
- •Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.
- •Педагогічна діяльність: сутність, складові, стиль педагогічної діяльності.
- •Нові типи шкіл в україні. Проаналізувати авторські концепції навчання та виховання.
- •Зміст шкільної освіти. Питання стандартівосвіти. Система освіти і виховання в україні.
- •Вимоги до змісту освіти:
- •Державний стандарт освіти
- •Система освіти в Україні
- •Загальна характеристика освітніх технологіій.
- •Сутність, основні ідеї педагогіки співробітництва.
- •Діяльність дитячих громадських організацій.
- •Педагогічна культура вчителя: сутність та її складові.
- •Функції:
- •Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •Суть процесу виховання,його особливості. Проблема мети виховання та розвитку особистості. Державна національна програма «освіта» про національне виховання.
- •Закономірності виховання, фактори впливу на розвиток особистості.
- •Фактори впливу розвитку
- •Актуальні проблеми виховання.
- •Методи виховання. Методи стимулювання діяльності і поведінки учнів. Обгрунтувати вибір методів виховання.
- •14. Принципи процесу виховання (принцип гуманізму виховання, виховання в діяльності і спілкуванні, цілісного підходу до виховання).
- •15. Формування моральної культури учнів. В.О.Сухомлинський про моральне виховання учнів.
- •16. Громадське виховання, мета,завдання,шляхи реалізації. В.О.Сухомлинський про формування громадянськості.
- •17. Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні..
- •18. Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.
- •19. Спільна виховна робота школи та сімї. Національні особливості виховання дітей у сімї.
- •20. Формування етичної культури учнів.. В.О.Сухомлинський про естетичне виховання учнів.
- •21. Загальна характеристика правового виховання. Мета, завдання, шляхи реалізації.
- •22. Трудове виховання і професійна орієнтація учнів. Формування економічної культури учнів.
- •23. Розумове виховання, мета, завдання, шляхи реалізації. Формування наукового світогляду.
- •24. Фізичне виховання школярів: мета, завдання,зміст і форми.
- •25. Шляхи особистісно-орієнтованого навчання.
- •26. Сутність і організація самовиховання учнів.
- •27. Виховна робота класного керівника: зміст, напрями, форми.
- •28. Поняття позашкільної і позакласної виховної роботи. Організаційні форми виховної роботи (масові, групові та індивідуальні).
- •29. Педагогічна майстерність: поняття, її складові. Розкрити сутність і компоненти педагогічної техніки.
- •30. Педагогічне спілкування: поняття, види. Визначити правила педагогічного спілкування.
- •Структура педагогічного спілкування
- •31. Актуальні проблеми дидактики середньої школи.
- •32. Процес навчання, його особливості і функції.
- •33. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.
- •34. Дидактичні погляди в.О. Сухомлинського.
- •35. Способи організації навчальної діяльності школярів на уроці. Групова робота на уроці. Взаємонавчання учнів.
- •Взаємонавчання учнів
- •37. Загальна характеристика технології програмованого навчання. Особливості навчання за допомогою компютера. Дистанційне навчання.
- •38. Сутність, вимоги, методи, умови успішної організації проблемного навчання.
- •39. Свідомість і активність учня як принцип навчання.
- •40. Принципи науковості освіти і звязку з життям, шляхи їх реалізації в процесі навчання.
- •41. Принцип індивідуального підходу до учнів у навчанні: сутність, шляхи реалізації.Організація диференціального навчання.
- •42. Принцип трудності і доступності навчання: сутність, вимоги, шляхи реалізації.
- •43. Наочність як принцип навчання. Я.А. Коменський, к.Д. Ушинський про наочність навчання.
- •44. Загальна характеристика оптимізації навчального процесу.
- •45. Форми організації навчання. Урок як форма організації навчання, типи, структура, вимоги до нього.
- •46. Нестандартні уроки: поняття, типи, особливості структури.
- •47. Сутність принципу виховуючого навчання, шляхи його реалізації на уроці.
- •48. Розкрити сутність, види, форми контролю за навчально – пізнавальною діяльністю учнів.
- •Спостереження
- •49. Принцип систематичності й системності в навчанні.
- •50. Принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок: сутність, шляхи реалізації на уроці.
- •51. Самостійна робота учнів6 сутність, значення, способи організації.
- •52. Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.
- •53. Загальна характеристика розвивального навчання.
- •54. Характеристика методів навчання в залежності від характеру пізнавальної самостійної діяльності школярів. Оптимальний вибір методів.
- •55. Система педагогічних наук, зв'язок педагогіки з іншими науками. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •56. Характеристика словесних, наочних та практичних методів навчання.
- •57. Практикуми, семінари, екскурсії як форма навчання.
- •58. Організація домашньої роботи школярів.
35. Способи організації навчальної діяльності школярів на уроці. Групова робота на уроці. Взаємонавчання учнів.
Ефектиність використання різних форм навчання багато в чому визначається способами організації навчальної діяльності школярів.
Індивідуальна робота – передбачає виконання школярем навчального завдання самостійно на рівні його навчальних можливостей і без взаємодії з іншими школярами.
Фронтальна робота – одночасне виконання всіма учнями одного й того ж завдання під керівництвом учителя.
Колективна робота – організація навчальної роботи передбачає спілкування, взаємодію учнів (спільна мета, відповідальність за виконання завдань; розподіл функцій, обов’язків, атмосфера співробітництва і товариської взаємодопомго; взаємоконтроль і відповідальність кожного перед класом).
Групова робота – спосіб організації навчальних занять, при якому ставиться певне завдання для групи школярів. Вона передбачає:
клас на занятті розбивається на декілька груп для розв’язання конкретних навчальних завдань;
кожна група одержує певне завдання і виконує його разом під безпосереднім керівництвом лідера групи чи вчителя;
завдання виконуються так, щоб враховувати та оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи;
склад групи набирається таким чином, щоб з максимальною ефективністю для колективу могли реалізуватися можливості кожного члена групи. Для цього враховувати:
рівень досягнутого розвитку, засвоєних знань, умінь та навичок, особливо з таких предметів, як фізика, математика, хімія;
вклювати в групи учнів, які мають приблизно однаковий темп роботи;
у групах повинні бути школярі з різним рівнем інформованості, щоб вони мали можливість збагачувати один одного, стверджувати себе у рамках конкретної проблеми, в певній галузі;
враховувати соціально-пчихологічні фактори. Вклювати до одної грвпи тих, які негативно ставляться один до одного.
Розрізняють такі форми групової роботи:
Ланкова форма – передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, які разом планують навчальну діяльність, сприймають та осмислюють інформацію, обговорюють, здійснюють взаємоконтроль. Усі учні працюють над єдиним завданням.
Бриганда форма передбачає формування тимчасових груп учнів для виконання певних навчальних завдань.
Парна робота – спосіб організації навчальної роботи школярів. Виходить з того, що учень засвоює швидко й якісно те, що відразу після засвоєння нової інформації застосовує на ділі або переказує іншому, тобто відбувається спілкування між тими, хто навчається.
Взаємонавчання учнів
зростає обсяг мат реалу, що засвоюється, і глибина його усвідомлення;
підвищується пізнавальна активність і творча самотсінйість дітей;
менше часу витрачається на формування знань і умінь;
знаижуються дисциплінарні труднощі, які обумовлені дефектами навчлальонї мотивації;
учні одержують більше задоволення від занять, більш комфортно відчувають себе в школі;
змінюється характер взаємостосунків між учнями;
різко зростає згуртованість класу;
учні набувають важливіших соціальних навичок;
учитель одержує можливість індивідуалізувати навчання, враховуючи при розподілі на групи взаємодії нахили дітей, рівень їх підготовки, темп роботи.
36. ПРОАНАЛІЗУВАТИ ДОГМАТИЧНУ, ПОЯСНЮВАЛЬНО – ІЛЮСТРАТИВНУ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ.
|
Позитивне |
Негативне |
Догматичне |
Організовується сприйняття, запам’ятовування, відтворення, мовні навички. |
Знання не усвідомлені, не можуть використовуватися, швидко забуваються |
Пояснювальне |
- знання пояснюють, обґрунтовуються, коментуються, відбувається не механічне запам’ятовування, розуміння суті; - прискорений характер засвоєння знань, швидке формування вміння, керованість процесу засвоєння |
Недостатньо реалізується розвивальна функція, діяльність учнів має репродуктивний характер. Традиційне навчання, відсутня самостійність. |
Пояснювально-ілюстративне навчання – забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Практичні вправи покликані забезпечити поглиблення, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у нових ситуація. Передбачають самоконтроль ефективності засвоєння знань, умінь і навичок, повторення вивченого. Орієнтує на репродуктивне засвоєння. Забезпечує швидке засвоєння навчальної інформації, формування знань, умінь і навичок, що унеможливлює прогалини в знаннях, особливо у слабко встигаючих учнів. Не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання.
Догматичне навчання – спосіб вивчення фактів і явищ дійсності як певних незмінних положень (догм) без врахування практики, досвіду людини.
Догматичне навчання привчає учнів до зазубрювання, механічного відтворення готових фраз, цитат. Чужих думок, що в певній мірі сприяє розвитку механічної пам’яті, але не створює умов для розвитку інтелектуальних можливостей особистості. Їх самостійності. Не вимагає самостійності мислення, а вимагає пасивного засвоєння учнями всього, що пропонує учитель.