краю сторінки – верхнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве – 10 мм, нижнє – 35 мм;

Нумерація – наскрізна, починається з титульного листа, охоплює додатки і всі листи;

Абзац – ширина п`ять символів (при 14 – му шрифті).

Заголовки розділів виконуються прописними буквами без крапки в кінці, жирним шрифтом, вирівнювання за центром. Переноси не допускаються.

Заголовки підрозділів (пунктів, підпунктів) друкувати з абзацу з прописної букви, без крапки в кінці, жирним шрифтом;

Нумерація сторінок при використанні основного надпису проводиться в правому нижньому куті (в рамці).

Нумерація сторінок без використання основного надпису проводиться в правому верхньому куті.

Розділи мають нумерацію (1, 2, 3...).

Номер підрозділу включає номер розділу та номер за порядком, відокремлені крапкою (1.1, 1.2...5.1,5.2). Після номера крапку не ставлять.

Між заголовком розділу та підрозділу може бути текст.

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів формул повинні бути наведені безпосередньо під формулою, кожен з нової строки, в такій послідовності, як вони ідуть в формулі; починають першу строку зі слова "де".

В тексті допускається перелічення з використанням арабських цифр зі скобками або строчних букв зі скобками, або дефіса на початку позиції. Самі позиції розділяються крапкою з комою (;).

Формули мають наскрізну нумерацію в межах розділу; номер формули складається з двох цифр: номера розділу та номера за порядком, що розділені крапкою. Номер формули вказується на рівні формули праворуч, в кінці строки в скобках: (1.2), (2.3). Формули в додатках нумерують в межах кожного додатка.

Нумерація таблиць, ілюстрацій – наскрізна в межах розділу і складається з номера розділу та номера за порядком: 1.2, 3.1...

Нумерація формул, таблиць, ілюстрацій повинна бути однотипна.

Ілюстрації всіх видів (малюнки, схеми, діаграми, креслення, фотознімки) мають єдину назву "рисунок". На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті.

Ілюстрації та таблиці розташовуються безпосередньо після посилання на них або на наступній сторінці. Ілюстрації можуть мати назву, котра розташовується під ілюстрацією.

Слово "ТАБЛИЦЯ" розташовується ліворуч над таблицею. Після іде номер таблиці. Назва таблиці друкується далі через риску з великої літери.

Заголовки граф (колонок), строк таблиці пишуться в однині з великої літери; якщо підзаголовки складають одне речення із заголовками, пишуться з маленької літери. В кінці заголовків та підзаголовків таблиці крапка не ставиться.

Зразки оформлення окремих сторінок наведені в додатках А,Б,В,Г,Д.

Відстань між заголовком і текстом складає 2 інтервали (підзаголовком –1,5), в рукописному тексті 10 мм.

Відстань між заголовком підрозділу і попереднім текстом складає 3 інтервали (по 1,5) або в рукописному тексті 15 мм.

Кожен додаток починається з нової сторінки і має наскрізну нумерацію.

Конструкторські документи виконуються згідно з вимогами ЕСКД та ДСТУ. (бажано дати уточнення стандартів). Зразки креслень , схем , специфікацій , форм , позначень, елементи стандартів слід навести в додатках.

Правила виконання гідравлічних і пневматичних принципових схем

Схемою називається конструкторський документ, який містить умовні графічні зображення або позначення часток виробу та зв’язків між ними. Схеми в залежності від виду елементів і зв’язків, що входять до складу виробу, поділяються на наступні види з відповідними позначеннями літерами:

• електрична – Е;

• гідравлічна – Г;

• пневматична – П;

• кінематична – К;

• комбіновані – С.

Також типи схем позначаються цифрами:

• структурні –1;

• функціональні – 2;

• принципові –3;

• з’єднань (монтажні) – 4;

• підключень – 5;

• загальні –6;

• розташування –7;

• об’єднані – 0.

Наприклад: Г3 – схема гідравлічна принципова;

Г4 – схема гідравлічна з’єднань;

С3 – схема електрогідравлічна принципова.

Принциповою називається схема, яка визначає повний склад елементів і зв’язків між ними, і яка надає детальне уявлення о принципах роботи виробу. Загальні правила для гідравлічних (пневматичних) принципових схем:

1. На принциповій схемі зображуються всі елементи або пристрої, які необхідні для здійснення та контролю в виробі заданих гідравлічних процесів і зв’язків.

2. Елементи та пристрої на схемі позначаються в вигляді умовних графічних позначень (Додаток З);

3. Здебільш всі елементи зображуються в вихідному положенні: пружини – в стані попереднього стиску, електромагніти – знеструмлені;

4. Кожний елемент повинен мати позиційне позначення, яке складається з літери і порядкового номеру після неї;

5. Позначення літерою повинно являти собою скорочене найменування елемента:

АК – гідропневмоакумулятор;

АТ – апарат теплообмінний;

Б – гідробак;

ВН – вентиль;

Г – пневмоглушитель;

Д – гідродвигун (пневмодвигун) обертовий;

ДП – ділільник потоку;

ДР – гідродросель;

ЗМ – гідрозамок (пневмозамок);

КВ – гідроклапан (пневмоклапан) витримки часу;

КД – гідроклапан (пневмоклапан) тиску;

КО – гідроклапан (пневмоклапан) зворотній;

КП – гідроклапан (пневмоклапан) запобіжний;

КР – гідроклапан (пневмоклапан) редукційний;

КМ – компресор;

М – гідромотор (пневмомотор);

МН – манометр;

МП – гідродинамічна передача;

МФ – гідродинамічна муфта;

Н – насос;

НА – насос аксіально-поршневий;

НП – насос пластинчастий;

НР – насос радіально-поршневий;

Р – гідророзподільник (пневморозподільник);

РД – реле тиску;

РП – регулятор потоку;

СП – суматор потоку;

Т – термометр;

Ф – фільтр;

Ц – гідроциліндр (пневмоциліндр);

КТ – гідроклапан гальмівний;

ЗКМ – кран вмикання манометру.

6. Порядковий номер (починаючи з одиниці) присвоюється елементам з однаковими позначенням літерами;

Наприклад: КР1, КР2..., Р1, Р2, Р3.

Букви і цифри повинні бути виконані одним розміром шрифту.

7. Порядковий номер присвоюється в відповідності до послідовності розташування елементів на схемі знизу догори, а напряму зліва направо;

8. На принциповій схемі повинні бути визначені всі елементи, дані про них повинні бути записані до переліку елементів (який розташовується на листі схеми над основним написом), не змінюючи позиційні позначення при цьому;

9. В графі «Примітки» вказуються необхідні технічні дані елементів;

10. Елементи в переліку записуються групами в алфавітному порядку літер позиційних позначень;

11. Схеми виконуються без масштабів, не враховується (або приблизно) дійсне розташування складових частин виробу в просторі;

12. Відстань між сусідніми паралельними лініями зв’язку повинно бути не менше 3,0 мм, а відстань між окремими графічними позначеннями не менше 2,0 мм;

13. Лінії зв’язку виконують товщиною 0,2 – 1,0 мм в залежності від форматів схеми, рекомендовано: 0,3 – 0,4 мм.