Розрахунок потреб в клеєних матеріалах
1. Розрахунок кількості клею потрібного на 1 м3 обрізної фанери
Виробнича витрата розраховується за формулою:
де: Qт.к. – технологічна витрата клею, кг/м3;
Коб - коефіцієнт, що враховує форматне обрізування:
Витрата клею технологічна
q – витрата клею, г/м2 ;
m – шаруватість фанери;
Кв. – коефіцієнт, що враховує внутрішньоцехові втрати, (1.05);
2. Загальна потреба в робочому розчині:
Для розрахунку потреб кожного інградієнта приймають рецепт клею згідно вихідних даних.
Рецепт клею:
Смола СФЖ-3011 – 100 м.ч.
Деревне борошно – 3 м.ч.
Крейда – 12 м.ч.
Сума - 115 м.ч
Визначаємо необхідну кількість інградієнтів:
Рекомендації з використанням відходів
Останнім часом спостерігається тенденція до переходу на альтернативні джерела енергії, зокрема деревину, яка на відміну від нафти, газу і вугілля належить до відновлюваних джерел енергії. Адже спалюванням відходів деревообробки вирішують дві проблеми: отримання дешевого джерела енергії й утилізації відходів. Тому поступово відходи деревини перетворюються із непотребу на енергоносії і джерело додаткових доходів.
Завдяки можливості обігрівання приміщень площею 500-20000 м2 деревообробні, комунальні та інші промислові підприємства більше цікавлять енергетичні комплекси номінальною тепловою потужністю від 180 до 2000 кВт, які ще можна використовувати і для забезпечення тепловою енергією сушильних камер об'ємом до 400 м3. При цьому необхідну для обігрівання сушильних камер теплову потужність комплексу орієнтовно визначають з розрахунку 5 кВт на 1 м3 пиломатеріалів. Розрахована за таким співвідношенням теплова потужність комплексу дає змогу забезпечувати в камері сушіння температуру +70˚С при температурі навколишнього середовища -20˚С.
При визначенні теплової потужності комплексу, необхідної для обігрівання приміщень потрібно враховувати багато факторів: площу приміщення, його висоту, площу вікон та дверей, теплопровідність стін і теплову ізоляцію приміщення, необхідну температуру в приміщенні, втрати теплоти під час транспортування теплоносія (вода) від котла до приміщення тощо. Врахування усіх цих чинників передбачає виконання складних теплотехнічних розрахунків, на яких спеціалізуються проектні організації. Але виконання цих розрахунків потребує часу і матеріальних витрат. Саме тому для орієнтовного визначення необхідної потужності енергетичних комплексів типу СС був розроблений простий у користуванні логарифмічний графік, який враховує вплив основних факторів на величину необхідної потужності (рис. 1). Наведені на рисунку залежності розраховані таким чином, щоб можна було забезпечити температуру всередині приміщення +20˚С при зовнішній температурі -20˚С (для середньої смуги України).
Котел є основним елементом комплексу і призначений для спалювання кускових відходів деревини довжиною до 450-1500 мм (залежно від моделі) та нагрівання води до потрібної температури, максимальне значення якої - 95˚С. Температуру води на виході із котла контролюють за допомогою двох датчиків: робочого та аварійного, який вступає в дію у випадку виходу з ладу робочого. Слід зазначити, що конструкція котла передбачає роботу при відкритій системі циркуляції води і робочому тиску до 2,0 атм. (на замовлення - до 3,0 атм.).
Кускові відходи деревини спалюють в топці котла, до якої під'єднана камера попереднього спалювання сипких відходів. Із топки котла гаряче повітря і продукти горіння деревини потрапляють в теплообмінник, де проходять через систему димогарних труб, після чого потрапляють у комин. Продукти спалювання деревини є екологічно чистими, а завдяки добре продуманій конструкції використання цих комплексів не призводить до забруднення навколишнього середовища.
З метою забезпечення швидкого та зручного чищення димогарних труб котел обладнано двома люками, розташованими перпендикулярно до труб (у верхній частині котла). Завдяки цьому для чищення достатньо відкрити люк і спеціальною щіткою провести по трубах. Накопичена на них сажа та інші речовини падають на дно котла, звідки їх легко видалити через люк у передній стінці. Ще більш просто чистити колосникову решітку камери попереднього спалювання: достатньо відкрити дверцята і потягнути решітку на себе: вона встановлена на напрямних, конструкція яких забезпечує повне її висування. Це дуже важливо, оскільки з тирсою можуть потрапляти у камеру невеликі сторонні предмети (цвяхи, камінці, пісок), які залишаються на колосниках і можуть зменшувати піддув у зону горіння. Накопичені на колоснику залишки видаляють механічним методом за 2-3 хв. без охолодження камери, після чого процес горіння автоматично поновлюється.
У всіх моделях комплексів передбачена можливість роботи і забезпечення підприємства тепловою енергією в аварійних режимах: відсутність сипких відходів (комплекс може працювати тільки на кускових відходах), відімкнення електроенергії (зупиняється тільки АСС, а котел продовжує нормальну роботу на меншій потужності завдяки природній тязі) тощо.