2.2 Перелік супозиторних основ, які використовуються в аптеці, їх відповідність ндт

1)Масло какао. Вперше масло какао застосував у 1766р. французький аптекар Антуан Бом. При кімнатній температурі це твердий продукт, у хімічному відношенні характеризується вмістом змішаних тригліцеридів: тристеарину, трипальмітину, триолеїну, трилаурину, триарахіну. Має різко виражену температуру плавлення (30–34°С), змішується з різними лікарськими речовинами. При додаванні невеликої кількості ланоліну безводного перетворюється на пластичну масу. Йому властивий поліморфізм і пов'язана з ним мінливість температури плавлення. При зберіганні масла какао при температурі вище 101°С воно піддається фазовим перетворенням, що ведуть до утворення склоподібної модифікації, яка плавиться при температурі 24–26°С (супозиторії будуть деформуватися в руках хворого). Найбільш стабільною (з існуючих а, b₁, і b форм) є b-модифікація масла какао.

Крім цього, слід зазначити, що при нагріванні вище температури плавлення (35°С) воно важко твердне. Тому його використовують в основному тільки для методу ручного викачування і пресуван­ня супозиторіїв.

Масло какао містить до 30% олеїнової кислоти, яка є причиною його згіркання (масло біліє і поступово втрачає духмяність). Його важко вико­ристовувати в жаркий час року: воно погано емульгує воду і водні розчини (всього 4–5 %). Масло какао містить життєздатні мікроорганізми, тому свічі, що містять розчини лікарських засобів, пліснявіють, а лікарські засоби розкладаються.

2) Основа «Твердий жир» типів А і В (ВФС 42-1117-86)

Твердий жир типу А містить 100% твердого жиру кондитерського (ОСТ 18-197-84).

Твердий жир типу В містить 95-99% твердого жиру кондитерського з додаванням 1–5% моногліцеридів стеаринової кислоти (твердого емульгатора «Т-1») або емульгатора № 1.

Твердий жир типів А і В-щільна маса білого або білого з кремовим відтінком кольору. Легко розчинна в ефірі, петролейном ефірі, хлороформі, бензолі, толуолі, ксилолі, практично не розчинна у воді. Щільність від 0,92 до 0,95г/см, температура затвердененія твердого жиру типу А не нижче 30С, типу В-не нижче 31С. Термін зберігання 2 роки.

3) Желатин-гліцеринова основа–холодець з желатину, гліцерину і води.

Кількісні співвідношення компонентів можуть варіювати. При відсутності вказівок в рецепті основу готують за фармакопейної прописи:

Желатину медичного 1 м.

Гліцерину 5 р.

Води 2 м.

Спочатку желатину дають набрякнути у воді не менше 30 хвилин, потім його розчиняють при нагріванні на водяній бані (50–60⁰С) в гліцерині до отримання однорідної маси.

Великою перевагою цієї основи є легка всмоктуваність з неї лікарських речовин.

Недолік основи полягає в її малої механічної міцності і недостатньою твердості приготованих з неї супозиторіїв (зазвичай виготовляють вагінальні супозиторії). Масу можна заготовлювати про запас, так як при зберіганні холодець поступово висихає, при цьому підвищується температура розчинення супозиторіїв. Желатин легко піддається мікробної псування, несумісний з дубильними речовинами, кислотами, лугами та іншими речовинами, здатними реагувати з білком. З солями важких металів утворює нерозчинні продукти.

4) Мильно-гліцеринова основа

Склад:

Карбонат натрію кристалічного 2,6 м.

Гліцерину 60 г.

Стеаринова кислота 5 р.

Карбонат натрію розчиняє в гліцерині при нагріванні на водяній бані, після чого порціями додають стеаринову кислоту. Суміш упарюють до 66р. Утворюється натронної мило. Може бути отримана основа, що представляє пальмітат натрію. Натронної мило вельми гігроскопічний продукт і застосовується без додавання лікарських речовин. Виготовлену масу виливають у форми з розрахунком, щоб кожен супозиторій містив 3р. Гліцерину.