
- •1. Загальні питання вікової та педагогічної психології, їх практичне значення.
- •2. Організаційні форми виховної роботи.
- •2. Основні напрями виховання, їх значення у формуванні особистості дитини.
- •2. Розвиток шкільництва та педагогічної думки в Україні.
- •1. Психологія раннього дитинства (1 - 3 роки). Криза 3-х років та шляхи її подолання.
- •2. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Оцінка і її параметри.
- •2. Перші вищі навчальні заклади в Україні.
- •1. Психологічна характеристика дошкільного віку. Криза 7-ми років і шляхи її подолання.
- •2. Методи і засоби навчання, особливості їх використання у роботі викладача хореографії.
- •1. Психологічні особливості молодших школярів.
- •2. Урок як основна форма організації навчання.
- •2. Поняття про самовиховання та перевиховання.
- •2. Форми організації навчання.
- •2. Психологічні особливості юнацького віку.
- •2. Психологічні особливості обдарованих дітей.
- •2. Система освіти України. Основні документи про освіту.
- •1. Основні якості особистості вчителя.
- •2.Предмет педагогіки, основні педагогічні категорії.
- •1. Девіантна поведінка, способи її профілактики.
- •2. Система педагогічних наук і зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •1. Формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •2.Виховна робота сім‘ї та громадськості для всебічного розвитку дитини.
- •1. Розвиток особистості в підлітковому віці.
- •2. Колектив, його формування та шляхи згуртування.
- •2. Педагогічне спілкування.
- •1. Розвиток особистості в юнацькому віці.
- •2. Педагогічна майстерність.
- •1. Психологія важкої дитини.
- •2.Стилі педагогічного керівництва.
2.Виховна робота сім‘ї та громадськості для всебічного розвитку дитини.
Джерелом матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління є сім'я.
Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім'ї, який базується на авторитеті батька і матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові до дітей, повазі до старших, відданості духовним принципам, любові до всього живого і материнському покликанні жінки.
Зміст сімейного виховання охоплює всі напрямки - моральне, розумове, трудове, фізичне і т. і., спрямовуючись на розвиток тіла, розуму, душі юної особистості.
Саме в сім'ї дитина вчиться поважати людей, піклуватися про матюків і літніх людей, співчувати І проявляти милосердя до тих, хто переживає, горе. Сім'я має прищепити шанобливе ставлення до традицій, звичаїв, історії та культури свого народу, повагу і толерантність до культурних традицій інших народів.
Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері морально-духовного виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкнутими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків. Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати своє призначення батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей. Власний приклад батьків виховує дітей більше, ніж просто слова або виховні прийоми: «...духовність виховується духовністю, мораль - моральністю, честь - честю, гідність - гідністю...»
Успіх родинного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту. Педагогічну цінність становить доцільно організований родинний побут, в якому немає нічого зайвого, оскільки кожна річ і кожен предмет мають свое призначення, своє місце. Затишна домашня обстановка облагороджує дітей. Наявність у них тільки потрібних предметів привчає до акуратності, ощадливості, бережливості.
Естетичне виховання в сім'ї полягає в залученні дітей до прекрасною в житті, праці, мистецтві. Перші естетичні відчуття в дітей виникають дуже рано, в процесі ознайомлення з барвистими іграшками, цікавими народними казками, музикою. Згодом досвід сприйняття прекрасного збагачується відвідуванням музеїв, кіно, театрів тощо. Поступово на основі естетичного сприймання формуються естетичні поняття і уявлення.
Важливу роль відіграє естетика побуту: кімната, в якій живе дитина, речі що оточують її, одяг. Усе це має бути простим, зручним, гігієнічним і привабливим, сприяти розвитку художнього смаку, створенню хорошого настрою.
У сімейному вихованні використовують різноманітні засоби: атмосферу сім'ї, культуру взаємин, трудовий уклад і традиції, організацію життя дитини (режим, обов'язки, вимоги), піклування про її навчальну діяльність, організацію дозвілля дітей.
Повноцінне сімейне виховання можливе у повноцінній здоровій сім'ї. Якщо сім'я є неповною, не має достатніх матеріальних, комфортних житлових умов, це значно ускладнює процес виховання. Негативно позначається невміння батьків знаходити відповідні до віку дитини прийоми і методи виховання, неузгодженість виховного впливу.
Отже, сім'я здійснює різноспрямоване виховання підростаючого покоління. Ефективність цього процесу залежить від здатності батьків уникати помилкових впливів на дітей.
Значення громадських організацій у житті молоді.
Діяльність громадських організацій, об'єднань, товариств:
задоволенню життєво необхідних на різних вікових етапах потреб в емоційному контакті з ровесниками, друзями; самоствердженні молодої людини; у виборі і випробовуванні власних сил, переживанні надзвичайного, в активній діяльності, розвитку суспільно корисних інтересів та уподобань;
розвитку мистецьких, наукових, технічних, організаційних, господарських здібностей, таланту;
формуванню характеру особистості, навичок самовдосконалення;
формуванню світогляду та самосвідомості;
поглибленню дружніх, приятельських стосунків;
проявленню та реалізації своїх здібностей та прагнень.
Підвищення ефективності виховної діяльності дитячих та юнацьких організацій можливе за тісних контактів між педагогічними колективами навчальних закладів і керівництвом цих організацій, надання їм допомоги у підвищенні педагогічної майстерності.
В Україні існують такі дитячі та юнацькі організації, як «Пласт», «Курінь» та ін., студентські молодіжні об'єднання - Українська студентська спілка (Студентське братство), товариство «Молодь. довкілля, розвиток». Основними їхніми завданнями є виховувати духовно та фізично розвинуте юне покоління, відроджувати національні та духовні цінності, передавати національні традиції з покоління до покоління, захист прав дітей та студентів, залучення їх до активної діяльності в громадському, політичному, культурному житті держави, охорони здоров’я та навколишнього довкілля тощо
Білет № 17