4. Зміст шкільної освіти. Питання стандартівосвіти. Система освіти і виховання в україні.

Загальна освіта передбачає опанування школярами основ наук, необхідних для всебічного розвитку, формування поглядів, переконань, найважливіших рис особистості, підготовки до участі в різноманітних видах діяльності, до отримання професійної освіти.

Осіта учня складається з тго, що набуто в результаті навчання в школі, шляхом самоосвіти і стихійнгог засвоєння знань із різних джерел і засобів інформації.

Зміст освіти один з головних елементів у структурі процесу навчання.

Під змістом освіти розуміють систему знань про навколишній світ, сучасне виробництво, культуру й мистецтво, узагальнених інтелектуальних і практичних умінь, навичок творчого розв’язання практичних і теоретичних проблем, систему етичних норм, якими повинні оволодіти учні.

У сучасних умовах постала головна мета – створення змісту національної школи, який відбивав би її національний характер, демократичні цінності, сприяв би інтеграції в навчанні, гуманізації освіти.

У державній національній програмі «Освіта» визначено стратегічні завдання реформування змісту освіти в Україні:

- вироблення державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь та навичок, творчої діяльності;

- відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей;

- вивчення рідної мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої, професійної та вищої школи;

- орієнтація на інтегральні курси;

- оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки, органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями.

Єдиним джерелом, звідки береться зміст освіти, є культура у найширшому її розумінні.

Основні чотири елементи змісту освіти:

1. знання – цілісна система відомостей, пізнання, які накопичені людством.

2. способи діяльності, досвід їх здійснення. Уміння – свідоме оволодіння сукупністю певних навчальних операцій. Навички – усталені способи діяльності учнів, автоматизовані вміння.

3. досвід творчої діяльності.

4. досвід емоційно-ціннісного ставлення, який передбачає наявність знань,умінь, але не зводиться до них і полягає у формуванні ставлення школярів до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів.

Функції компонентів освіти

Компоненти соціального досвіду (змісту освіти)	Функції елементів соціального досвіду (змісту освіти)
Знаня про світ і способи діяльності інтелектуального і практичного характеру	гносеологічна (пізнавальна) – знання створюють уявлення, в тому чсилі теоретичне про оточуючий світ; орієнтаційна – знання вказують напрямок і спосіб доцільної діяльності; оцінна – знання вказують норми ціннісного ставлення суспільства, систему ідеалів, якої дотримується суспільство або ті чи інші його верстви.
Досвід здійснення способів діяльності.	Відтворююча – обумовлює збереження і відтворення культури, в тому числі розширення (примноження)
Досвід творчої діяльності	Перетворююча – визначає здібність до перетворення світу, створення якісно нових об’єктів
Досвід емоційно-ціннісного ставлення	Регулююча – регулює вибіркове ставлення до об’єктів і діяльності, визначає відповідність діяльності і об’єктів до потреб особистості, виробляє оцінку імовірності задоволення потреб, створює імпульс до діяльності, відбивається на її темпі, якості й рівні.

Зміст освіти можна визначити як педагогічно адаптований соціальний досвід, педагогічно адаптовану систему знань, способів діяльності інтелектуального і практичного характеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу.