2. Психологічні особливості юнацького віку.

Юність - 15-21 рік:

- рання юність: 15-17 років:

- пізня юність: 18-21 рік.

Центральне новоутворення - самовизначення людини.

Вікові особливості юнаків:

• формування самовизначення (особистісного, професійною, релігійного, політичного тощо).

Етапи самовизначення (ідентичності):

1) невизначена ідентичність - молода людина починає дише задумуватися над проблемами самовизначення;

2) дострокова ідентичність - молода людина засвоює ідеї, думки значущих для неї людей (батьки порадили іти вчитися в музичний інститут - я і йду туди);

3) проба ролей або мораторій - юнак переживає кризу самовизначення: серед багатьох варіантів він повинен зробити один вибір;

4) зріла ідентичність - молода людина перейшла від пошуків до реалізації свого задуму;

• пошук сенсу життя;

• розвиток самосвідомості;

• остаточне формування Я-концепції (сукупності уявлень про самого себе);

• усвідомлення власної унікальності.

Варіанти розвитку особистості в юнацькому віці:

1) бурхливий, напружений - пов'язаний з проблемою самовизначення знаходження свого місця в житті, в результаті чого висока конфліктність, напруження у стосунках;

2) плавний і поступовий розвиток - не мають особливих проблем щодо взаємовідносин з дорослими; цікавляться загальноприйнятими цінностями, орієнтуються на оцінку оточуючих і визнають авторитет;

3) швидкий та стрибкоподібний - володіють високим рівнем саморегуляції, добре контролюють себе, ставлять високі цілі і наполегливо йдуть до них; найбільше розвинута регулятивна (вольова) та інтелектуальна сфери; послаблена емоційна сфера;

4) відсутність саморегуляції, невпевненість - непослідовні, імпульсивні, не знають добре своїх бажань; недостатньо відповідальні; відкидають цінності дорослих, але і не пропонують своїх.

Криза юнацького віку.

Виникає приблизно в 16 років і пов'язана з проблемою самовизначення молодої людини, а також зі становленням світогляду, релігійними переконаннями, політичними поглядами. Глибока юнацька криза пов'язана з пошуком сенсу і змісту життя.

Шлях подолання кризи: природнім чином досягнути самовизначення.

Особливості спілкування в юнацькому віці.

З дорослими: переважно напружені, недовірливі стосунки; взаємовідносини залежать від особливостей формування особистості юнака.

Найкращий стиль спілкування батьків зі своїми дітьми в даний період - демократичний.

Особливо дестабілізує юнаків - непрогнозованість поведінки їх батьків.

Інтимне спілкування у ранній юності. Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості. До таких потреб передусім належать:

1) можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі;

2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії;

3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною;

4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка;

5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення;

6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси;

7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

У ранньому юнацькому віці хлопці та дівчата ставляться до побачень набагато серйозніше, ніж підлітки. Більше уваги вони звертають не на зовнішність, а на особистісні якості представника протилежної статі, переймаються його планами на майбутнє. Важливими мотивами побачень для більшості старшокласників є дружні стосунки та вибір партнера для майбутнього сімейного життя. Однак дівчата зорієнтовані на глибоко особистісні, хлопці — на сексуальні стосунки.

Розвиток емоційно-вольової сфери.

Підвищується емоційна чутливість та здатність до психологічного захисту своєї емоційної сфери. Вікові особливості емоційної сфери:

- стрімке підвищення тривожності;

- невротичність;

- підвищується рівень емоційної вибірковості;

- знижується почуття незадоволення зовнішнім виглядом свого тіла чи інших (синдром дисморфоманії).

- добре сформовані довільні психічні процеси (довільна пам'ять, довільне сприймання, увага);

- самоконтроль і саморегуляція є більш виражені, аніж в підлітковому віці.

Відчуття, сприймання, мислення юнаків.

- чуттєве пізнання досягає своєї вершини;

- розвивається логічне дивергентне мислення (спрямоване на пошук декількох відповідей на певне запитання);

- схильні вибудовувати абстрактні філософські теорії (багато мудрують);

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання.

Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєння і використання норм літературної мови.

Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об´єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об´єктивніше їх відображати. Розвивається самоспостереження (за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками). Юнаки і дівчата заглиблюються у свій внутрішній світ, аналізують його, зіставляють дані своїх спостережень із спостереженнями за дорослими, ровесниками, з описами внутрішнього світу героїв літературних творів. Самоспостереження стає невід’ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.

Пам'ять, уява, увага.

- довільна пам'ять досягає своєї вершини;

- розвиток всіх видів пам'яті, особливо словесно-логічної;

- розвиток довільної уваги;

- велике значення має захисна функція уяви (уявна ситуація переживається майже так само, як реальна, що допомагає звільнитися від своїх нереалізованих бажань. Люди, які багато мріють, менш схильні до депресії, невротичності, суїцидів, алкоголізації). Розвивається репродуктивна і творча уява, критичність у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій, з дійсністю, своїми можливостями.

Риси творчого та інтелектуально обдарованого юнака:

- розвинуте почуття власної індивідуальності;

- наявність спонтанних реакцій;

- прагнення вирішувати свої проблеми самостійно і впевнено;

- самоконтроль;

- почуття добробуту (в тому числі матеріального);

- потреба в досягненні мети.

Білет № 11