8. Педагогічна культура вчителя: сутність та її складові.

Педагогічна культура є педагогічною системою і водночас елементом її, особистісним утворенням, діалектичною інтегрованою єдністю педагогічних цінностей, між якими існують певні зв’язки і відношення, що формуються, реалізуються і вдосконалюються в різноманітних видах професійно-педагогічної діяльності й спілкування, визначаючи характер і рівень останніх.

Педагогічна культура вчителя діалектично пов’язана усіма елементами особистісної культури: моральною, естетичною, розумовою, правовою, політичною, екологічною та ін., оскільки вона є інтегральним показником інших видів культур, їх складовою і в той же час включає їх у себе.

Педагогічна культура має дві форми прояву – статичну й динамічну: статична – відбиває її як наявний рівень, який забезпечує її подальший розвиток; динамічна – виявляється у розвитку вміння реагувати на зміни, що відбуваються в навколишній дійсності й оточенні, удосконалює себе відповідно до умов навколишнього середовища, використовуючи набуту систему педагогічних цінностей, що відповідає більш високим рівнем культури.

Педагогічна культура вчителя розглядається як діалектична інтегрована єдність педагогічних цінностей: цілей, мотивів, знань, властивостей, відношень.

Педагогічні цінності утворюють систему, яка є змістовною основою педагогічної культури вчителя.

Кожен вчитель повинен володіти такими знаннями:

- основні теорії формування і розвитку особистості;

- провідні ідеї і закономірності цілісного педагогічного процесу;

- історико-педагогічні як основа формування педагогічної культури особистості;

- індивідуальні і вікові особливості учнів;

- психологію особистості;

- психологію діяльності.

Система педагогічних знань забезпечує також методичну підготовку майбутнього учителя до складу якої входять знання з методики викладання предметів, а також знання з методики виховної роботи, дидактики, педагогічної техніки.

Організація засвоєння педагогічних знань сприяє формуванню педагогічного мислення, особливості якого зумовлені специфікою професії учитель є не лише джерелом інформації, але й носієм культури, організатором діяльності й спілкування школярів.

Вчитель повинен володіти інтелектуальними уміннями, комунікативними, уміннями педагогічної техніки.

Успішність професійно-педагогічної діяльності залежить від таких якостей учителя як: професійно-спрямовані параметри (любов до дітей і професії, відданість своїй справі), інтелектуальні параметри (гнучкість, варіативність, самостійність мислення, увага, уява), індивідуально-психологічні якості, соціально-психологічні якості.

Функції:

- пізнавальна – спрямована на здійснення вчителем цілісного аналізу педагогічних явищ, процесів, діяльності й оточуючого середовищі на основі сформованої системи знань, а також на вивчення, усвідомлення й аналіз своїх індивідуально-психологічних особливостей.

- виховна – спрямована на засвоєння системи педагогічних цінностей, яка формує активне ставлення до оточуючої дійсності, а головне до людини.

- комунікативна – спрямована на встановлення контактів між тим, кто навчає, і тим, хто навчається, сприяє обміну інформацією.

- нормативна – пов’язана з організацією навчально-виховного процесу, діяльності і спілкування, що забезпечує її високу результативність і досягнення мети.

- захисна функція – забезпечує зняття напруги й стресів у процесі діяльності, відпочинок й організацію дозвілля на основі засвоєних умінь психотехніки, що відбувається у культурі самовиховання й дозвілля.

- діагностично-прогностична

- гуманістична