Структурна модель завдань державного фінансового контролю за формуванням і використанням бюджетних коштів*

Завдання 1 рівня	Завдання 2 рівня	Завдання 3 рівня
Забезпечення законності використання бюджетних коштів держави	Удосконалення нормативно-правової бази, яка б чітко визначала як механізми формування і використання фінансових ресурсів, так і права та обов’язки суб’єктів контролю	Забезпечення контролю за дотриманням нормативно- правової бази
Забезпечення прозорості використання бюджетних коштів держави	Побудова організаційної структури державного апарату управління для вимог забезпечення внутрішнього контролю	Забезпечення доступності інформації щодо діяльності бюджетних установ
Забезпечення ефективності використання бюджетних коштів держави	Розробка перспективних планів розвитку держави та визначення пріоритетних напрямків використання бюджетних коштів з метою розширеного відтворення	Діагностика показників ефективності використання бюджетних коштів
Забезпечення цільового використання бюджетних коштів	Постановка чітких цільових орієнтирів використання бюджетних коштів та встановлення механізму контролю за їх виконанням	Ефективності використання бюджетних коштів Перевірка принципу цільового використання бюджетних коштів бюджетними установами

*Складено автором на підставі даних [65].

Для виконання цих завдань необхідним є виконання завдань другого рівня, а саме:

1) удосконалення нормативно-правової бази як з питань контролю, так і

бюджетного законодавства;

2) побудова організаційної структури державного апарату управління

для вимог забезпечення внутрішнього контролю;

3) розробка перспективних планів розвитку держави та визначення

пріоритетних напрямків використання бюджетних коштів з метою

розширеного відтворення;

4) постановка чітких цільових орієнтирів використання бюджетних

коштів та встановлення механізму контролю за їх виконанням.

На нашу думку, державний фінансовий контроль покликаний не лише контролювати фінансові потоки всередині країни (як бюджетних коштів, так і коштів інших суб’єктів господарювання). Раціонально побудована система державного фінансового контролю здатна виявити слабкі місця в сферах економіки, культури, соціального забезпечення та вказати на можливості подолання існуючих проблем. Перевіряючи підприємства, установи, організації різних галузей економіки, працівники контрольних служб здатні систематизувати отриману інформацію та скласти повну картину стану справ у певній галузі та на рівні держави в цілому. Але для цього потрібен високий рівень системного аналізу, який на даний час, на жаль, не забезпечується.

На сучасному етапі розвитку державний фінансовий контроль повинен відповідати новій фінансовій парадигмі. Сучасні фінансові зрушення відображають такі головні напрями розвитку суспільства [32, с 405]:

• забезпечення фінансовими ресурсами переходу до домінування людини соціальної над людиною економічною;

• сприяння формуванню національного багатства у нематеріальній формі;

• зміна специфічної форми законів діалектики та характеру дієвості філософських понять і категорій з формування і використання фінансових ресурсів.

Рис. 1.2. Загрози фінансовій безпеці держави, пов’язані із неефективністю системи державного фінансового контролю

Враховуючи фінансову парадигму на сучасному етапі, державний фінансовий контроль пріоритетно повинен виконувати соціальні завдання. Оскільки вся діяльність держави має бути спрямована на забезпечення інтересів людини і суспільства через посередництво економічних, політичних, соціальних важелів, то державний фінансовий контроль як один із елементів державного управління має підкорятись цій загальній меті [3, с.22].

Крім того, необхідність підвищення ефективності державного фінансового контролю диктується ускладненням фінансових аспектів діяльності держави в ринкових умовах, у тому числі активним залученням комерційних структур до задоволення суспільних потреб, використанням інфраструктури банків та інших фінансово-кредитних установ для обслуговування державних коштів, виходом держави на ринок як власника майна та виробника товарів і послуг.

Отже, у контексті сучасного розвитку контроль набуває особливого значення як функція управління. Саме тому контроль не потрібно орієнтувати лише на операції, які є завершеним фактом. Передусім необхідно забезпечити функціонування такої системи, яка б ефективно запобігала усім можливим порушенням і зловживанням, а також вказувала на ті недоліки, які існують на об’єктах контролю та можливості їх усунення в майбутньому.