5.3.1 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Вагомість кожного параметра в загальній кількості розглядаємих при оцінці параметрів визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 7 чол.). Експерти повинні бути фахівцями у даній предметній галузі. Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. В даному випадку оцінки дають 7 експертів в галузі ПО. Результати рангування параметрів заносимо в таблицю 5.2.
Далі обчислюємо суму рангів кожного показника:
де 
- ранг і - го параметра, визначений j-м
експертом; N –число експертів.
Обчислюємо середнє значення суми одного рангу (Т):
де n
–кількість оцінюваних параметрів;
-
загальна сума рангів, що дорівнює:
де N – кількість експертів
Далі
визначаємо відхилення суми рангів
кожного параметру (
)
від середньої суми рангів (
):
Сума всіх
повинна = 0.
Таблиця
5.2 – Результати рангування параметрів
№ параметра |
Ранг параметра за оцінкою експерта |
Сума рангів
|
Відхиле-ння
|
|
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||
X1 |
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
6 |
48 |
20 |
400 |
X2 |
5 |
5 |
5 |
6 |
5 |
4 |
4 |
34 |
6 |
36 |
X3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
13 |
-15 |
225 |
X4 |
6 |
6 |
6 |
5 |
6 |
6 |
7 |
42 |
14 |
196 |
X5 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
5 |
5 |
29 |
1 |
1 |
X6 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
8 |
-20 |
400 |
X7 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
22 |
-6 |
36 |
Обчислюємо та загальну суму квадратів відхилень:
Визначаємо коефіцієнт узгодженості:
Визначена
розрахункова величина
порівнюється з нормативною
(якщо
,
визначені
дані
заслуговують
на довір’я
і придатні до використання).
Для
електро вимірювальних і радіотехнічних
виробів
[37].
Порівнявши – робимо висновок – розрахунки зроблені вірно.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування параметрів проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати порівняння заносяться до таблиці 5.3.
Таблиця
5.3 – Результати попарного порівняння
Параметри |
Експерти |
Підсумкова оцінка |
Значення коефіцієнтів
переваги ( |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
1 і 2 1 і 3 1 і 4 1 і 5 1 і 6 1 і 7 |
< < < < < < |
< < < < < < |
< < < < < < |
< < < < < < |
< < < < < < |
< < < < < < |
< < >< < < |
< < < < < < |
0.5 0.5 0.5 0.5 0.5 0.5 |
2 і 3 2 і 4 2 і 5 2 і 6 2 і 7 |
<> << < |
<> << < |
<> << < |
< << << |
< >< << |
<> > << |
<> > << |
< > < < < |
0.5 1.5 0.5 0.5 0.5 |
3 і 4 3 і 5 3 і 6 3 і 7 |
> > <> |
> > <> |
> > <> |
> > >> |
> > <> |
> > <> |
> > <> |
> > < > |
1.5 1.5 0.5 1.5 |
4 і 5 4 і 6 4 і 7 |
< < < |
< < < |
< < < |
< < < |
< < < |
< < < |
< < < |
< < < |
0.5 0.5 0.5 |
5 і 6 5 і 7 |
< < |
< > |
< < |
< < |
< < |
< < |
< < |
< < |
0.5 0.5 |
6 і 7 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
1.5 |
)
В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги ( ) [37]:
де
–
параметри, які порівнюються між собою.
На основі
числових даних
(таблиці
5.3)
складають квадратну матрицю
- розрахунок
вагомості параметрів
(таблиця 5.4).
Таблиця
5.4 – Розрахунок вагомості параметрів
Парам-етри |
Параметри |
Перша ітерація |
Друга ітерація |
||||||||
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
X5 |
X6 |
X7 |
|
|
|
|
|
X1 |
1.0 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
4 |
0.08 |
26.5 |
0.0841 |
X2 |
1.5 |
1.0 |
0.5 |
1.5 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
6 |
0.12 |
36.5 |
0.1158 |
X3 |
1.5 |
1.5 |
1.0 |
1.5 |
1.5 |
0.5 |
1.5 |
9 |
0.19 |
59 |
0.1873 |
X4 |
1.5 |
0.5 |
0.5 |
1.0 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
5 |
0.1 |
31 |
0.0986 |
X5 |
1.5 |
1.5 |
0.5 |
1.5 |
1.0 |
0.5 |
0.5 |
7 |
0.14 |
43 |
0.1365 |
X6 |
1.5 |
1.5 |
1.5 |
1.5 |
1.5 |
1.0 |
1.5 |
10 |
0.2 |
68.5 |
0.2174 |
X7 |
1.5 |
1.5 |
0.5 |
1.5 |
1.5 |
0.5 |
1.0 |
8 |
0.17 |
50.5 |
0.1603 |
Всього |
|
49 |
1 |
315 |
1.000 |
||||||
Розрахунок
вагомості (пріоритетності) кожного
параметра
де
– вагомість
-го
параметра за результатами проводиться
за наступними формулами:
(5.2)
(5.3)
де – вагомість -го параметра за результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги ( ) даних усіма експертами по -му параметру.
Результати розрахунків заносяться в таблицю 5.4.
Відносні
оцінки вагомості (
)
розраховуються декілька раз, доки
наступне значення буде незначно
відхилятися від попереднього (менше
5%). На другій ітерації значення коефіцієнта
вагомості (
)
розраховується так:
, (5.4)
де
визначається
Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості ( ) -го параметру.
Відносні
показники якості по будь-якому параметру
,
якщо вони знаходяться в лінійній
залежності від якості, визначаються за
формулами:
(5.5)
або
(5.6)
де 
,
–
числові значення
-го
параметру відповідно нового і базового
виробів.
Формула (5.5) використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу, а формула (5.6) коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується.
На основі таблиці 5.1 розрахуємо значення :
Отже за отриманими значеннями і визначаємо коефіцієнт технічного рівня:
Як видно із розрахунків пристрій що ми розробляємо може не тільки сперечатися з дорогими іноземними пульсовими оксиметрами, як в ціні так і по якості своїх характеристик, а й інколи переважати їх. Даний результат свідчить про те, що наш ПО може мати широке коло споживачів, зайняти вигідне положення на ринку і отримати досить високий прибуток.