2.8. Розрахунок площі виробничої дільниці

Площа виробничої дільниці вираховуємо за формулою:

F_Д = fоб х Кщ [2], (2.52)

	Стенд для монтажу і демонтажу шин	Ш-509	1400 х 926	3,0
	Стенд для монтажу і демонтажу шин	ЦКБ-2467	1350 х 914	1,5
	Стенд для монтажу і демонтажу шин легкових автомобілів	Ш-514	920 х 840	1,3
	Набор інструменту шиноремонтника	6209	600 х 380
	Електровулканізаційний апарат для зовнішніх ушкоджень покришок і камер	6140	405 х 350	0,97
	Електровулканізаційний апарат для зовнішніх ушкоджень покришок і камер	6134	365 х 280	0,55
	Електровулканізаційний апарат для зовнішніх ушкоджень покришок і камер	О-100Г	1000 х 500	5,4
	Електровулканізатор для ремонту місцевих пошкоджень	Ш-109	1180 х 475	0,5
	Стенд для ошиповування шин	Ш-803	1270 х 1580	1,22
	Пістолет для ошиповування шин	Ш-304	400 х 80
	Стенд для відчищення ободів коліс	КТ-300	1245 х 990	2,8
	Установка для перевірення камер на герметичність	ОМ-58	1306 х 920
	Установка для накачування безкамерних шин	С-114	370 х 400
	Вішалка для камер	КТ-26	1000 х 2125
	Ванна для перевірки герметичності камер	Р-908	1200 х 876
	Пристосування для безпечного накачування шин автомобілів	ОИ-83	1800 х 550
	Стенд балансувальний	„microtec-530”	950 х 900	1,8

де: f_об - загальна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання Кщ - коефіцієнт щільності розташування обладнання.

F_Д = 11,44 х 4,5 = 51,48 м²

В значенні Fд, допускається розбіжність між розрахунковою і графічною площею ділянки ± 10%.

Отже, приймаємо площю проектуємої дільниці 54м² а її розміри 9 х 6 метрів.

3,4 Техніка безпеки

При шиномонтажних роботах нещасні випадки виникають головним чином через зрив стопорного кільця або монтажних лопаток, розриву шин. Небезпеки виникають і при перенесенні шин вантажних автомобілів і автобусів, використанні обладнання з електричним приводом і апаратів, що працюють під тиском.

Шиномонтажні та демонтажні роботи проводять на шиномонтажній ділянці із застосуванням спеціального устаткування, пристосуванні та інструменту. При демонтажі шини з диска колеса повітря з камери повинен бути повністю випущений. Шини, щільно прилягають до обода колеса, демонструють на спеціальних стендах або за допомогою спеціальних пристосувань. Застосовувати кувалди при демонтажі і монтажі шин забороняється.

Перед монтажем оглядають покришку, видаляють з протектора дрібні камені, металеві та інші предмети, перевіряють стан бортів покришки, замкового кільця і виїмки для нього на ободі колеса, стан диска колеса Борта покришки не повинні мати порізів, розривів та інших пошкоджень, обід - тріщин, вм'ятин, задирок, іржі. Замковий кільце повинне надійно входити у виїмку ободу усією своєю внутрішньою поверхнею.

У стаціонарних умовах зняті з автомобіля шини накачують і підкачують в місцях обладнаних захисними огорожами, попереджувальними виліт стопорного кільця. Підкачувати шину без демонтажу можна, якщо тиск повітря знизилася не менш на 40% від нормального і при цьому не порушена правильність монтажу.

Всі операції по зняттю постановці і переміщенню коліс і шин автомобілів масою більше 20 кг повинні проводитися з використанням засобів механізації (візків, підйомників і т.д.).

Через високу небезпеку вулканізаційних робіт до них допускають осіб не молодше 18 років, що пройшли попередній медичний огляд та спеціальне курсове навчання, склали іспити і отримали посвідчення на право проведення цих робіт.

Всі робочі місця повинні міститися в чистоті, не захаращуватися деталями, обладнанням, інструментом, пристосуваннями, матеріалами. Інструмент ударної дії (зубила, борідки і т.д.) повинен мати гладку потиличну частину без тріщин, задирок, наклепу і сколів. Для попередження травмування рук довжина інструмента не повинна бути менше 150 мм.

При роботі електроінструментом слід дотримуватися заходів електробезпеки. Опір всіх струмоведучих шляхів один раз на рік перевіряють мегаомметром.

Дерев'яні ручки інструмента (молотки, викрутки, кувалди) повинні бути завжди сухими, без задирок і мати зручну форму.При накачуванні шин вантажних автомобілів слід обов'язково користуватися запобіжної кліттю.

Забороняється проводити монтаж коліс на шиномонтажній стенді, розмір яких перевищує максимальний розмір, зазначений заводом-виробником.

3,5 Протипожежна безпека

Приміщення шиномонтажного цеху відноситься до категорії Д по пожежонебезпеки - приміщення, в якому знаходяться або спілкуються негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Відповідно до чинного законодавства, відповідальність за забезпечення пожежної безпеки на АТП несуть їх керівники. Таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішують на видних місцях. В обов'язок цих осіб входить: знання пожежної небезпеки застосовуваних у виробництві речовин і матеріалів, технологічного процесу виробництва, навчання працюючих правилам пожежної безпеки, контроль за дотриманням правил пожежної безпеки на ввірених їм ділянках, вміст у постійній готовності всіх наявних засобів пожежогасіння і сповіщення про пожежі; усунення порушень правил пожежної безпеки та несправності пожежного обладнання, розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки для своїх підрозділів. Вони повинні: не допускати захаращення пожежних під'їздів до будівель і споруд, до вододжерел, підступи до пожежного обладнання, проходам в будівлях, коридорах і сходових клітках, не допускати проведення робіт із застосуванням відкритого вогню, в тому числі ретельно оглядати приміщення перед закриттям, щоб виключити умови виникнення пожежі.

Для пожежної охорони АТП створюють добровільні пожежні дружини (ДПД). На ДПД покладають: контроль за дотриманням протипожежного режиму АТП і його виробничих дільницях, складах та інших об'єктах, роз'яснювальну роботу серед робітників і службовців з метою дотримання протипожежного режиму, нагляд за справним станом первинних засобів пожежогасіння та готовність їх до дії, виклик пожежних команд в разі виникнення пожежі та прийняття негайних заходів до гасіння пожежі наявними засобами пожаротуженія; участь у разі потреби в бойових розрахунках в роботі на пожежних автомобілях, мотопомпах та інших пересувних та стаціонарних засобах пожежогасіння, а також у виняткових випадках чергування.

Чисельний склад ДПД визначає керівник АТП. Комплектують ДПД з працівників підприємства не молодше 18 років таким чином, щоб в кожному цеху і зміні були члени дружини.

Важливу роль у проведенні протипожежних профілактичних заходів на АТП грають пожежно-технічні комісії. До складу комісій входять: головний інженер, начальник пожежної охорони, головний механік, інженер з охорони праці та інші особи на розсуд керівника підприємства.

У завдання пожежно-технічної комісії входить: виявлення пожежонебезпечних порушень і недоліків в технічних процесах ремонту автомобілів, в роботі агрегатів, установок, виробничих дільницях, на складах, які можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху чи аварії, і розробка заходів, спрямованих на усунення цих порушень і недоліків; сприяння пожежній охороні (ДПД) підприємства в організації та проведенні пожежно-профілактичної роботи та усунення строго протипожежного режиму у виробничих приміщеннях.

Всі інженерно-технічні працівники, службовці та робітники АТП при прийомі на роботу зобов'язані пройти первинний протипожежний інструктаж, а потім безпосередньо на робочому місці - вторинний протипожежний інструктаж. Первинний інструктаж проводить начальник пожежної охорони, а де їх немає, спеціальне обличчя з інженерно-технічних працівників, призначена наказом по АТП. Повторний інструктаж проводять щокварталу. Відповідальний за пожежну безпеку веде журнал обліку засобів пожежогасіння з перерахуванням і вказівкою дат їх випробування і чергових перевірок.

Для сповіщення про пожежу на АТП використовують електричну пожежну сигналізацію, телефонний зв'язок.

Для локалізації та ліквідації невеликих загорянь та пожеж в початковій стадії їх розвитку на АТП застосовують первинні засоби пожежогасіння, до яких відносяться насамперед переносні і пересувні вогнегасники, ящики з піском, кошма, азбестові покривала, резервуари з водою.

Розрізняють електричну пожежну сигналізацію на автоматичного та неавтоматичного дії. Зв'язок автоматичного типу більш досконала, тому що дозволяє автоматично виявити виниклу пожежу і повідомити про нього в найближчу пожежну частину.

У ній використовуються автоматичні сповіщувачі, які поділяються на теплові, полум'яні (світлові), ультразвукові та комбіновані.

Припинити горіння можна фізичним та хімічним способом. До фізичних способів відносяться охолодження горючих речовин, ізоляція речовин від зони горіння, розбавлення реагуючих речовин з негорючими і не підтримують горіння речовинами. Хімічний спосіб полягає в гальмуванні реакції горіння через пониження в зоні реакції концентрації активних речовин.

Для локалізації та ліквідації невеликих пожеж і загорянь в початковій їх стадії застосовують первинні засоби пожежогасіння, до яких відносяться переносні і пересувні вогнегасники (ГОСТ 122047-86), ящики з піском, резервуари з водою та інші засоби пожежогасіння.

4. Охорона навколишнього природного середовища

Міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації.

Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Керівники транспортних організацій, власники автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів несуть персональну відповідальність за додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин і гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище, встановлених для відповідного типу транспорту.

Підприємства, що виготовляють пальне, повинні дотримувати державних стандартів щодо якості палива і мастильних матеріалів.

У разі виготовлення неякісного палива підприємство притягається до відповідальності у вигляді штрафу.

З метою запобігання забрудненню грунту відпрацьованими нафтопродуктами автопідприємства повинні бути забезпечені спеціальними місткостями для їх зберігання.

Стаття 50. Проектні та наукові розробки

Підприємства, установи і організації, що розробляють перспективні програми, комплексні схеми та проекти організації дорожнього руху, а також здійснюють ці розробки, повинні передбачати в них заходи, спрямовані на запобігання та зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму і вібрації.

Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів - одна з найважливіших завдань суспільства. Постійний розвиток народного господарства вимагає розвиток автомобільного транспорту як по числу рухомого складу, так і за кількістю виробленої роботи. Пряме негативний вплив автомобілів на навколишнє середовище пов'язане з викидами шкідливих речовин в атмосферу.

Для зниження шкідливого впливу АТП на навколишнє середовище при його проектуванні, будівництві та експлуатації повинні виконуватися природоохоронні заходи.

Навколо підприємства є санітарно-захисна зона шириною 60 м. Цю зону озеленюють і упорядковують.

Зелені насадження збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислий газ, шум, очищають повітря від пилу і регулюють мікроклімат.

З метою підтримки чистоти атмосферного повітря в межах норм на АТП передбачають попереднє очищення вентиляційних і технологічних викидів з їх подальшим розсіюванням в атмосфері.

Підприємства повинні мати функціональну виробничу каналазацію і внутрішні водостоки, Стічні води, що містять горючі рідини, повинні очищатися в грязевідстійник, бензо-та маслоуловітель.

Список використаної літератури

Технічне обслуговування та ремонт вантажних і легкових автомобілів.

1.Основи будови та експлуатації автопоїздів.

О.П. Строков

М.Г.Макаренко.

В.Ф. Орлов

В.О.Павленко.

Формат А4

					ЧРМТ КП 05 15 000 ПЗ	Арк.
Зм.	Арк.	№ докум.	Підп.	Дата