
- •Підготовка ґрунту.
- •2003Р. На території України зумовили різке зниження
- •5, Які потенційно спроможні дати зернівку. Посушливі
- •10 Днів. На цьому етапі різко зменшується вміст води в
- •14,0 %, Клейковини – 27,3-28,6 %, ідк – 65-70 о.П., сила
- •93.Стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Стійкий
- •200 Фф, 34% в.С.К. Необхідно диференційовано підходи-
- •40%), Спостерігається відтік пластичних речовин з стебел
- •Система удобрення.
- •Література
10 Днів. На цьому етапі різко зменшується вміст води в
зернівці, який доходить до 25-30% при 70-75% на ХІ е.о.
На початок повної стиглості зерно має 15-10% вологи. На
ХІІ е.о. закінчується формування видових, різновидових
та сортових ознак насіння. На цьому етапі визначається
маса і виповненість зерен, що має велике значення для
реальної продуктивності рослин.
Розміщення у сівозміні. У структурі посівів сільсько-
господарських культур питома вага ярої пшениці може
становити 10-20 %. На основі даних науки і практики мо-
жна рекомендувати господарствам різної форми власно-
сті орієнтовне чергування культур у зерно-бурякових сіво-
змінах з тривалою ротацією та короткоротаційних сівозмі-
нах у зоні Лісостепу України.
Варіант А: 1 – багаторічні і однорічні трави; 2 – пшениця
озима; 3 – буряки цукрові, кормові; 4 – пшениця яра, ячмінь;
5 – горох, чина, соя, сочевиця; 6 – пшениця озима; 7 – куку-
рудза на зерно, кукурудза МВС; 8 – пшениця яра з підсівом
багаторічних трав.
Варіант Б: 1 – зернобобові; 2 – пшениця озима; 3 – буряки
цукрові, коренеплоди; 4 – ярі зернові; 5 – пшениця яра.
Варіант В: 1 – горох, соя; 2 – пшениця озима; 3 – кукурудза
на зерно; 4 – пшениця яра з підсівом багаторічних трав.
Варіант Г: 1 – багаторічні трави, зернобобові; 2 – пшениця
озима; 3 – кукурудза на зерно; 4 - пшениця яра з підсівом
багаторічних трав.
Попередники. Кращими попередниками для ярої
пшениці є бобово-злакові сумішки, соя, цукрові буряки,
кукурудза на зелений корм, силос і зерно, баштанні куль-
тури. Розміщують її також і після ярих зернових.
Яру пшеницю на Київщині розміщують також після ку-
курудзи на силос пізніх строків збирання, гречки та ріпаку.
Коло попередників може розширюватись, якщо після зби-
рання основної культури пожнивно висівається сидера-
льна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).
Вдалим буде пересів у ранні строки озимини по хороших
удобрених попередниках.
Обробіток грунту. Спосіб та глибину основного обро-
бітку грунту варто обирати залежно від стану поля, пого-
дних умов та особливостей попередника. Зважаючи на
еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефек-
тивним буде застосування чизельного обробітку, який
усуває наслідки переущільнення грунту від ходових сис-
тем енергозасобів, поліпшує його водопроникність, будо-
ву, знижує затрати енергії та пального, підвищує продук-
тивність праці.
Після просапних попередників перевагу має безполи-
цевий обробіток з застосуванням знарядь чизельного ти-
пу ПЧ-2.5, ПЧ-4.5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, ПРН-31000. Після
зернових попередників застосовують важкі дискові боро-
ни УДА-2.4-20, УДА-4.5-20, АГ-2.4-20, БГД-4.0 „Явдоха”,
БГД-4.2 „Солоха” без комбінації з котками.
Система передпосівного обробітку грунту під яру пше-
ницю складається з ранньовесняного боронування у фазі
фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубови-
ми боронами (БЗТУ-1.0, БЗСС-1.0) та передпосівної куль-
тивації безпосередньо в день сівби на глибину загортан-
ня насіння культиваторами КПСН-4, КПС-4 або комбіно-
ваними агрегатами системи „Європак”. За посушливих
умов необхідно обмежитися лише передпосівною культи-
вацією в день сівби комбінованими агрегатами типу „Єв-
ропак” або пружинними боронами типу БП-8. Наступне
ущільнення грунту котками ККШ-3 забезпечить розміщен-
ня посівного матеріалу на глибині близько 3-4 см, що від-
повідатиме біологічно обумовленим вимогам.
Удобрення. Мінеральні добрива займають в агротех-
нологіях одне з чільних місць з енергозатрат. Тому їх до-
цільно застосовувати разом (на фоні) з органічними доб-
ривами, зокрема – солома, бобові й хрестоцвіті сидерати.
Встановлено, що продуктивність ярої м'якої пшениці
на рівні 40 ц/га формується за наявності у грунті 175-180
мг/кг легкогідролізованого азоту, 110-120 мг/кг рухомого
фосфору та 155-165 мг/кг обмінного калію. За таких агро-
хімічних параметрів родючості грунту вміст клейковини і
білка в борошні відповідає І - ІІІ класу.
У польових дослідах лабораторії сортових технологій
МІП найбільші врожаї зерна в середньому за чотири роки
(1999-2002) отримано за одноразового внесення повного
мінерального удобрення дозами N45P45K45, N60P60K60,
N60P60K90 та N90P60K60 – відповідно 37,1, 39,6, 41,1 і 40,8
ц/га при 29,9 ц/га на контролі (без добрив). Приблизно та-
ка ж урожайність (39,7 та 38,2 ц/га) отримана на варіантах
за внесення N30P60K60 + N30 ІІ е.о. та P60K60 + N30 IV е.о. +
N30 VIII е.о.
Таким чином, дослідження на чорноземі типовому в
центральному Лісостепу засвідчили агрономічну, еконо-
мічну й екологічну доцільність внесення повного мінера-
льного удобрення дозою N60P60K60 в один прийом – до сі-
вби ярої пшениці.
В умовах 2008 року в польових дослідах лабораторії
сортових технологій МІП за внесення повного удобрення
в дозах N60P60K60, N90P90K90 при інтенсивному гербіцидно-
фунгіцидному захисті посівів у період ІІІ і VIII е.о. отрима-
но урожай зерна 5,0-5,5 т/га при білковості 12,7-13,2 %.
Яра пшениця добре використовує добрива, внесені
під час сівби. Ефективність припосівного внесення міне-
ральних добрив пов’язана з її слабко розвиненою корене-
вою системою. Під час сівби використовують суперфос-
фат (15-20 кг д.р. на 1 га) або комплексні добрива – ніт-
роамофоска, азофоска, амофос, амофоска і ін. дозами
10-15 кг д.р. на 1га.
Підбір сортів. Не зважаючи на малі площі посіву ярої
пшениці необхідно мати на увазі, що кожне господарство
має змогу і повинно використовувати 2-3 сорти з різними
генетичними і біологічними ознаками та господарськими
характеристиками. Це мають бути адаптовані до зони ді-
яльності сорти місцевої селекції, або з екологічно набли-
жених зон. Для центральної лісостепової зони досить
продуктивно працюють Миронівський інститут пшениці
імені В.М. Ремесла УААН, Інститут землеробства УААН.
Можуть бути придатні для застосування також сорти Ін-
ституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та Інституту
кормів УААН. При підборі сортів у кожному господарстві
треба брати до уваги групу стиглості: ранні, середньо-
ранні, середньостиглі та середньопізні. Враховуючи еко-
номічні можливості господарства варто врахувати і рівень
реакції сорту на ступінь інтенсивності технології. Загаль-
ними вимогами до сучасних сортів є їх стійкість до обси-
пання зерна при дозріванні та проростання зерна в коло-
сі. Поліпшені показники за цими ознаками мають нові ми-
ронівські сорти, вони ж достатньо стійкі до вилягання, ха-
рактеризуються вищесередньою стійкістю до основних
хвороб, а в останні посушливі роки упродовж вегетації
показали високий потенціал адаптивності до цих стресо-
вих умов. За якістю зерна всі сорти названих вище уста-
нов відповідають вимогам цінних і сильних пшениць; вони
мають широку норму реакції і при виконанні комплексу
агротехнологічних вимог формують показники зерна I-III
Враховуючи комплекс показників доцільно рекоменду-
вати до застосування у найближчі роки наступні сорти
пшениці м’якої ярої, що створені в Миронівському інститу-
ті пшениці – Елегія миронівська, Етюд та Сюїта – та спі-
льно з Інститутом рослинництва – Колективна 3, який ха-
рактеризується високою пластичністю і стабільністю вро-
жайності, та Струна миронівська, що вирізняється серед
інших високим потенціалом урожайності. Доцільно звер-
нути увагу на сорти інтенсивного типу – Елегія миронівсь-
ка, Етюд та Струна миронівська, які на добре удобреному
агрофоні забезпечують максимальну віддачу в урожаї зе-
рна та його якості. Особливо це стосується короткостеб-
лового ранньостиглого сорту Етюд. Широке поширення
має сорт Інституту землеробства – Рання 93, заслугову-
ють на увагу нові сорти цього інституту – Скороспілка 99,
Вітка та Недра, а також Інституту рослинництва – Харків-
ська 26, Харківська 30, Героїня та Євдокія. Більш доклад-
ну інформацію про характеристики сортів ярої пшениці
можна одержати у «Каталозі сортів рослин придатних для
поширення в Україні у 2008р.», «Каталозі сортів миронів-
ської селекції», виданих у 2008р., та у зроблених на їх ос-
нові описах сортів миронівської селекції, поданих нижче,
а також отримати консультації у фахівців інституту.
Характеристики нових сортів Миронівського інсти-
туту пшениці імені В.М.Ремесла. Колективна 3 у Дер-
жавному Реєстрі сортів рослин України з 2000р. для по-
ширення в Лісостепу з метою отримання зерна на хлібопе-
карські цілі. Сорт створений спільно з Інститутом рослин-
ництва ім.В.Я.Юр’єва УААН на основі гібридної комбінації
F3[F4(Red River х Inia 66) х добір з F3 (ППГ-56 х Селкирк)]
х Харківська 2.
Високоврожайний – у конкурсному сортовипробуванні
врожайність досягала 58 ц/га, що на 3,6 ц/га вище націо-
нального стандарту (Харківська 6). Під час державного
сортовипробування врожайність сорту Колективна 3 в зоні
Лісостепу становила 31,1 ц/ га, що вище за врожайність
сорту-стандарту на 1,68 ц/га. В дослідах інституту врожай-
ність сорту в 2003 році досягала 63,7 ц/га, в дослідному
господарстві “Еліта” МІП на площі 345 га отримали по 40,3
ц/га, в СТОВ “Світанок” Корсунь Шевченківського району
Черкаської області на площі 50 га – 45 ц/га. В ПОСП
“Дніпро” Кагарлицького р-ну Київської обл. сорт Колектив-
на 3 забезпечив урожайність 40 ц/га на площі 600 га. Ви-
вчення в станційному сортовипробуванні МІП впродовж
1993-2005 рр. виявило високу пластичність і стабільність
цього сорту в формуванні врожайності при дотриманні пе-
вного рівня агротехнології.
Середньоранній, колоситься одночасно зі стандартним
сортом Харківська 26. Стійкий до вилягання, посухи та
обсипання. Стійкість до хвороб (у балах): борошнистої ро-
си – 7, бурої іржі – 8. Якість зерна: натура зерна 820 г/л,
склоподібність 98%, вміст клейковини 31%, білка близько
16%, ”сила” борошна 300 о.а.
Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (T. aestivum), різно-
вид erythrospermum, середня висота рослин у межах 100
см. Колос циліндричний, середньої довжини (10 см), нещі-
льний (18-19 колосків на 10 см довжини стрижня). Колос-
кова луска овальна з сильно вираженою нервацією, зу-
бець ледь похилений, плече середньої довжини, пряме,
кіль сильно виражений, вузький. Ості довжиною 7-8 см, у
середній частині колоса розходяться. Зерно червоне, се-
редніх розмірів (маса 1000 зерен 40 г), з неглибокою боро-
зенкою.
Елегія миронівська. У Державному реєстрі сортів ро-
слин України з 2004 р. для поширення в Лісостепу та По-
ліссі з метою отримання зерна на хлібопекарські цілі. Сорт
створений шляхом групового і багаторазового індивідуа-
льного доборів (F3-F10) із гібридної популяції, одержаної
від схрещування ярої пшениці Maris Dove (Англія) з сортом
озимої пшениці Миронівська 40.
Сортотип – середньостиглий, низькостебельний (ви-
сота рослин 90-100 см), інтенсивний. Стійкий до виляган-
ня, посухи та обсипання. Стійкий до хвороб (7-8 ба-
лів).Високоврожайний. У конкурсному сортовипробуванні
врожайність сягала 65 ц/га. В 2003 р у селянсько-
фермерському насіннєвому господарстві ”Україна” Козя-
тинського району Вінницької області на площі 10 га за-
безпечив врожайність 40 ц/га, у ДП ДГ ”Еліта” МІП на
площі 10 га – 41,6 ц/га. У Центрі сортознавства та сорто-
вивчення (м. Біла Церква) Інституту експертизи сортів ро-
слин за 2004-2005 рр. середня врожайність складала 61,0
ц/га. Показники якості зерна має добрі і відмінні, віднесе-
ний до класу сильних пшениць. Натура зерна – 751 г/л,
склоподібність – 90 %, вміст клейковини – 29%, білка –
близько 16%, сила борошна – 320 о.а.
Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (T. aestivum), різ-
новид suberythrospermum (колос безостий, від середини у
верхній частині колоса остюкоподібні відростки довжиною
1,5-2,5 см, білий, не опушений, зерно червоне). Кущ пря-
мостоячий. Низькостебельний (висота рослин 90-100 см).
Колос циліндричний, довжиною 9,4-12,0 см, середньої
щільності (18-20 колосків на 10 см довжини стрижня). Ко-
лоскова луска яйцеподібна, з середньо-вираженою нер-
вацією. Зубець злегка зігнутий, плече вузьке, пряме. Кіль
сильно виражений, вузький. Зерно крупне, борозенка міл-
ка, широка. Маса 1000 насінин 46,7 г.
Етюд. У Державному реєстрі сортів рослин України з
2006 р. для поширення в Лісостепу та Поліссі з метою
отримання зерна на хлібопекарські цілі. Сорт створено
шляхом групового та наступних негативних доборів із гіб-
ридної популяції ТАМ 200 (США) х Turaco (Мексика).
Сортотип напівкарликовий, ранньостиглий (виколошу-
ється і дозріває раніше національних стандартів – на 5-8
днів середньостиглого сорту Харківська 26 та на 4 дні ра-
ніше скоростиглого – Рання 93). Стійкий до вилягання,
посухи та обсипання. Стійкість до хвороб (бал): борошни-
стої роси – 7, бурої іржі – 9, септоріозу –7. Високоврожай-
ний – за роки конкурсного випробування в оригінатора
урожайність коливалась від 42,3 до 60,5 ц/га і склала в
середньому 54,7 ц/га. Прибавка за 4 роки становила 7,3
ц/га в порівнянні з середньостиглим стандартом Харківсь-
ка 6 та за 3 роки 5,3 ц/га – з ранньостиглим Рання 93. На
державному конкурсному сортовипробуванні стабільно по
роках формував урожайність в Лісостепу – 42, 6 ц/га, По-
ліссі – 42,4 ц/га. Показники якості зерна має добрі і від-
мінні, віднесений до цінних пшениць. Вміст білка – 13,3-