Операції та операнди Вирази та оператори

Вираз - це запис, що задає порядок виконання дій над елементами даних (змінними, константами). Він складається з операндів (елементів даних та інших виразів), а також зі знаків операцій та круглих дужок. Наприклад, у виразі В+С-10 величини В, С і константа 10 є операндами, а «+» і «-» - знаками операцій.

У простому випадку вираз може складатися з однієї змінної чи константи. Круглі дужки застосовуються за тими самими правилами, що і в алгебрі, з метою керування порядком обчислень.

Розрізняють унарні та бінарні операції. В унарній операції бере участь один операнд. а в бінарній - два. Прикладом унарної операції є одержання оберненого знаку величини: -А. До бінарних належать арифметичні операції додавання, множення тощо.

Дії над величинами позначаються операторами.

Оператор - це закінчений вираз, який трактується однозначно.

Операція присвоювання

Найважливішою операцією в усіх мовах програмування є присвоювання, за допомогою якої змінні набувають нових значень:

А:=13

D1:=C

Х:=Х+1

У лівій частині інструкції розміщується ідентифікатор величини, а в правій - звичайна форма алгебраїчного виразу. В операторах присвоювання використову­ється або звичний знак рівності, або сполучення двокрапки і знака рівності :=. Оскільки знак присвоювання - це не знак рівності, можливі такі записи: X: =х+1 чи А: =А-В. Потрібно враховувати, що оператор присвоювання буде виконуватися лише в тому разі, якщо значення всіх змінних у правій частині вже визначені.

Присвоювання є операцією, що може бути застосована до більшості типів величин. Однак для кожного з типів передбачено ще й свій набір операцій, який ми розглядатимемо.

Операції над числовими типами

Величини числового типу (цілі та дійсні) можуть брати участь в арифме­тичних операціях: + (додавання). - (віднімання), * (множення), / (ділення). Крім цього, над цілими числами можливі дві операції ділення:

div - визначення цілої частини ділення (цілочислове ділення);

mod - визначення залишку від ділення двох цілих чисел (ділення за модулем). Наприклад:

2 div 3 = 0, 2 mod 3=2

17 div 4 = 4, 17 mod 4=1

Логічні операції

Логічні операції виконуються над величинами логічного (булевого) типу. Найуживанішими логічними операціями є: логічне заперечення (not), логічне І (and), логічне АБО (or) і виключне АБО (xor). Ці операції найпростіше описати за допомогою наведених нижче таблиць, у яких операндами є змінні А і В.

Зміст усіх логічних операцій очевидний. Заперечення обертає значення ло­гічного операнда. Логічне І дає істинне значення лише тоді, коли обидва операнди мають значення True. Навпаки, для істинного значення логічного АБО досить, щоб хоча б один з операндів був True. Операція виключного АБО від­різняється від логічного АБО тим, що вона істинна, якщо лише один операнд набуває значення True.

Операції над символами і рядками

Над літерними величинами (символами і рядками) можлива операція конкатенації (від англ. сoncatenation – зчеплення, з’єднання). Ця операція позначається як два текстові значення, об’єднані знаком +. Наприклад, вираз ‘c’+’d’ дасть результат ‘cd’, записаний без пробілів. Слово ‘паровоз’ можна одержати за допомогою операції ‘пар’+’о’+’воз’.

Крім конкатенації, можливі інші операції над символами і рядками. Це копіювання фрагментів рядків, видалення і вставка фрагментів, визначення довжини рядка тощо. Ці операції виконуються за допомогою вбудованих процедур і функцій.