Структура педагогічного спілкування

Структуру процесу професійно-педагогічного спілкування складають такі чотири етапи:

1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).

2. «Комунікативна атака» — завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту. Педагогові важливо володіти технікою швидкого входження у взаємодію, прийомами динамічного впливу.

3. Керування спілкуванням — свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до його мети.

4. Аналіз спілкування — порівняння мети, засобів з результатами взаємодії, моделювання подальшого спілкування (етап самокоригування).

31. Актуальні проблеми дидактики середньої школи.

Вимоги до змісту загальної середньої освіти

1. Спрямованість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості, формування громадянина своєї країни, що досягається:

а) науково обгрунтованим сполученням різноманітних циклів дисциплін, які вивчають в школі: природничо-математичного (фі­зика, хімія, біологія, математика, основи інформатики і обчислю­вальної техніки); гуманітарного (історія, економічна географія, на й іноземна мови, література, музика, образотворче мистецт-); трудової і фізичної підготовки (трудове навчання, фізична куль-а).

Особливо велике значення має оволодіння учнями рідною мовою, а має бути не тільки одним із навчальних предметів, а й засобом мовиявлення та пізнання, могутнім культуротворчим фактором, ітесенцією народу¹;

б) диференціацією навчання;

в) участю школярів у різних видах діяльності, які забезпечу- розвиток їх інтересів, волі, емоцій.

2. Висока наукова і практична значущість змісту, який включе- до основ наук. Це повинні бути знання універсальні, абсолютно

еобхідні для розкриття сутності процесів і явищ, теорії, законів, Ьсновни.ч понять, інформативні і такі, які широко використову­ються на практиці. Враховуючи той факт, що рівень розвитку на­уки змінюється, необхідно, щоб зміст освіти постійно відповідав швидкому розвитку науки, техніки, культури. При цьому важливо Враховувати міжнародний досвід побудови змісту освіти.

3. Забезпечення гуманізації освіти, що вимагає:

• звернення школи до світової культури, історії, духовних цін­ностей, мистецтва, народних звичаїв, традицій;

• підвищення статусу гуманітарних предметів, подолання тен­денцій до технократизації, підвищення якості їх вивчення в школі;

• визначення гуманітарних аспектів у всіх навчальних пред­метах;

• створення умов для активного, творчого засвоєння школя­рами основ загальнолюдської культури як гармонії культури знань, спілкування, почуттів і творчості;

• враховувати не лише потреби суспільства, а і особистості, яка повинна мати право на певний вибір змісту освіти.

4. Відповідність складності змісту освіти до вікових особливо­стей школярів.

5. Урахування єдності змістовного та процесуального боків на­вчання. Проектуючи зміст навчального матеріалу, необхідно вра­ховувати навчально-методичну матеріальну базу сучасної школи, Відповідність обсягу змісту до часу, виділеного на вивчення на­вчальних предметів, співвіднесення навчального матеріалу з фор­мами, способами, засобами навчання.

Структурна єдність змісту освіти. Вона повинна розглядати­ся не як сума навчальних предметів, а як система, яка забезпечує [реалізацію мети освіти. Звідси випливає необхідність здійснення внутрішніх і зовнішніх зв'язків між предметами, їх інтеграції.