26. Сутність і організація самовиховання учнів.

САМОВИХОВАННЯ –це діяльність людини з метою зміни своєї особистості.

Ціль – самодіяльність спрямована на саморозвиток, самореалізацію.

Важливим аспектом самовиховання є логічне мислення, вміння аналізувати кожен свій вчинок, що сприяє виробленню вимогливості до себе як постійної риси характеру, без якої неможливо досягти успіху.

Успішність процесу самовиховання значною мірою залежить від рівня розвитку колективу взагалі. У згуртованому колективі, де панує здорова громадська думка, атмосфера доброзичлива, розвинута взаємовимогливість, самовиховання відбувається успішною.

У процесі організації самовиховання учнів навчають спеціальним прийомам роботи над собою, до яких належать:

само переконання; самонавіювання (передбачає повторення учнем подумки або вголос певних суджень); само підбадьорювання; само заохочення; самопримус; самоаналіз.

Вчитель або класний керівник повинні допомагати самовихованню учнів, проводячи спеціальні виховні години, тести, анкетування; кожен учень повинне мати свій ідеал, і тільки чуйна, добра людина здатна до процесу самовиховання.

Усвідомлення потреби, бажання змінитися, удосконалювати свої особистісні якості → Самоаналіз → Самооцінка → Визначення мети , програми плану діяльності → діяльність спрямована на само зміну, самовдосконалення → методи, прийоми, засоби діяльності, спрямованої на самовиховання.

27. Виховна робота класного керівника: зміст, напрями, форми.

Класний керівник навчального закладу системи загальної серед­ньої освіти — «це педагогічний працівник, який здійснює педаго­гічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-ма­сової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань на­вчання й виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихован­ців), їх соціального захисту».

У цьому ж документі визначено права класного керівника:

— відвідування уроків, занять з теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (ви­хованців) навчальні, культурно-просвітні заходи, інші юридичні або фізичні особи;

— внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічного заохочення учнів (вихованців);

— ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);

— внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведен­ня позаурочних закладів у порядку, визначеному законодавством;

— відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників, вивчення умов їх побуту та виховання);

— вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проб­лем виховання;

— вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, мето­дів, засобів роботи з учнями (вихованцями);

— захист професійної честі, гідності, відповідно до чинного законодавства;

— матеріальне заохочення та досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

Обов'язки класного керівника:

— вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, ви­ховання і розвитку учнів (вихованців);

— здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учня­ми (вихованцями) статуту і правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламенту­ють організацію навчально-виховного процесу;

— інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію на­вчального закладу, батьків;

— дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психіч­ного насильства;

— своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загаль­нолюдської моралі; пропагувати здоровий спосіб життя;

— постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну май­стерність, загальну культуру; вести документацію, пов'язану з ви­конанням повноважень класного керівника (класні журнали, осо­бові справи, плани роботи тощо)¹.

Функції класного керівника

1. Організаторська функція. Класний керівник організує пізна­вальну, трудову, спортивну, ігрову, естетичну, ціннісно-орієнтаційну діяльність учнів та дозвілля, сприяє вільному спілкуванню, згуртуванню дитячого колективу, розвитку учнівського самовря­дування. Ця функція вимагає визначення разом з учнями цілей різних видів діяльності і планування шляхів їх здійснення.

2. Соціальна функція вимагає створення умов для розвитку внут­рішнього потенціалу школяра: захист його, допомога у різних на­прямах, включення в систему соціальних зв'язків, взаємодія з сім'єю, вчителями з метою створення оптимальних умов для фор­мування індивідуальності.

3. Виховна функція передбачає допомогу учневі в його ціннісно-орієнтаційному становленні, коли дитина визначає критерії добра і зла, робить вибір у моральних ситуаціях, коли відбувається її духовний розвиток.

4. Діагностична функція орієнтує роботу класного керівника та виявлення змін рівня вихованості школяра, що вимагає вивчення особистості учня, пошуку причин неефективності впливу тих чи інших методів, щоб забезпечити постійне удосконалення вихов­ного процесу. Отже, діагностична функція пов'язана з контролем і коректуванням діяльності класного керівника.

Вимоги до якостей класного керівника

Успіх педагогічної діяльності в значній мірі залежить від особистісних якостей вихователя.

Спостереження за роботою класних керівників, анкетування школярів дозволяють назвати деякі вимоги до його особистості.

Це перш за все, людяність вихователя, його доброзичливе ставлення до учнів, чутли­вість, здатність розуміти дії, вчинки школярів, допомагати в тяжкі хвилини життя, не до­пускати гримання, зневажан­ня, образи, грубості. Він повинен давати дітям простір для проявлення ініціативи, активності; щадити самолюбство, не зловживати довірою школярів, не поділяти їх на «любимих» і «нелю­бимих» та ін. Одночасно повинен бути вимогливим і справедливим.

Говорячи про особистість вихователя, учні бажають бачити в ньому кращі людські якості, щоб бути «вчителем життя»: ввічливість, витримку, наполегливість, життєрадісність, щиросердість, скромність, охайність, самокритичність, незлопам'ятність. Вихо­ватель повинен слідкувати за своєю зовнішністю, одягом, бути захопленим своєю роботою, добре знати свій предмет, уміти ви­кладати його. Крім цього, діти дуже цінують дотепність, гумор учителя, молодість класного керівника, уміння додержувати свого слова, добре ставлення до колег.

Напрями діяльності класного керівника

1. Щоб максимально сприяти розвитку особистості школяра, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім'ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовід­носин в сім'ї, режим, дозвілля дитини, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті школяра, стан здоров'я; загальний розвиток (культура мови, кругозір, інте­реси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності ди­тини, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності вчинків учнів, їх моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, стан учня (в мікрогрупі, класному колективі).

2. Наступний напрям діяльності класного керівника — ство­рення або згуртування дитячого колективу, який сприяв би всебічному розвитку особистості школяра, певному комфорту його спіл­кування. У цьому напрямі важлива допомога класного керівника в організації учнівського самоврядування, діяльності різноманітних учнівських об'єднань, спілок тощо.

3. У визначенні змісту роботи по вихованню школярів класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права людини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України і спрямовує свою роботу:

— на виховання громадянина України, який з повагою ставить­ся до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов'язків, прав і свобод людини, відповідальність перед законом за свої дії;

— реалізацію прав учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до на­родних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

— виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців)¹;

— духовно-моральне виховання, яке спирається на загально­людські цінності. Саме з цих позицій класний керівник має здійснювати формування культури поведінки, виховання кращих рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гід­ності, терпимості до інших, любов і повагу до своїх батьків, рідних. Класний керівник здійснює естетичне, трудове, екологічне, економічне, правове виховання школярів, підготовку до госпо­дарсько-трудової діяльності.

4. Наступний напрям діяльності — допомога школярам в організації змістовного дозвілля у позанавчальний час. Діяльність, спілкування школярів більш значущі для їх розвитку, якщо вони будуть педагогічно доцільно організовані в позакласній і позашкільній роботі, яка дуже різноманітна за змістом, формами, що викликає інтерес у школярів, дозволяє реалізувати себе, відчути причетність спільних справ, стимулює до самовиховання, саморозвитку (пошукова робота, участь у благоустрою, озелененню території, обладнанні спортивних споруд, дитячих ігрових майданчиків; допомога людям похилого віку, інвалідам; вивчення історії країни рідного краю; відвідування театрів, музеїв, участь у національних святах та ін.).

Виховна робота класного керівника може мати опосередкований характер, коли не він сам керує гуртками, секціями, організує свята, а виконує функцію стимулювання дітей до діяльності. Класний керівник, добре знаючи запити, потреби учнів, може впливати на зміст, форми і методи діяльності батьків, виховних закладів, спрямованих на організацію дозвілля дітей, надавати їм методичну допомогу.

5. Формування відповідального ставлення до навчання, що вимагає від класного керівника:

— системи роботи по роз'ясненню школярам важливості знань в житті людини (бесіди, зустрічі, екскурсії, обговорення книжок, статей, створення виховних ситуацій та ін.);

— створення умов для розвитку таланту, розумових здібностей, пізнавальних інтересів (залучення до роботи гуртків, факультативів, науково-технічних товариств, малих академій до участі дітей у предметних олімпіадах, пізнавальних конкурсах, класних годинах «За межами підручника», «У світі цікавих наукових ідей»);

— допомога школярам у оволодінні культурою навчальної праці, загальнонавчальними вміннями й навичками; організація гуртків «Учися вчитися», «Культура праці», консультацій та ін.;

— організація допомоги і взаємодопомоги школярам у навчанні (робота учнів-консультантів, додаткові заняття у зв'язку з хворобою дитини, іншими поважними обставинами); — спонукання до самоосвіти.

Суттєвою умовою успішності навчально-виховного процесу коли є спільна прогресивна педагогічна платформа вчителів, їх гуманізм, повага до особистості школяра, єдність вимог. Класний керівник має можливість підказати, порадити вчителям, як організувати успіх дитини, як запобігти безтактовності по відношенні до неї, визначити найбільш ефективні шляхи розвитку школяра, лінії виховного впливу та ін.

Отже, взаємодія класного керівника й учителів класу передбачає:

— взаємоінформацію про дітей, їх взаємовідносини, організа­цію і результати навчально-виховного процесу;

— взаємодопомогу, взаємопідтримку в розв'язанні складних питань;

— зацікавленість в успішній роботі класу й кожного учня; су­місний пошук шляхів розв'язання педагогічних проблем;

— сумісні зусилля, спрямовані на реалізацію визначених завдань;

— сумісний аналіз одержаних результатів;

— сумісне визначення перспектив в роботі з класним колекти­вом, окремими школярами.

Форми і методи виховної роботи класного керівника

Реалізація цілей, змісту виховної діяльності класного керівни­ка здійснюється в основному на класній годині, яка проводиться в певний день тижня у відведений час.

Виховна година виконує три основні функції: освітню, цінніс­но-орієнтовну, стимулюючо-дійову.

Освітня функція передбачає роботу по оволодінню або роз­ширенню знань школярів з питань етики, естетики, політики; з питань наук, що не знайшли відбиття в навчальних програмах, але цікавлять учнів та ін.

Ціннісно-орієнтовна пов'язана з першою, але головним є не лише збагачення знаннями, а і формування певного ставлення до оточуючої дійсності, що спонукає людину до оцінювання явищ, дій, вчинків, теорій та ін.

Стимулюючо-дійова функція спрямована на формування по­треб школярів до реальних практичних дій.

Класна година в цьому випадку може бути стартом для конк­ретної діяльності учнів.

Кожна з функцій може бути реалізована при проведенні лек­цій, бесід, диспутів, конференцій, оглядів газет, журналів, обгово­рення статей, театральних спектаклів, кінофільмів, участі в про­веденні свят, збору легенд, казок свого народу, діяльності, спрямованій на вивчення рідного краю, його історії, звичаїв, повер­нення забутих імен національних героїв тощо.

Цікавими для школярів є такі форми організації виховної дія­льності, як усні журнали («У світ цікавостей», «Перегортаючи сто­рінки календаря», «Новини науки і техніки»), заочні подорожі, які дозволяють використовувати географічні карти, кінокадри, твори живопису тощо, «Трибуна депутата» та ін.

Планування роботи класного керівника

Планування значною мірою визначає результати та ефектив­ність роботи класного керівника, тому що воно дозволяє упоряд­ковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її рівномір­ність, систематичність, наступність.

При складанні плану роботи необхідно дотримуватися низки вимог:

1. Чітке визначення мети.

2. Орієнтація на реалізацію потреб, інтересів дітей, їх розви­ток, що передбачає врахування пропозицій школярів і батьків, вивчення їх цінностей.

3. Відображення в плані основних подій держави.

4. Передбачення різних видів діяльності, розвиток їх активно­сті, творчості.

5. Орієнтація на різнобічність змісту, форм і методів роботи, спрямованих на розвиток інтересів, здібностей дітей.

6. Передбачення умов для вибору школярами різних видів, форм діяльності, способів вираження своєї позиції.

7. Забезпечення наступності у змісті, формах діяльності, ви­ключення дублювання, врахування попереднього досвіду, бачен­ня перспективи.

8. Конкретність, реальність, обґрунтованість роботи, яка пла­нується, що передбачає врахування особливостей учнівського і педагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін.

9. Врахування таких джерел для складання плану: матеріалів, рекомендацій педагогічних і методичних досліджень з питань ро­боти класного керівника;

— передового досвіду класних керівників;

— можливостей школи, батьків, громадськості, оточуючих школу підприємств, культурних закладів;

— традиційні свята навчального року;

— традиції школи, класного колективу;

— події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;

— події, дати, пов'язані з життям видатних людей;

— загальношкільні плани;

— попередні плани класного керівника тощо.

Класний керівник може складати різні плани на рік, півріччя, чверть, місяць, тиждень, день.

Основним документом у роботі класного керівника є план на півріччя або рік. Загальноприйнятої структури плану роботи клас­ного керівника немає, кожен повинен творчо підходити до його складання. Тому існують різні варіанти складання планів. Проте план передбачає короткий аналіз педагогічної роботи за поперед­ній час, визначення цілей і завдань роботи з колективом учнів, педагогічним колективом, з батьками і громадськістю. Варіанти форм планів представлено в таблицях 9, 10.

Ефективність виховної роботи класного керівника визначається вивченням результатів його діяльності, тобто встановленням того, які позитивні зміни відбулися в учнівському колективі, в їх взає­мовідносинах між собою, з учителями, батьками, у рівні вихова­ності школярів, розвиткові окремих якостей та ін.