
- •Зовнішньоекономічна діяльність: сутність та принципи
- •Зовнішньоекономічна діяльність в Україні та її суб’єкти.
- •Види зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні
- •Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •Регулювання зед в Україні: мета, засоби
- •Особливості і характеристика правових режимів для іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •7. Особливості і характеристика правових режимів для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі
- •8, Організаційна структура управління зед в Україні.
- •9. Міжнародні органи, що здійснюють регулювання зед
- •10. Порядок обліку суб'єктів зед в митних органах
- •11. Міжнародна торгівля та її форми за специфікою предмета торгівлі
- •12. Особливості міжнародної торгівлі сировинною продукцією.
- •13. Особливості міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •Особливості міжнародної торгівлі машинно-технічною продукцією
- •Особливості міжнародної торгівлі результатами інтелектуальної праці
- •Послуги у міжнародному обміні та особливості світового ринку послуг
- •Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами порівняно з традиційною торгівлею товарами
- •Характеристика форм зовнішньо-торгівельної політики
- •Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •Види та інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі
- •Характеристика методів здійснення зовнішньоекономічної політики
- •Сутність митного регулювання при здійсненні зед
- •Суть, види, принципи побудови та структура митних тарифів
- •Аналіз функцій і ролі мита в зовнішній торгівлі
- •Рівень митного оподаткування. Тарифна ескалація.
- •Економічні ефекти від введення тарифів державою.
- •Аргументи на користь ведення тарифів
- •Аргументи проти введення митних тарифів.
- •Вплив імпортного тарифу на вітчизняних споживачів
- •Вплив імпортного тарифу на вітчизняних виробників
- •Вплив імпортного тарифу на державу
- •Перерозподіл витрат споживачів (між виробниками, державою, світовою економікою) від введення імпортного митного тарифу
- •Застосування експортних тарифів та їх економічні наслідки
- •34. Оптимальний митний тариф. Оцінка оптимального тарифу
- •Нетарифні інструменти регулювання зед: сутність, мета та класифікація
- •Економічні санкції обмеження зовнішньої торгівлі
- •Кількісні обмеження експорту та імпорту як нетарифні інструменти та їх характеристика
- •Квотування як вид кількісних обмежень експорту і імпорту
- •Ліцензування як вид кількісних обмежень експорту і імпорту
- •Приховані методи торгової політики як вид нетарифного регулювання
- •Економічні (торгово-політичні) методи розширення експорту товарів як нетарифні інструменти та їх характеристика
- •Експортні кредити і страхування експорту
- •Податки і податкова політика як ефективний засіб регулювання зовнішньої торгівлі
- •Роль держави в стимулюванні експорту. Механізм фінансового сприяння експортерам
- •Експортні субсидії та їх застосування в міжнародній торгівлі
- •Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
- •Застосування спеціального мита як засобу захисту інтересів національного товаровиробника
- •Передумови проведення та порушення спеціального розслідування
- •Застосування спеціальних заходів в процесі проведення спеціального розслідування
- •Застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування
- •Суть та форми демпінгу як порушення правил міжнародної торгівлі
- •Антидемпінгова процедура: порушення та проведення
- •Антидемпінгове розслідування: порушення та проведення
- •Застосування попередніх та остаточних антидемпінгових заходів
- •Порядок припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів
- •Світові ціни: сутність та особливості формування
- •Види світових цін та їх характеристика
- •Зовнішньоторгівельні ціни: сутність та класифікація
- •Контрактна ціна та її фіксація у зовнішньоторгівельних контрактах
- •Загальна характеристика методів міжнародного ціноутворення
- •Понятя та види міжнародних договорів
- •Особливості укладання міжнародних договорів України
- •Характеристика способів укладання міжнародних договорів
- •Основні види договорів (угод) у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Особливості укладання товарообмінних угод (угод зустрічної торгівлі).
- •Особливості механізму укладання бартерних угод
- •Особливості механізму укладання компенсаційних угод
- •68. Операції на давальницькій сировині у міжнародній практиці
- •Операції викупу застарілої продукції у міжнародній практиці
- •Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України
- •Структура та реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •73. Структура та реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •74. Проблемний аспект зед договорів (контрактів)
- •75. Причини та джерела виникнення ризиків у зед
- •76. Зовнішньоторгові ризики: сутність, класифікація та види.
- •77. Контрактні ризики у зед
- •Ризики дорожніх перевезень товарів
- •79. Ризики митного контролю та митного оформлення
- •80. Ризики проведення валютних розрахунків
Застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування
Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:
1) запровадження режиму квотування з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;
2) установлення спеціального мита.
Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:
факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;
наявності причинно-наслідкового зв'язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;
відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.
Спеціальні заходи застосовуються протягом періоду, необхідного для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції. Цей період не може перевищувати чотирьох років, якщо тільки він не продовжений за рішенням Комісії
Загальний строк застосування спеціальних заходів, включаючи строк застосування попередніх спеціальних заходів, строк початкового застосування спеціальних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років.
Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом спеціального розслідування.
Наприкінці строку застосування спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про його результати.
Рішення Комісії про застосування спеціальних заходів повинно містити інформацію про:
закінчення та результати спеціального розслідування;
спеціальні заходи, застосування яких передбачається, назву та код товару згідно з Гармонізованою системою опису і кодування товарів, що є об'єктом цих спеціальних заходів, строки дії дозволів на імпорт, обсяги квот та (або) ставку спеціального мита, строки дії спеціальних заходів, дату початку їх застосування, дату набрання чинності рішенням Комісії, іншу інформацію та правила застосування спеціальних заходів.
Застосування заходів нагляду зупиняється від дати прийняття Комісією рішення про застосування спеціальних заходів.
Спеціальні заходи можуть застосовуватися щодо імпорту товару, що є об'єктом спеціального розслідування, на всій території України або в одному, або кількох її регіонах.
Суть та форми демпінгу як порушення правил міжнародної торгівлі
Демпінг (dumpіng) – метод фінансової нетарифної торгової політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, що існує в цих країнах, тобто це продаж на зовнішньому ринку товару за цінами, що є нижчі на ідентичні товари на внутрішньому ринку.
Основною метою демпінгу є завоювання одного чи декількох іноземних ринків, із прагненням наповнити їх національними товарами. Демпінг може також переслідувати мету політичного характеру.
Прямий демпінг — це продаж товару однієї країни на ринку іншої країни за ціною меншою, ніж нормальна вартість цього товару.
Зворотний демпінг — закупівля (скупівля) іноземним покупцями (імпортерами) товару за цінами вищими, ніж можуть заплатити внутрішні покупці.
Валютний демпінг — продаж на зовнішньому ринку товару за заниженою ціною внаслідок значнішого падіння курсу національної валюти, ніж зменшення її купівельної спроможності всередині країни.
Спорадичний демпінг — реалізація товару на закордонному ринку за цінами, нижчими за внутрішні або видатки виробництва, упродовж дуже короткого проміжку часу. Такий демпінг, як правило, не може заподіяти суттєвої шкоди або її дуже важко довести.
Хижацький (грабіжницький) демпінг — реалізація товарів на закордонних ринках за цінами, нижчими за видатки, з метою витіснення з ринку національних виробників. У такий спосіб іноземні фірми намагаються завоювати ринок конкретного товару та, посівши пріоритетні позиції на ньому, підняти в майбутньому ціни.
Постійний (монопольний) демпінг — реалізація товарів за цінами, нижчими за внутрішні або видатки виробництва упродовж тривалого періоду. Цей вид демпінгу може досить серйозно вразити певну галузь, тому виробники цієї галузі активно вимагатимуть захисту від іноземної конкуренції.
За джерелами відшкодування збитків експортера. Демпінг може здійснюватися як за рахунок фірми–експортера, так і за підтримки держави, тобто шляхом субсидування експортних поставок. Але в будь–якому разі втрата частини прибутку у зв'язку з продажем за заниженими цінами повинна бути скомпенсована. Таке відшкодування можливе за рахунок завищення цін на інші товари фірми або на ці ж товари, але на інших ринках, в т. ч. внутрішньому. За такої ситуації демпінг називають самостійним. Якщо витрати від демпінгування компенсує не сама фірма, а держава, то демпінг називають субсидиційним, тобто за рахунок державних експортних субсидій. У випадках доведення факту демпінгу, шкоди від нього та джерела компенсації збитків експортера, застосовуються антидемпінгові і компенсаційні мита, які вже є джерелом компенсації збитків імпортера.