- •Опис фанерної продукції
- •2. Опис технологічного процесу виготовлення фанерної продукції
- •Розрахунок сировини у виробництві лущеного шпону та фанери.
- •3.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •3.1.1. Втрати деревини при поперечному розкрої фанерних кряжів.
- •3.1.2. Втрати деревини при лущенні чурбаків - рубанні шпону.
- •3.1.3. Втрати деревини при сутінні лущеного шпону
- •3.1.4. Втрати деревини у процесі нормалізації якості і розмірів сухого шпон.
- •3.1.5. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати лущеного шпону.
- •3.1.6. Втрати деревини при склеюванні пакетів шпону.
- •3.1.7. Втрати деревини при форматному обрізуванні фанери
- •3.1.8. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати фанери.
- •1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •1.1. Втрати деревини при повздовжньому розкрої сировини
- •1.2. Визначення втрат при розкрою на горбиль в м3 від об’єму кряжа.
- •1.3. Визначення втрат на тирсу в м3 від об’єму кряжа .
- •1.4. Втрати деревини при струганні шпону
- •Розрахунок потреб в клеєних матеріалах
- •1. Розрахунок кількості клею потрібного на 1 м3 обрізної фанери
- •2. Загальна потреба в робочому розчині:
- •Рекомендації з використанням відходів
- •Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання лущильного відділення.
- •1. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для поперечного розкрою.
- •2. Розрахунок продуктивності і кількості окорювальних верстатів
- •3. Розрахунок продуктивності і кількості комірок басейну(гідротермічна обробка сировини).
- •4. Розрахунок продуктивності і кількості лущильних верстатів
- •7.5. Розрахунок продуктивності і кількості ножниць для рубання шпону.
- •7.6. Розрахунок продуктивності і кількості сушарок
- •7.7. Розрахунок продуктивності і кількості ліній сортування
- •7.8. Нормалізація розмірів та якості шпону
- •7.8.1. Розрахунок продуктивності кромкофугувальних верстатів
- •8.2. Розрахунок продуктивності і кількості ребросклеювальних верстатів
- •8.3. Розрахунок продуктивності і кількості шпононалагоджувальних верстатів
- •Відомість обладнання лущильного відділення
- •2. Гідротермічна обробка брусів
- •3. Стругання брусів на шпон
- •4. Сушіння струганого шпону
- •5. Сортування, прирізка і пакування струганого шпону
- •6. Складання відомості обладнання
- •9.2. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів
- •9.3. Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування.
- •9.4. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •9.5. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •9.6. Розрахунок продуктивності і кількості сортувальних ліній
- •9.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •9.8. Розрахунок продуктивності і кількості ремонтних верстатів
- •Техніка безпеки у виробництві фанерної продукції.
- •Література
9.5. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
Для обрізки фанери застосовують верстати, які мають 1, 2, 3 або 4 пили. В основному застосовуються 2-х пильні верстати.
Для розрахунку обираємо верстат ЦФ-190.
Продуктивність верстатів:
(5.11)
де: T – час зміни, хв.;
U – швидкість ланцюгів конвеєра;
n – кількість листів у пачці;
Kp – коефіцієнт використання робочого часу преса (Kp = 0,95);
Kм – коефіцієнт використання машинного часу при укладці пачок на кожний захват;
де: b – найбільший розмір необрізної фанери;
Li – відстань між захватами, м.;
a – зазор між листами фанери на конвеєрі, м.;
Продуктивність в м3:
Для розрахунку обираємо верстат ЦФ-190.
Необхідна кількість спарених обрізних верстатів
Приймаємо 1 обрізний верстат.
Коефіцієнт завантаження верстату
9.6. Розрахунок продуктивності і кількості сортувальних ліній
Сортування фанери – дуже трудомістка і важка операція, тому створені сортувальні лінії. Лінією управляє один оператор, який візуально оцінює якість листа фанери з обох його сторін. При натисканні оператором на відповідну кнопку управління лист маркується і направляється на сортувальний транспортер. Завдяки наявності барабана замовлення, лист направляється у відповідну кишеню і складається на під’ємний стіл, який розташований під транспортером.
9.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
Кінцева обробка фанери здійснюється в основному шляхом шліфування. Шліфування виконується на барабанних верстатах переважно з вальцевою подачею, а також на широко стрічкових верстатах. Для одностороннього шліфування фанери достатньо мати верстати з двома стрічками, а для 2-х стороннього – з чотирма.
Продуктивність шліфувальних верстатів визначається (при односторонньому шліфуванні)
де: T – тривалість зміни, хв.;
U – швидкість подачі;
Kз – коефіцієнт заповнення верстату по довжині , Kз =0,9;
Kр – коефіцієнт використання робочого часу, Кр = 0,95;
l – довжина листа фанери;
Кількість шліфувальних верстатів визначається за формулою
де:
–
кількість обрізної фанери, яка підлягає
шліфуванню, м3;
Приймаємо кількість верстатів рівною 1.
Коефіцієнт завантаження верстату
9.8. Розрахунок продуктивності і кількості ремонтних верстатів
Ремонт фанери проводять для виправлення виробничих дефектів, а також дефектів, які залишились не усуненими при ремонті шпону. Це робиться для підвищення сортності фанери.
Переобрізка фанери на менший формат здійснюється на однопильних обрізних верстатах.
де: m – кількість листів в пачці;
l – довжина листа фанери, м;
Кількість двопильних обрізних верстатів
Приймаємо один верстат.
Коефіцієнт завантаження верстату
Техніка безпеки у виробництві фанерної продукції.
Будівлі фанерних цехів, приміщення для приготування клеїв, склади для їх зберігання розміщують на території з врахуванням напряму пануючих вітрів і троянди вітрів, поточності виробничого технологічного процесу, необхідних протипожежних розривів, наявності водопровідної системи, рельєфу території підприємства тощо.
Будівлі фанерних цехів, з яких виділяються в атмосферу шкідливі речовини з неприємним запахом, розташовують так, щоб забруднене повітря не направлялося до інших виробничих, допоміжних та адміністративних будівель.
Приміщення ГТОД розміщують в окремих будівлях, ізольованих від інших капітальною стіною.
Виготовлення фанери – це комплексне виробництво, до складу якого входять різноманітні виробничо-технологічні стадії.
Розкрій деревної сировини – найбільш небезпечна технологічна операція, оскільки вона виконується на балансирних і маятникових верстатах. Дуже небезпечними елементами є дискові пили, які крім нещасних випадків створюють високий рівень шуму.
ГТОД – для запобігання утворенню мряки в приміщеннях і забезпечення необхідної видимості застосовують протитуманні пристрої.
При лущенні є небезпечною зона ножової траверси та обертання оцупка лущильного верстату, який при неякісному центруванні та недостатньому закріплення може вилітати і травмувати верстатника. Для поліпшення умов праці при лущенні шпону необхідно дотримуватись вимог безпеки праці . Необхідний рівень безпеки праці при різанні на гільйотинних ножицях дотримується за умови виконання вимог стандарту ГОСТ 12.3.042–88; ГОСТ 12.2.02612–81.
При експлуатації сушарок можливі теплові удари та опіки обслуговуючого персоналу. Одним із важливих заходів є механізація операцій завантаження і розвантаження шпону із сушарок.
До основних небезпечних і шкідливих факторів при пресуванні відносять рухомі елементи обладнання, нагріті до високої температури поверхні пресів і заготовок, високий рівень напруги.
