46. Нестандартні уроки: поняття, типи, особливості структури.

Пед.творчість, пошук нових форм роботи, прагнення розширити рамки традиційного уроку привели до появи цілого ряду уроків, які не вкладаються в існуючі класифікації. Їх стали називати нетрадиційними уроками.

Нестандартний урок – це імпровізування навчального заняття, яке має нетрадиційну структуру. Він має на меті збудження інтересу школярів до навчання. (Уроки-занурення, ділові ігри, прес-конференції, змагання, квк, театралізовані, консультації, комп'ютерні уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємо навчання, творчості, аукціони, уроки які проводять учні, уроки-заліки, творчі звіти, конкурси, бінарні уроки, дискусії і т.д.)

Такі уроки більш подобаються учням. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу. Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику про­ведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес. Але зловживати ними не варто через велику втрату часу на їх підготовку, відсутність серйозної пізнавальної праці, невисоку результативність деяких з них).

Якщоце урок-конкурс, то журі обирають з учнів класу. В такому випадку судді оцінюють і коментують якість виконавської діяльності своїх однокласників (декламування віршів, гра на музичному інструменті, спів, танок, театральне дійство). Учитель стежить за тим, щоб висловлювання школярів були об'єктивними. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався.

Етапами уроку можуть бути складові частини телевізійного КВК (який, безсумнівно, діти неодноразово бачили на домашніх телеекранах, а хтось і разом з батьками обговорював передачу, що для багатьох дорослих стала улюбленою).

І.Вступне слово вчителя. Привітання. Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання (правила поведінки й дисципліни під час заняття). Представлення команд, Їх капітанів, асистентів, кон­сультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

ІІ. Розумова «розминка». Вона може проводитися в усній (кілька дидактичних ігор за темою уроку) чи письмовій формі (п'ятихвилинна самостійна робота школярів на аркушах паперу: наприклад, розв'язування прикладів, виконання граматичних завдань, музична чи літературна вікторина тощо).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Розв'язування задач різними способами, написання творів-мініатюр, складання кросвордів природознавчої тематики.

ІV. Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

V. Конкурс творчих робіт (конкурс юних знавців музики, поезії, образотворчого мистецтва, кулінарії тощо).

VІ. Відповідь на проблемне запитання уроку. Має супроводжуватися обов'язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

VІІ. Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців. Члени журі тактовно висловлюють свої думки після кожного конкурсу, пам'ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри. [25]

Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі-судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обrpунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабкішого учня формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку. [