1. Психологічна характеристика дошкільного віку. Криза 7-ми років і шляхи її подолання.

Розвиток особистості.

• Центральним новоутворенням даного віку є формування самоусвідомлення «я для себе» і «я для інших» - починає по різному ставитись до різних людей, усвідомлюючи свої переживання;

• Може зробити один вибір з декількох речей;

• Самооцінка формується залежно від ставлення до неї дорослих;

• Завершується статеве визначення (4-5 років) – «я дівчинка», «я хлопчик».

Дошкільний вік 3-7 років, провідним видом діяльності якого є гра.

Після 3-х років виникають рольові ігри - коли дитина бере на себе якусь роль та ігрові дії, які є узгоджені з ігровими діями інших дітей.

Види ігор:

• Образно-рольові - діти уявляють себе ким завгодно і чим завгодно

• Сюжетно-рольові — існує певний сюжет, в якому діти грають різні ролі, партнерами можуть бути ляльки, інші діти, уявні партнери або дорослі.

• Ігри за правилами - основна умова - дотримуватись правил. Якщо діти в дитинстві не навчаться бавитись за правилами, то в дорослому віці не будуть підкорятися соціальним нормам.

Значення гри в психічному розвитку дитини:

1) Гра розвиває емоційну сферу дитини - в уявних ситуаціях дитина переживає справжні емоції;

2) Розвивається вольова сфера, а саме: довільна поведінка, довільна пам'ять, дії за правилами;

3) Формується творча уява;

4) У грі діти вчаться повноцінному спілкуванню;

5) Через гру діти проникають у приховані сфери життя дорослих, збагачуючи свій соціальний досвід;

6) Гра стимулює самостійну діяльність дитини;

7) Розвивається моторика (рухова сфера).

Розвиток відчуттів та сприймання.

• Підвищуються зорові відчуття.

• Стрімко зростають відчуття кольору (в 4 роки - називають всі основні кольори, в 5 років - називають проміжні кольори).

• Добре орієнтуються в просторі (над, під, до, біля, зверху, знизу), часто ще плутає ліворуч – праворуч.

• Розрізняє геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, прямокутник)

• Зі сприйманням часу є ще проблеми.

• Розвиток слухового сприймання (особливо під час читання казок). Слухаючи казку, дитина ототожнює себе з героями і співпереживає їм.

Пам'ять:

• Переважає мимовільна пам'ять.

• Механічне запам'ятовування.

Уява:

• Переважає відтворююча уява.

• Наочна, яскрава, емоційно забарвлена.

% дітей, що говорять неправду: 3р.- 33% , 4 р.- 75%, 5 р. - 90%, 6 р. - 100%

Основні причини: щось отримати; захистити друзів від неприємностей. Найважча брехня - по відношенню до своїх почуттів, найлегша - по відношенню до предметів «не брав», «не бачив» тощо.

Мислення:

• Після 4 років дитина починає мислити в розумі;

• Перехід від наочно-дійового до наочно-образного мислення.

Мовлення:

• Усвідомлює повністю вимову

• Зростає словниковий запас (6 років - 2500 - 3000 слів, 7 років - 3500-4000 слів)

• Формується граматика мовлення: дитину починають розуміти інші люди

• Творять свої неологізми (нові слова). Дуже важливо говорити багато і правильно до дитини цього віку.

Розвиток уваги.

• Переважає мимовільна увага.

• Зростає за стійкістю і обсягом.

Увага до одного виду заняття в:

3-4 роки - 6-8 хв.;

5 років - 8-12 хв.;

6-7 років – 20-25 хв.

Обсяг - до 3 предметів.

• Формується довільна увага (в 6-7 років), у групових умовах важко сформувати стійку увагу, тому до дітей потрібно звертатися по імені.

Емоції і воля.

• Переважає спокійна емоційність, нижча конфліктність, порівняно з раннім дитинством.

• Дитина набуває здатності до емоційного передбачення, може передбачати чи вона добре діє, чи погано. Дуже важливо, щоб дитина мала однозначні і несуперечливі переживання щодо наслідків своїх дій (що є добре, а що погано).

• Схильні до співпереживання (емпатії).

• Засвоюють соціальні норми по відношенню до своєї культури.

Про розвиток волі (як здатності активно домагатися своєї мети) свідчить рівень довільної пам'яті, уваги, уяви і вміння діяти за правилами.

Криза 7-ми років та шляхи її подолання.

• Втрачається дитяча безпосередність і наївність. У 7 років виникає життя переживань, з'являються дитячі секрети, таємниці; дитина здатна спочатку подумати, а потім діяти. Зовні дитина вже не така як всередині – одягає маску і починає грати соціальну роль – знає, як себе поводити вдома, в школі, з друзями;

• З'являється манірність у поведінці - дитина починає «вимахуватися» без причин;

• Симптом «гіркої цукерки» - дитині погано, але вона може приховати свої переживання і грати роль, що їй дуже добре, або навпаки.

Шляхи виходу з кризи:

• Змінити свої стосунки з дитиною - почати цінувати її власні секрети, тримати їх в таємниці;

• Хвалити її за найменші заслуги та ніколи не карати і не принижувати через невдачі.