Літературна вимова

Орфоепія — розділ науки про мову, що вивчає систему загальноприйнятих правил, які визначають норми літературної вимови.

Норми літературної вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, вимова звуків і звукосполучень, окремих слів та граматичних форм, зміна якості звуків у залежності від наголосу або сусідства з іншими звуками — усе це включає поняття орфоепія.

Літературна вимова — нормалізована вимова освічених людей без діалектних або індивідуальних рис. Норми літературної вимови обов'язкові для всіх. Тому в наш час — час активного суспільного життя — удосконаленню вимовних норм і оволодінню ними приділяється велика увага.

Правильна, нормативна вимова значною мірою залежить від наголошення слів.

Особливістю українського мовлення є переміщення наголосу в іменниках першої відміни множини на закінчення. Наприклад:

книжка — книжки, книжками, книжкам;

вітер — вітри, вітрами, вітрам.

Отже, у формах однини наголос переважно постійний, у формах множини він переноситься з основи на закінчення.

В українській мові існує значна група власних географічних назв із суфіксами -щин-, -чин-, у яких треба звернути увагу на вимову, наприклад:

Київщина — (бо Київ) Полтавщина — (бо Полтава) Харківщина — (бо Харків) Донеччина — (бо Донецьк)

Слід запам'ятати наголошення особових форм дієслова бути: буду, будеш, будуть, буде, будемо..., була, було, були.

Правильним є наголошення кінцевого складу у дієсловах типу: нести, вести, везти та ін. Наприклад: нести —принести, пронести, занести, піднести, внести... (а не принести, занести...).

Слід звернути увагу і на віддієслівні іменники середнього роду на (-ання), вони наголошуються на тому складі, що й в інфінітиві.

Наприклад:

читати — читання тесати — тесання

писати — писання пізнати — пізнання

питати — питання завдати — завдання

надбати — надбання признати — признання

Однаково наголошуються словосполучення (квартали будинків і квартали року).

Неправильною є вимова: завдання, читання, писання,

Важливо розрізняти наголошення слів статут (зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої- небудь установи, організації і т. ін.) і статус (у міжнародному праві становище, стан).

Пам'ятаймо і про наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалог, каталог, монолог, міліметр, сантиметр, кілометр,демократія, бюрократія, аристократія.

Примітка.Окрім словесного, велике значення має логічний наголос. Це посилення наголосу на певному слові чи складі для увиразнення висловленого за допомогою голосу.

Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: кредит — кредит, замазка — замазка, замок — замок, заняття — заняття, дорога — дорога та ін.

Одне й те саме слово в різних наголошених позиціях означає й різні поняття. Такі слова називають омографами.

Наприклад: Дорога додому; Дорога серцю пісня; Заняття до душі; Заняття з ділового мовлення.

Часто наголос виражає граматичне значення слів:

книжки (одн.) - книжки (мн.), сестри (одн.) - сестри (мн.), вікна (одн.) - вікна (мн.).

Наприклад: Він не знайшов потрібної книжки; До кіоску завезли книжки.

У різних говірках української мови є відхилення від літературної норми у вживанні наголосу. Так, у говорах південно-західного наріччя спостерігаються певні особливості у вимові: було, принести, підемо, батько.

Система наголосу сучасної української літературної мови сформувалася переважно на південно-східній діалектній основі. Вона стабілізувалася, і лише незначна група слів має два наголоси: мабуть, позов, алфавіт, святвечір, доглядач та ін.

Літературна норма усного мовлення вимагає від культурної людини уміння правильно ставити наголос у кожному слові. Для цього треба користуватися орфографічним (орфоепічним) словником.

Дайте відповідь:

1. Що таке норма літературної вимови?

2. Що означає логічний наголос?

3. У яких випадках відбувається переміщення наголосу?

4. Чи може наголос змінювати лексичне значення слова?

5. 

   Чи виражає наголос граматичне значення слова?

Завдання:

1.Прочитайте і порівняйте наголошення однокореневих слів в обох мовах. Запам'ятайте їх

Українська мова	Російська мова
верба вираження виселення вчора дзвонить застілка засув засуха згарячу >' їм я кремінь малий новий одинадцять озимина перепис перчити показ порізнити приріст приятель різкий розгін рукопис середина сокирки сокір старий уродженець успіх чотирнадцять шостий щипці	верба выражение выселение вчера звонит застилка засов засуха сгоряча имя кремень малый новый одиннадцать озимь перепись перчить показ разрознить прирост приятель резкий разгон рукопись середина сокирки осокорь старый уроженец успех четырнадцать шестой щипцы