
- •Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.
- •Педагогічна діяльність: сутність, складові, стиль педагогічної діяльності.
- •Нові типи шкіл в україні. Проаналізувати авторські концепції навчання та виховання.
- •Зміст шкільної освіти. Питання стандартівосвіти. Система освіти і виховання в україні.
- •Вимоги до змісту освіти:
- •Державний стандарт освіти
- •Система освіти в Україні
- •Загальна характеристика освітніх технологіій.
- •Сутність, основні ідеї педагогіки співробітництва.
- •Діяльність дитячих громадських організацій.
- •Педагогічна культура вчителя: сутність та її складові.
- •Функції:
- •Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •Суть процесу виховання,його особливості. Проблема мети виховання та розвитку особистості. Державна національна програма «освіта» про національне виховання.
- •Закономірності виховання, фактори впливу на розвиток особистості.
- •Фактори впливу розвитку
- •Актуальні проблеми виховання.
- •Методи виховання. Методи стимулювання діяльності і поведінки учнів. Обгрунтувати вибір методів виховання.
- •14. Принципи процесу виховання (принцип гуманізму виховання, виховання в діяльності і спілкуванні, цілісного підходу до виховання).
- •15. Формування моральної культури учнів. В.О.Сухомлинський про моральне виховання учнів.
- •16. Громадське виховання, мета,завдання,шляхи реалізації. В.О.Сухомлинський про формування громадянськості.
- •17. Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні..
- •18. Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.
- •19. Спільна виховна робота школи та сімї. Національні особливості виховання дітей у сімї.
- •20. Формування етичної культури учнів.. В.О.Сухомлинський про естетичне виховання учнів.
- •21. Загальна характеристика правового виховання. Мета, завдання, шляхи реалізації.
- •22. Трудове виховання і професійна орієнтація учнів. Формування економічної культури учнів.
- •23. Розумове виховання, мета, завдання, шляхи реалізації. Формування наукового світогляду.
- •24. Фізичне виховання школярів: мета, завдання,зміст і форми.
- •25. Шляхи особистісно-орієнтованого навчання.
- •26. Сутність і організація самовиховання учнів.
- •27. Виховна робота класного керівника: зміст, напрями, форми.
- •28. Поняття позашкільної і позакласної виховної роботи. Організаційні форми виховної роботи (масові, групові та індивідуальні).
- •29. Педагогічна майстерність: поняття, її складові. Розкрити сутність і компоненти педагогічної техніки.
- •30. Педагогічне спілкування: поняття, види. Визначити правила педагогічного спілкування.
- •Структура педагогічного спілкування
- •31. Актуальні проблеми дидактики середньої школи.
- •32. Процес навчання, його особливості і функції.
- •33. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.
- •34. Дидактичні погляди в.О. Сухомлинського.
- •35. Способи організації навчальної діяльності школярів на уроці. Групова робота на уроці. Взаємонавчання учнів.
- •Взаємонавчання учнів
- •37. Загальна характеристика технології програмованого навчання. Особливості навчання за допомогою компютера. Дистанційне навчання.
- •38. Сутність, вимоги, методи, умови успішної організації проблемного навчання.
- •39. Свідомість і активність учня як принцип навчання.
- •40. Принципи науковості освіти і звязку з життям, шляхи їх реалізації в процесі навчання.
- •41. Принцип індивідуального підходу до учнів у навчанні: сутність, шляхи реалізації.Організація диференціального навчання.
- •42. Принцип трудності і доступності навчання: сутність, вимоги, шляхи реалізації.
- •43. Наочність як принцип навчання. Я.А. Коменський, к.Д. Ушинський про наочність навчання.
- •44. Загальна характеристика оптимізації навчального процесу.
- •45. Форми організації навчання. Урок як форма організації навчання, типи, структура, вимоги до нього.
- •46. Нестандартні уроки: поняття, типи, особливості структури.
- •47. Сутність принципу виховуючого навчання, шляхи його реалізації на уроці.
- •48. Розкрити сутність, види, форми контролю за навчально – пізнавальною діяльністю учнів.
- •Спостереження
- •49. Принцип систематичності й системності в навчанні.
- •50. Принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок: сутність, шляхи реалізації на уроці.
- •51. Самостійна робота учнів6 сутність, значення, способи організації.
- •52. Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.
- •53. Загальна характеристика розвивального навчання.
- •54. Характеристика методів навчання в залежності від характеру пізнавальної самостійної діяльності школярів. Оптимальний вибір методів.
- •55. Система педагогічних наук, зв'язок педагогіки з іншими науками. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •56. Характеристика словесних, наочних та практичних методів навчання.
- •57. Практикуми, семінари, екскурсії як форма навчання.
- •58. Організація домашньої роботи школярів.
58. Організація домашньої роботи школярів.
Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.
Їх виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня. Тому її ще називають самопідготовкою.
Необхідність домашніх завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення.
Крім того, лише в домашній роботі учень може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі.
Домашні завдання — це не лише виучування поясненого на уроці, виконання вправ, розв'язання задач тощо.
Домашні завдання передбачають і самостійне вивчення нового матеріалу, особливо в середніх і старших класах.
Для того, щоб домашня навчальна робота була ефективною, учні повинні бути уважними і спостережливими, вміти запам'ятовувати, користуватися мисленнєвими операціями, цінувати і розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотацію, рецензію та ін.), писати твори, виготовляти наочні посібники та ін.
Домашня навчальна робота учнів вимагає передусім чіткого і правильного нормування. Перевантаження шкодить фізичному і розумовому розвитку школярів, негативно впливає на їх навчання і виховання. Визначаючи обсяг домашньої роботи, виходять із загальних положень щодо терміну її виконання: 1 клас — до 1 год.; 2—3 класи — до 1,5 год.; 4 — до 2 год. Цей обсяг не повинен перевищувати третини від того, що зроблено на уроці у 1—7 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають. На практиці використовують різні види домашньої навчальної роботи:
§ робота з текстом підручника (читання, відтворення матеріалу, ознайомлення з новим текстом, виписування незрозумілих виразів, зворотів); виконання письмових і графічних робіт (написання переказів, творів, виготовлення креслення, малюнків, заповнення контурних карт та ін.);
§ виконання усних вправ (підбір прикладів на правила, вивчення хронологічних таблиць та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); виконання різноманітних вправ і розв'язання задач; читання статей, науково-популярних журналів; проведення дослідів; заучування напам'ять правил, цитат, віршів.
Домашні завдання мають бути чітко сплановані, своєчасно повідомлені на уроці (завдання дається при зосередженні уваги всіх учнів). Вчитель повинен визначити зміст домашнього завдання (воно має бути зрозумілим усім учням), провести інструктаж щодо його виконання (що і як робити вдома), систематично перевіряти, оцінювати їх виконання. Він має забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх запитів та інтересів; використовувати творчі -завдання, які приваблювали б учнів новизною і цікавістю, стимулювали до пошукової діяльності.
Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови для виконання домашніх завдань. Вона повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники, старатися виконувати завдання в день, коли отримала. (13, 349 – 350)
Метою домашніх завдань як форми організації пізнавальної діяльності учнів є розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язанні завдань, знаходженні в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці. Однак це не означає, що домашню навчальну роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. Доцільність, корисність її обумовлюється процесом уроку.
Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект і реферат, анотація, рецензія та ін.).
Домашніми завданнями можуть бути робота з текстом підручника, виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм, поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти природне або побутове явище, провести дослід та ін.
Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для учнів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опрацювати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що учні можуть втратити інтерес до них. Домашні завдання повинні містити елемент новизни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі завдання для сильніших учнів покликані підтримувати інтерес до певного виду роботи.
Одним із засобів організації самостійної науково-пошукової роботи учнів є використання у навчально-виховному процесі випереджаючих пізнавальних завдань. Таке завдання спрямовує учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення за програмою, сприяє формуванню в них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, вмінь і прийомів розумової діяльності.
Випереджаючі завдання учні виконують добровільно, за їх невиконання поганої оцінки не виставляють. Вибір та виконання таких завдань враховує інтереси та навчальні можливості учня, зону його найближчого розвитку. Воно може бути пов'язане з читанням додаткової художньої літератури, спостереженнями за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою, зі складанням власних завдань, пошуком навчального матеріалу.
Фронтальні та групові роботи організовують з метою привчання учнів до самостійного вивчення нового матеріалу за підручником, посібником, на основі самостійно здобутих даних. Індивідуальні завдання дають учням з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності з метою поглиблення та розширення знань, розвитку їх творчих засад. Учням з низьким рівнем самостійності такі завдання пропонують з метою запобігання та ліквідації прогалин у знаннях, розвитку мислення.
Під час виконання випереджаючих завдань учні отримують допомогу від учителя через інструктаж, складання планів, пам'яток, карток-підказок тощо.
Завершенням роботи над випереджаючими завданнями можуть бути відповіді на запитання, повідомлення, виконання вправ, творів, малюнків, доповіді, реферати, виготовлені наочні посібники, плани дослідів, експериментів тощо.
Украй важливо привчити школярів виконувати домашнє завдання самостійно. Якщо учневі важко впоратися з ним самому, старші можуть допомогти йому тільки навідними запитаннями, нагадуваннями про подібну ситуацію в попередніх завданнях та ін.
Принцип систематичності навчання виявляється багатогранно, оскільки в навчальному процесі взаємодіють системи різної структури. Однією зі структурних підсистем процесу навчання є домашня робота учнів, яка теж має будуватися системно та цілеспрямовано. Для сучасного початкового навчання проблема організації домашньої роботи учнів на засадах принципу систематичності є надзвичайно актуальною. Значна частина вчителів початкових класів зазнають великих труднощів системно й послідовно реалізувати багатоаспектні функції домашньої роботи.
Перш за все - це чітке уявлення педагогів про різнопланові функції домашньої роботи учнів:
поглиблення засвоєного й закріплення знань, умінь і навичок;
набуття учнями досвіду володіння загальними навчальними компетентностями (уміння спланувати всю роботу, розподілити її в часі, уміння працювати з підручником, уміння контролювати себе в ході та в кінці виконання роботи тощо);
формування вмінь самостійно діяти в навчально-пізнавальній роботі;
виховання морально-вольових якостей школярів (працелюбності, відповідальності тощо);
сприяння творчому ставленню до навчання, підтриманню стійкого інтересу до самостійної роботи;
формування рефлексивних умінь - здійснювати самоконтроль, самооцінку, ставити завдання для самовдосконалення тощо.