Лексичний склад

Слово — одна з головних функціонально-структурних одиниць мови, яка служить для найменування предметів, дій, процесів, властивостей: наказ, договір, вислів, скасовувати, постачати, зіставляти, малозабезпечений.

Багатство мови визначається багатством її словникового складу. У сучасній українській літературній мові послуговуються сотнями тисяч слів, і це свідчить про те, що наша мова досягла рівня найрозвиненіших мов світу.

Лексичний склад української мови репрезентується у писемному та усному мовленні людей. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбуваються певний відбір і комбінування найточніших, найвлучніших саме для цієї мовної ситуації слів. Іноді дуже важко підібрати певне слово, щоб точно, недвозначно висловити думку. Зумовлено це багатьма причинами: недостатнім володінням рідною мовою, впливом російської мови, незнанням синонімічного багатства мови, яке є «одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову», культурним надбанням народу, його інтелектуальною зброєю тощо.

Прочитайте висловлювання відомих людей

Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (О. Гончар).

Слово - зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (М. Рильський).

Батьківщина - це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу - рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури (В. Сухомлинський)

Синоніми в діловому мовленні

Синоніми — це слова, а також стійкі словосполучення, що при повній чи частковій відмінності мають близькі або тотожні значення.

Синоніми — це слова, що різні за звучанням, але мають тотожне значення або відрізняються відтінками значень.

Наприклад:

- сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний;

- обов'язково — неодмінно — конче — доконче — неминуче;

- властивий — притаманний;

- проживати — мешкати.

Синоніми поділяються на три основні групи:

1. лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий — видатний — славетний — знаменитий);

2. стилістичні синоніми — це слова, що відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням (говорити — мовити — пророчити — верзти);

3. абсолютні синоніми — зовсім не відрізняються значенням і в різних контекстах можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство — лінгвістика; століття — сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато.

Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові — кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Володіти синонімічним багатством мови — значить уміти:

• уникнути малозрозумілого, особливо іншомовного, слова;

• уникнути повторення того самого слова;

• знайти слово з певним забарвленням, відтінком у значенні;

• відшукати найвлучніше слово;

• якнайточніше висловити свою думку.

Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, через це точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт.

Помилки у мовленні, неправильне вживання слів збіднюють не лише мову — форму вираження, а й зміст — думку, свідчать про недостатній культурний рівень людини. Чимало порушень мовних норм зумовлено неточним розумінням змісту слова, невмінням вибрати із численних синонімів найвлучніший саме для цій ситуації. Допомогти в цьому може тлумачний словник, окремі слова з якого ми наводимо нижче.