10 Днів. На цьому етапі різко зменшується вміст води в

зернівці, який доходить до 25-30% при 70-75% на ХІ е.о.

На початок повної стиглості зерно має 15-10% вологи. На

ХІІ е.о. закінчується формування видових, різновидових

та сортових ознак насіння. На цьому етапі визначається

маса і виповненість зерен, що має велике значення для

реальної продуктивності рослин.

Розміщення у сівозміні. У структурі посівів сільсько-

господарських культур питома вага ярої пшениці може

становити 10-20 %. На основі даних науки і практики мо-

жна рекомендувати господарствам різної форми власно-

сті орієнтовне чергування культур у зерно-бурякових сіво-

змінах з тривалою ротацією та короткоротаційних сівозмі-

нах у зоні Лісостепу України.

Варіант А: 1 – багаторічні і однорічні трави; 2 – пшениця

озима; 3 – буряки цукрові, кормові; 4 – пшениця яра, ячмінь;

5 – горох, чина, соя, сочевиця; 6 – пшениця озима; 7 – куку-

рудза на зерно, кукурудза МВС; 8 – пшениця яра з підсівом

багаторічних трав.

Варіант Б: 1 – зернобобові; 2 – пшениця озима; 3 – буряки

цукрові, коренеплоди; 4 – ярі зернові; 5 – пшениця яра.

Варіант В: 1 – горох, соя; 2 – пшениця озима; 3 – кукурудза

на зерно; 4 – пшениця яра з підсівом багаторічних трав.

Варіант Г: 1 – багаторічні трави, зернобобові; 2 – пшениця

озима; 3 – кукурудза на зерно; 4 - пшениця яра з підсівом

багаторічних трав.

Попередники. Кращими попередниками для ярої

пшениці є бобово-злакові сумішки, соя, цукрові буряки,

кукурудза на зелений корм, силос і зерно, баштанні куль-

тури. Розміщують її також і після ярих зернових.

Яру пшеницю на Київщині розміщують також після ку-

курудзи на силос пізніх строків збирання, гречки та ріпаку.

Коло попередників може розширюватись, якщо після зби-

рання основної культури пожнивно висівається сидера-

льна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).

Вдалим буде пересів у ранні строки озимини по хороших

удобрених попередниках.

Обробіток грунту. Спосіб та глибину основного обро-

бітку грунту варто обирати залежно від стану поля, пого-

дних умов та особливостей попередника. Зважаючи на

еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефек-

тивним буде застосування чизельного обробітку, який

усуває наслідки переущільнення грунту від ходових сис-

тем енергозасобів, поліпшує його водопроникність, будо-

ву, знижує затрати енергії та пального, підвищує продук-

тивність праці.

Після просапних попередників перевагу має безполи-

цевий обробіток з застосуванням знарядь чизельного ти-

пу ПЧ-2.5, ПЧ-4.5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, ПРН-31000. Після

зернових попередників застосовують важкі дискові боро-

ни УДА-2.4-20, УДА-4.5-20, АГ-2.4-20, БГД-4.0 „Явдоха”,

БГД-4.2 „Солоха” без комбінації з котками.

Система передпосівного обробітку грунту під яру пше-

ницю складається з ранньовесняного боронування у фазі

фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубови-

ми боронами (БЗТУ-1.0, БЗСС-1.0) та передпосівної куль-

тивації безпосередньо в день сівби на глибину загортан-

ня насіння культиваторами КПСН-4, КПС-4 або комбіно-

ваними агрегатами системи „Європак”. За посушливих

умов необхідно обмежитися лише передпосівною культи-

вацією в день сівби комбінованими агрегатами типу „Єв-

ропак” або пружинними боронами типу БП-8. Наступне

ущільнення грунту котками ККШ-3 забезпечить розміщен-

ня посівного матеріалу на глибині близько 3-4 см, що від-

повідатиме біологічно обумовленим вимогам.

Удобрення. Мінеральні добрива займають в агротех-

нологіях одне з чільних місць з енергозатрат. Тому їх до-

цільно застосовувати разом (на фоні) з органічними доб-

ривами, зокрема – солома, бобові й хрестоцвіті сидерати.

Встановлено, що продуктивність ярої м'якої пшениці

на рівні 40 ц/га формується за наявності у грунті 175-180

мг/кг легкогідролізованого азоту, 110-120 мг/кг рухомого

фосфору та 155-165 мг/кг обмінного калію. За таких агро-

хімічних параметрів родючості грунту вміст клейковини і

білка в борошні відповідає І - ІІІ класу.

У польових дослідах лабораторії сортових технологій

МІП найбільші врожаї зерна в середньому за чотири роки

(1999-2002) отримано за одноразового внесення повного

мінерального удобрення дозами N45P45K45, N60P60K60,

N60P60K90 та N90P60K60 – відповідно 37,1, 39,6, 41,1 і 40,8

ц/га при 29,9 ц/га на контролі (без добрив). Приблизно та-

ка ж урожайність (39,7 та 38,2 ц/га) отримана на варіантах

за внесення N30P60K60 + N30 ІІ е.о. та P60K60 + N30 IV е.о. +

N30 VIII е.о.

Таким чином, дослідження на чорноземі типовому в

центральному Лісостепу засвідчили агрономічну, еконо-

мічну й екологічну доцільність внесення повного мінера-

льного удобрення дозою N60P60K60 в один прийом – до сі-

вби ярої пшениці.

В умовах 2008 року в польових дослідах лабораторії

сортових технологій МІП за внесення повного удобрення

в дозах N60P60K60, N90P90K90 при інтенсивному гербіцидно-

фунгіцидному захисті посівів у період ІІІ і VIII е.о. отрима-

но урожай зерна 5,0-5,5 т/га при білковості 12,7-13,2 %.

Яра пшениця добре використовує добрива, внесені

під час сівби. Ефективність припосівного внесення міне-

ральних добрив пов’язана з її слабко розвиненою корене-

вою системою. Під час сівби використовують суперфос-

фат (15-20 кг д.р. на 1 га) або комплексні добрива – ніт-

роамофоска, азофоска, амофос, амофоска і ін. дозами

10-15 кг д.р. на 1га.

Підбір сортів. Не зважаючи на малі площі посіву ярої

пшениці необхідно мати на увазі, що кожне господарство

має змогу і повинно використовувати 2-3 сорти з різними

генетичними і біологічними ознаками та господарськими

характеристиками. Це мають бути адаптовані до зони ді-

яльності сорти місцевої селекції, або з екологічно набли-

жених зон. Для центральної лісостепової зони досить

продуктивно працюють Миронівський інститут пшениці

імені В.М. Ремесла УААН, Інститут землеробства УААН.

Можуть бути придатні для застосування також сорти Ін-

ституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та Інституту

кормів УААН. При підборі сортів у кожному господарстві

треба брати до уваги групу стиглості: ранні, середньо-

ранні, середньостиглі та середньопізні. Враховуючи еко-

номічні можливості господарства варто врахувати і рівень

реакції сорту на ступінь інтенсивності технології. Загаль-

ними вимогами до сучасних сортів є їх стійкість до обси-

пання зерна при дозріванні та проростання зерна в коло-

сі. Поліпшені показники за цими ознаками мають нові ми-

ронівські сорти, вони ж достатньо стійкі до вилягання, ха-

рактеризуються вищесередньою стійкістю до основних

хвороб, а в останні посушливі роки упродовж вегетації

показали високий потенціал адаптивності до цих стресо-

вих умов. За якістю зерна всі сорти названих вище уста-

нов відповідають вимогам цінних і сильних пшениць; вони

мають широку норму реакції і при виконанні комплексу

агротехнологічних вимог формують показники зерна I-III

Враховуючи комплекс показників доцільно рекоменду-

вати до застосування у найближчі роки наступні сорти

пшениці м’якої ярої, що створені в Миронівському інститу-

ті пшениці – Елегія миронівська, Етюд та Сюїта – та спі-

льно з Інститутом рослинництва – Колективна 3, який ха-

рактеризується високою пластичністю і стабільністю вро-

жайності, та Струна миронівська, що вирізняється серед

інших високим потенціалом урожайності. Доцільно звер-

нути увагу на сорти інтенсивного типу – Елегія миронівсь-

ка, Етюд та Струна миронівська, які на добре удобреному

агрофоні забезпечують максимальну віддачу в урожаї зе-

рна та його якості. Особливо це стосується короткостеб-

лового ранньостиглого сорту Етюд. Широке поширення

має сорт Інституту землеробства – Рання 93, заслугову-

ють на увагу нові сорти цього інституту – Скороспілка 99,

Вітка та Недра, а також Інституту рослинництва – Харків-

ська 26, Харківська 30, Героїня та Євдокія. Більш доклад-

ну інформацію про характеристики сортів ярої пшениці

можна одержати у «Каталозі сортів рослин придатних для

поширення в Україні у 2008р.», «Каталозі сортів миронів-

ської селекції», виданих у 2008р., та у зроблених на їх ос-

нові описах сортів миронівської селекції, поданих нижче,

а також отримати консультації у фахівців інституту.

Характеристики нових сортів Миронівського інсти-

туту пшениці імені В.М.Ремесла. Колективна 3 у Дер-

жавному Реєстрі сортів рослин України з 2000р. для по-

ширення в Лісостепу з метою отримання зерна на хлібопе-

карські цілі. Сорт створений спільно з Інститутом рослин-

ництва ім.В.Я.Юр’єва УААН на основі гібридної комбінації

F3[F4(Red River х Inia 66) х добір з F3 (ППГ-56 х Селкирк)]

х Харківська 2.

Високоврожайний – у конкурсному сортовипробуванні

врожайність досягала 58 ц/га, що на 3,6 ц/га вище націо-

нального стандарту (Харківська 6). Під час державного

сортовипробування врожайність сорту Колективна 3 в зоні

Лісостепу становила 31,1 ц/ га, що вище за врожайність

сорту-стандарту на 1,68 ц/га. В дослідах інституту врожай-

ність сорту в 2003 році досягала 63,7 ц/га, в дослідному

господарстві “Еліта” МІП на площі 345 га отримали по 40,3

ц/га, в СТОВ “Світанок” Корсунь Шевченківського району

Черкаської області на площі 50 га – 45 ц/га. В ПОСП

“Дніпро” Кагарлицького р-ну Київської обл. сорт Колектив-

на 3 забезпечив урожайність 40 ц/га на площі 600 га. Ви-

вчення в станційному сортовипробуванні МІП впродовж

1993-2005 рр. виявило високу пластичність і стабільність

цього сорту в формуванні врожайності при дотриманні пе-

вного рівня агротехнології.

Середньоранній, колоситься одночасно зі стандартним

сортом Харківська 26. Стійкий до вилягання, посухи та

обсипання. Стійкість до хвороб (у балах): борошнистої ро-

си – 7, бурої іржі – 8. Якість зерна: натура зерна 820 г/л,

склоподібність 98%, вміст клейковини 31%, білка близько

16%, ”сила” борошна 300 о.а.

Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (T. aestivum), різно-

вид erythrospermum, середня висота рослин у межах 100

см. Колос циліндричний, середньої довжини (10 см), нещі-

льний (18-19 колосків на 10 см довжини стрижня). Колос-

кова луска овальна з сильно вираженою нервацією, зу-

бець ледь похилений, плече середньої довжини, пряме,

кіль сильно виражений, вузький. Ості довжиною 7-8 см, у

середній частині колоса розходяться. Зерно червоне, се-

редніх розмірів (маса 1000 зерен 40 г), з неглибокою боро-

зенкою.

Елегія миронівська. У Державному реєстрі сортів ро-

слин України з 2004 р. для поширення в Лісостепу та По-

ліссі з метою отримання зерна на хлібопекарські цілі. Сорт

створений шляхом групового і багаторазового індивідуа-

льного доборів (F3-F10) із гібридної популяції, одержаної

від схрещування ярої пшениці Maris Dove (Англія) з сортом

озимої пшениці Миронівська 40.

Сортотип – середньостиглий, низькостебельний (ви-

сота рослин 90-100 см), інтенсивний. Стійкий до виляган-

ня, посухи та обсипання. Стійкий до хвороб (7-8 ба-

лів).Високоврожайний. У конкурсному сортовипробуванні

врожайність сягала 65 ц/га. В 2003 р у селянсько-

фермерському насіннєвому господарстві ”Україна” Козя-

тинського району Вінницької області на площі 10 га за-

безпечив врожайність 40 ц/га, у ДП ДГ ”Еліта” МІП на

площі 10 га – 41,6 ц/га. У Центрі сортознавства та сорто-

вивчення (м. Біла Церква) Інституту експертизи сортів ро-

слин за 2004-2005 рр. середня врожайність складала 61,0

ц/га. Показники якості зерна має добрі і відмінні, віднесе-

ний до класу сильних пшениць. Натура зерна – 751 г/л,

склоподібність – 90 %, вміст клейковини – 29%, білка –

близько 16%, сила борошна – 320 о.а.

Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (T. aestivum), різ-

новид suberythrospermum (колос безостий, від середини у

верхній частині колоса остюкоподібні відростки довжиною

1,5-2,5 см, білий, не опушений, зерно червоне). Кущ пря-

мостоячий. Низькостебельний (висота рослин 90-100 см).

Колос циліндричний, довжиною 9,4-12,0 см, середньої

щільності (18-20 колосків на 10 см довжини стрижня). Ко-

лоскова луска яйцеподібна, з середньо-вираженою нер-

вацією. Зубець злегка зігнутий, плече вузьке, пряме. Кіль

сильно виражений, вузький. Зерно крупне, борозенка міл-

ка, широка. Маса 1000 насінин 46,7 г.

Етюд. У Державному реєстрі сортів рослин України з

2006 р. для поширення в Лісостепу та Поліссі з метою

отримання зерна на хлібопекарські цілі. Сорт створено

шляхом групового та наступних негативних доборів із гіб-

ридної популяції ТАМ 200 (США) х Turaco (Мексика).

Сортотип напівкарликовий, ранньостиглий (виколошу-

ється і дозріває раніше національних стандартів – на 5-8

днів середньостиглого сорту Харківська 26 та на 4 дні ра-

ніше скоростиглого – Рання 93). Стійкий до вилягання,

посухи та обсипання. Стійкість до хвороб (бал): борошни-

стої роси – 7, бурої іржі – 9, септоріозу –7. Високоврожай-

ний – за роки конкурсного випробування в оригінатора

урожайність коливалась від 42,3 до 60,5 ц/га і склала в

середньому 54,7 ц/га. Прибавка за 4 роки становила 7,3

ц/га в порівнянні з середньостиглим стандартом Харківсь-

ка 6 та за 3 роки 5,3 ц/га – з ранньостиглим Рання 93. На

державному конкурсному сортовипробуванні стабільно по

роках формував урожайність в Лісостепу – 42, 6 ц/га, По-

ліссі – 42,4 ц/га. Показники якості зерна має добрі і від-

мінні, віднесений до цінних пшениць. Вміст білка – 13,3-