Вимоги до змісту освіти:

1. спрямованість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості, формування громадянина своєї країни, що досягається:

- науоково обґрунтованим сполученням різноманітних циклів дисциплін, які вивчають в школі;

- диференціацією навчання;

- участю школярів у різних видах діяльності, які забезпечують розвиток їх інтересів, волі, емоцій.

2. висока наукова і практична значущість змісту, який включений до основ наук.

3. забезпечення гуманізації освіти

4. відповідність складності змісту освіти до вікових особливостей школярів.

5. урахування єдності змістовного та процесуального боків навчання.

6. структурна єдність змісту освіти.

Зміст освіти відповідає на питання «Що необхідно вивчати учням?», тому зміст загальної освіти містить у собі блоки знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і норм відносин.

Загальна освіта дає можливість учням засвоювати основні знання, уміння діяльності , необхідні для того, щоб успішно працювати і жити в суспільстві. Тому вона повинна вклювати:

• обов’язковий мінімум незмінних постійних знань;

• блок непостійних знань, що пов’язано із змінами економічних, суспільних факторів;

• індивідуальну освіту, пов’язану з інтересами, здібностями людини, її майбутньою професією.

Учитель для виконання змісту освіти користується навчальним планом, програмами, підручниками і навчальними посібниками.

Державний стандарт освіти

Державний стандарт передбачає:

- освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів) як педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення до світу, що відповідає певній сфері соціального досвіду, а також система вимог, що визначають рівень їх засвоєння, обов’язків для досягнення кожним учнем.

- державні гарантії одержання середньої освіти як зобов’язання держави у правовому і фінансовому планах безумовно забезпечувати реалізацію складових освітнього стандарту.

- державні вимоги до мінімального рівня засвоєння змісту загальної середньої освіти за ступенями навчання, що засвідчує досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі свого розвитку; вони містять критерії, відтворені у вигляді типових завдань, і форми оцінки відповідності рівня освіченості конкретної особи державному стандарту загальної середньої освіти.

Орієнтиром при визначенні стандарту освіти мета загальної середньої освіти є: формування функціонально грамотної особистості, прилученої до національних і загальнолюдських цінностей, формування духовності молоді.

Система освіти в Україні

Відповідно до Закону країни «Про освіту» система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта, базова, загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Система освіти в Україні будується згідно з принципами, які проголошують: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей тощо.

Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистості й потребу вдосконалення освіти в сучасній національній школі, формування змісту освіти має виходити з того, що загальна освіта покликана давати знання, які сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для життя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяльності.

Залежно від мети і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту.