3. Протипожежні заходи при розгортанні, експлуатації та згортання трубопроводу.

Безпечні умови праці працівників при роботі з трубопроводом забезпечуються високим рівнем організації робіт, якісною підготовкою фахівців, строгим виконанням вимог техніки безпеки і протипожежних заходів. Запобігання травматизму і захворюванням особового складу, пов'язаним з умовами роботи на трубопроводах, є однією з основних задач командирів і начальників всіх ступенів.

Нафтопродукти, що перекачуються по трубопроводу, володіють поряд специфічних властивостей, які зобов'язують суворо дотримуватись правил безпеки при поводженні з ними. Головними з цих властивостей є вогненебезпечність, вибухонебезпечність і токсичність.

По ступеню пожежної небезпеки нафтопродукти розділяють на чотири класи (табл. 3).

Таблиця 3

Ступінь пожежної небезпеки нафтопродуктів

Клас нафтопродуктів	Температура спалаху, оС	Нафтопродукт	Найменування групи нафтопродуктів
І ІІ ІІІ ІV	До 28 29-61 62-120 Понад 120	Бензин, паливо Т-2 Гас, паливо|пальне| Т-1 Дизельне паливо, мазут, моторне паливо Масла змащувальні, етеленгліколь	Легкозаймисті рідини Легкозаймисті рідини Легкозаймисті рідини Горючі рідини

Нафтопродукти можуть спалахувати при нагріванні їх до певної температури без піднесення до них полум'я. Температура, при якій спалахують пари пального без застосування відкритого вогню, називається температурою самозаймання. При атмосферному тиску вона складає: у бензинів 225—475°С|, гасу 230—290°С|, у | дизельних палив 240—340°С|.

Вибух парів нафтопродуктів при піднесені до них відкритого вогню можливий при певній концентрації їх в повітрі.

При русі нафтопродуктів по трубах, а також при наливанні їх в залізничні цистерни, резервуари, автоцистерни і тару в результаті тертя нафтопродуктів об стінки труб і ємкостей виникає статична електрика. Між ізольованими металевими трубопроводами або заповненими резервуарами і заземленими металевими предметами можливий іскровий розряд, який здатний викликати загоряння або вибух пари нафтопродуктів.

Для попередження скупчення статичної електрики необхідно, щоб всі об'єкти трубопроводу були заземлені.

Радіоактивні ізотопи, використовувані в роздільниках при послідовному перекачуванні і спорожненні трубопроводів, можуть надати шкідливу дію на організм людини. При поводженні з ними необхідні особливі запобіжні засоби.

Безпека праці забезпечується перш за все доброю підготовкою особового складу по своїй спеціальності. Основою безпеки праці є висока кваліфікація кожного фахівця. Для забезпечення безпеки періодично необхідно проводити загальний інструктаж особового складу по правилах техніки безпеки, а перед початком робіт — конкретний по кожній операції.

Безпека праці досягається:

• підвищенням ступеня механізації важких і небезпечних виробничих процесів, і в першу чергу монтажно-демонтажних робіт;

• вмістом в постійній справності всього технологічного устаткування трубопроводу і контрольно-вимірювальних приладів;

• строгим контролем за виконанням робіт з боку командирів і начальників.

Відповідальність за дотримання встановлених правил техніки безпеки, а також за своєчасне вживання всіх необхідних заходів забезпечення безпечної роботи особового складу на всіх етапах розгортання, експлуатації та згортання трубопроводу несе командир частини або його заступник з технічної частини.

Забезпечення безпечних умов праці на кожній ділянці роботи є головним обов'язком командирів рот, взводів, відділень, начальників команд і розрахунків.

Протипожежна охорона трубопроводів, розгорнених на місцевості, організовується відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України, наказів Міністра оборони України і Постановах по протипожежній охороні у військових частинах, установах і організаціях ЗС України.

За організацію і стан протипожежної охорони відповідають командири трубопровідних частин і підрозділів.

Для забезпечення правильної організації протипожежної охорони трубопроводу складається план протипожежної охорони, який включає наступні розділи:

• розрахунок сил і засобів, що залучаються для гасіння пожежі;

• розстановка засобів пожежогасінні і перекачування на джерелах водопостачання при пожежі;

• сигнали пожежної тривоги і порядок виклику найближчих пожежних команд;

• табель пожежним постам і розклад маршрутів дозорних пожежних розрахунків.

До плану додаються схеми розстановки сил і засобів по гасінню пожеж на трасі, біля насосних станцій, на початковому, проміжному і кінцевому пунктах трубопроводу.

Протипожежна охорона трубопроводів на трасі забезпечується:

• твердим знанням і точним дотриманням правив і норм протипожежної безпеки всім особовим складом;

• організацією нештатних пожежних команд в підрозділах, навчанням особового складу заходам попередження і гасіння пожеж, а також умінню користуватися інвентарем і підручними засобами;

• наявністю технічних засобів гасіння пожеж, постійною їх готовністю, завчасним створенням запасів підручних засобів гасіння пожеж;

• очищенням траси трубопроводу, місць розміщення гарнізонів насосних станцій, пунктів управління і підрозділів на трасі трубопроводу від сухої трави, вітролому і інших легко займистих предметів і речовин;

• тісною взаємодією з пожежними командами інших військових частин і установ, а також з цивільними пожежними командами, розташованими поблизу траси трубопроводу;

• підтримкою надійного зв'язку і своєчасним сповіщенням для негайного використання всіх наявних сил і засобів пожежогасінні.

У бойовій обстановці можуть виникати масові пожежі, які безпосередньо загрожуватимуть трубопровідним частинам і лініям трубопроводу.

Найбільшу загрозу осередки пожеж створюють в ході експлуатації трубопроводу, коли практично виключена можливість швидкої зміни положення його лінії. При цьому найбільша небезпека виникатиме на ділянках трубопроводу, що пролягають в лісі і на місцевості з сухою рослинністю.

Гасіння пожеж необхідно починати негайно, щоб не допустити утворення крупних вогнищ і зон суцільного вогню. В першу чергу ліквідовуються пожежі, що перешкоджають виконанню поставлених завдань, а також що створюють загрозу особовому складу, пальному і техніці.

Захист ліній трубопроводів, по яких проводиться перекачування пального, від широкого фронту вогню масових пожеж діляться на заходи попереднього характеру і заходу, що забезпечують успішну ліквідацію осередків пожеж. Ці заходи взаємозв'язані по цілях, завданнях, місцю і відпрацьовуються заздалегідь.

У підготовчий період необхідне наступне:

• вибирати трасу трубопроводу на безпечному видаленні від об'єктів, що є найбільш ймовірними цілями дії противника; уникати прокладання трубопроводу безпосередньо по лісових масивах і торф'яниках; якщо розгортання трубопроводу через торф'яні масиви і ліси уникнути неможливо, то вибирати трасу безпосередньо по берегах, що є| у напрямі вибраної траси річок, каналів і озер з достатніми ресурсами води або розчищати вогнезахисні просіки (смуги);

• у технологічній схемі трубопроводу передбачати установку в лінію у всіх місцях, де є джерела водопостачання трійників із засувками для підключення до них в необхідних випадках засобів перекачування;

• призначати резервні сили і засоби, що залучаються для гасіння пожежі (особовий склад, пожежні машини, засоби перекачування з розрахунками, рухомі запаси труб і т. п.), визначати їх місце і порядок дії при загрозі і у разі виникнення пожеж;

• відпрацьовувати питання взаємодії з пожежними командами сусідніх військових частин і цивільних установ, розташованих поблизу траси трубопроводу.

В період розгортання трубопроводу виконуються наступні роботи:

• на найбільш небезпечніших в пожежному відношенні ділянках трубопровід заглиблюється в грунт;

• готуються захисні протипожежні смуги вздовж лінії трубопроводу;

• у розміщених на трасі трубопроводу гарнізонах (на насосних станціях і проміжних резервуарних групах) обладналися протипожежні пости, укомплектовані вогнегасниками, азбестовими покривалами, лопатами і іншим інвентарем, призначаються чергові пожежні розрахунки, в обов'язки яких входить вести нагляд за дотриманням правил пожежної безпеки в місцях виконання робіт і брати участь в гасінні пожеж;

• на найбільш небезпечних в пожежному відношенні|ставленні| ділянках виставляються пожежні пости.

Пожежа на трасі трубопроводу може виникнути від відкритого вогню, від іскри при ударі металу об метал, від розрядів статичної електрики, від грозового розряду і тому подібне.

Підтікання пального з трубопроводу в період його експлуатації є передумовою виникнення пожеж. Тому пролите пальне негайно збирається, а просочений грунт перекопується.

Пари нафтопродуктів можуть спалахувати не лише від відкритого вогню, але і займатися. При певному відсотку вмісту пари нафтопродуктів в повітрі суміш стає вибухонебезпечною, що особливо важливо мати на увазі при пневматичному спорожненні трубопроводу.

Якщо ділянка трубопроводу зруйнована в одному або декількох місцях і перекачувальне пальне запалало, роботи організовуються таким чином:

• перекачування пального по трубопроводу припиняється;

• ділянка трубопроводу, що горить, негайно від'єднується від загальної магістралі і ізолюється;

• для гасіння пожежі залучається особовий склад, а також резервні сили і засоби, пожежні команди інших військових частин і цивільних організацій, розташованих поблизу траси;

• проводиться придушення вогню і ліквідація пожежі.

При неможливості згасити пожежу в короткі терміни розгортається обхідна лінія трубопроводу, по ній як найшвидше| поновлюється перекачування пального і одночасно продовжується гасіння пожежі.

У ряді випадків може виникнути потреба розвернути за рахунок наявного резерву одну або декілька окремих ліній трубопроводу до найближчого водоймища і подавати по ним воду у осередки масових пожеж.

У разі коли пожежа виникла на прилеглій до траси місцевості, приймаються термінові заходи для захисту ділянки трубопроводу, якому безпосередньо загрожує фронт вогню, що наближається. В першу чергу з використанням інженерної техніки створюються захисні смуги вздовж лінії трубопроводу або на напрямі руху фронту вогню; відриваються котловани для води. На найближчому від ділянки вододжерела встановлюється перекачувальна станція. У лінію трубопроводу подається вода, витісняється пальне з ділянки, якій безпосередньо загрожує вогонь. Після цього вода подається по ділянці з максимальною продуктивністю для заповнення відритого котловану або для безпосереднього гасіння фронту вогню, що підійшов в залежно від обстановки.

Гасіння пожеж на трасі покладається на особовий склад патрульно-аварійної служби експлуатаційної ділянки. Автомобілі патрульно-аварійної служби| забезпечуються комплектами пожежного інвентарю і обладнанням, необхідного для гасіння пожеж, вогнегасниками, азбестовими покривалами, лопатами і тому подібне Для гасіння пожеж притягуються особовий склад рот і пожежна команда батальйону, при необхідності викликаються пожежні команди найближчих складів пального, військових частин, цивільних організацій і підприємств. Для сповіщення про пожежу використовуються радіо, дротяні і рухомі засоби зв'язку.

Рішення про виклик найближчих пожежних команд ухвалює командир частини або начальник штабу.