Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспек.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.74 Mб
Скачать

8.2. Державне регулювання структурних зрушень в економіці

Структурна політика держави – це обґрунтування цілей та характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримки і розвитку тих елементів економічної системи, які забезпечують економічне зростання та вирішення актуальних соціальних проблем. сьогодення.

1. Стратегія обмеженого зростання. Для неї характерне встановлення цілей “від досягнутого” рівня.

Моделі структурної політики

2. Стратегія зростання. Здійснюється через значне підвищення рівня коротко- та довгострокових цілей розвитку над рівнем фактичного стану базового періоду.

3. Стратегія скорочення. Цілі на майбутнє встановлюються на рівні, нижчому в порівнянні з фактичним станом базового періоду.

Види структурної політики

Активна структурна політика

полягає в тому, що держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних структурних зрушень

Пасивна структурна політика

полягає в тому, що держава створює правову базу для вільного переливання капіталу та праці з одних галузей в інші, але безпосередньо не втручається в інвестиційні процеси в окремих галузях

Посилення соціальної орієнтації економіки

Методи державного впливу, що застосовуються для ефективного здійснення структурної політики

Методи прямого регулювання

  • надання фінансової допомоги у вигляді інвестиційних надбавок, субсидій, дотацій, позичок на розвиток окремих галузей, виробництв, регіонів;

  • використання системи державних замовлень і закупівель;

  • методи індикативного планування тощо

Методи непрямого регулювання

  • надання податкових і кредитних пільг із диференціацією за відповідними галузями та виробництвами, які визнані пріоритетними;

  • здійснення політики прискореної амортизації, цінової та експортно-імпортної політики, у тому числі встановлення різних імпортних та експортних тарифів тощо

9.3. Макроекономічна та мікроекономічна структурна перебудова економіки

Макроекономічна та мікроекономічна структурна перебудова

Макроекономічна структурна перебудова

Стратегічними в переході до ринку в Україні є структурні реформи і створення ринкових інститутів, їхня реалізація можлива за узгодження економічного і політичного мислення виконавчої і законодавчої влад стосовно пріоритетів структурних реформ; мобілізації національних ресурсів та іноземних інвестицій для швидкої стабілізації і необхідних капіталовкладень для стимулювання економічного зростання; забезпечення вищих темпів реформ за наявних інституційних передумов і фінансових та інвестиційних ресурсів для запобігання тривалій стагнації.

Мікроекономічна структурна перебудова

Ринковий механізм, його рушійні сили формуються на мікроекономічному рівні, де головні дійові особи – банки і підприємства. Головна мета взаємозв’язків банків і підприємств – створення фінансових можливостей перших і других для здійснення технологічних змін та виробництва регіонального чи національного продукту, який за обсягом і структурою відповідав би обсягу і структурі попиту на оптовому та роздрібному ринках.

Пріоритети реструктуризації доходів населення

Показники доходів

Пріоритети реструктуризації

Сукупний дохід сім’ї – сума грошових і натуральних (у грошовому вимірі) доходів населення від державних, кооперативних і приватних підприємств та організацій, із суспільних фондів споживання, що враховуються в бюджеті сім’ї.

• збільшення доходів за рахунок зростання обсягу виробництва і заробітної плати

Реальні доходи населення – вартість усього обсягу матеріальних благ, спожитих чи нагромаджених населенням.

• перевищення темпів зростання обсягу виробництва над темпами зростання доходів грішми

Зростання рівня реальних доходів – сума доходів грішми, скоригована з урахуванням індексу цін на споживчі товари і послуги.

• перевищення темпів зростання доходів грішми над темпами зростання споживчих цін

Рівень життя населення – забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами та міра задоволення його потреб у цих благах.

• пропорційне зростання обсягів виробництва національного продукту до обсягу і структури потреб населення

Пріоритети реструктуризації сфери послуг

Галузі сфери послуг

Пріоритети реструктуризації

Соціально-матеріальні послуги:

• формування ринку житла;

• формування ринку

комунальних послуг.

• платоспроможність потенційних

покупців житла;

• платоспроможність покупців послуг.

Соціально-культурні послуги:

• формування ринку освіти і науки;

• формування ринку культури

і мистецтва;

• формування ринку охорони

здоров’я.

• капіталовкладення, приведення

навчальних програм до євростандартів;

• пристосування до ринку, пропозиція

товару, на який є попит;

• капіталовкладення,

платоспроможність пацієнтів.