
- •1.Неолітична революція, умови виникнення цивілізації. Назвіть ранні цивілізації Сходу.
- •2. Генеза соціальних відносин в передумови становлення ранніх цивілізацій.
- •3.Дайте визначення „цивілізації”, охарактеризуйте „критерії цивілізації”.
- •4.Феномен „влади-власності”, його роль у формуванні структури цивілізацій східного типу.
- •5.Формування та структурна основа цивілізацій західного типу.
- •Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •8.Охарактеризуйте епоху елінізму на Сході.
- •9.Поясніть значення терміну „колоніалізм”. Причини і умови початку європейської колонізації Сходу.
- •13.Поняття модернізації, її зміст та форми. Поясніть зміст вестернізації.
- •14. Періодизація процесу модернізації східних суспільств.
- •15. Охарактеризуйте цивілізаційну структуру сучасного світу.
- •Основні принципи світ-системної теорії і. Валлерстайна;
- •17.Теорія „зіткнення цивілізацій” с. Хангтінгтона: за і проти.
- •18.Глобалізація і доля цивілізацій Сходу.
- •19. Культурні запозичення у взаємовідносинах цивілізацій.
- •20. Україна в системі цивілізацій.
13.Поняття модернізації, її зміст та форми. Поясніть зміст вестернізації.
Вестернізація (англ. Westernisation, Westernization ) — процес переходу особи, групи чи суспільства від власної традиційної системи цінностей до системи цінностей Західної цивілізації, які базуються на диктатурі закону, домінуванні індивідуального над колективним, приматі приватної власності над общинною та прав людини над її обов'язками.
У 18 — 20 століттях вестернізація виступала синонімом модернізації і глобалізації.
Модернізація – перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. Переважною більшістю теоретиків розглядається як соціальний та цивілізаційний процес спрямованої трансформації суспільств, який розгортався протягом ХVІ–ХХ ст.
Традиційними вважається цілий спектр суспільств – від примітивних неписьменних суспільств до племінних федерацій, патримоніальних, феодальних, імперських систем, міст-держав тощо.
Модерними вважаються суспільства, розвиток яких у загальних рисах спирається на науку (перш за все природознавство), техніку, індустрію і демократію.
Згідно з сучасними теоріями модернізації, розвинутою може вважатися та країна, яка має значний рівень індустріалізації, стабільний економічний розвиток, віру суспільства у силу раціонального наукового знання як основу прогресу, високий рівень та якість життя, розвинуті політичні структури, вагому частку середнього класу у структурі населення; суспільства, які не відповідають цим критеріям, належать або до «традиційних», або до «перехідних».
Модернізація тісно пов’язана з капіталізмом, по суті капіталізація і модернізація в західних суспільствах були одним і тим же процесом.
Форми модернізації.
Першою її формою є індустріалізація — перехід від традиційної культури до капіталістичної. Зазвичай виділяють два види культурної модернізації. 1. Органічна (здійснювана природно, в ході історичної еволюції суспільства). Така модернізація починається не з економіки, а з культури і зміни суспільної свідомості. Прикладом може служити перехід Англії від феодалізму до капіталізму в результаті промислової революції XVIII століття. Проте їй передувала Реформація, яка здійснила духовний переворот в свідомості і культурі в цілому. Протестантська етика проклала дорогу до затвердження капіталізму. На початковому етапі культурного синтезу «свої» і «чужі» культурні факти можуть співіснувати за принципом субкультури. В процесі модернізації утворюються перехідні форми культури, що включають як традиційні, так і запозичені цінності. Характер цієї взаємодії може розрізнятися.
Неорганічна, вимагаюча впливу ззовні на модернізованукультуру, здійснюване як цілеспрямоване впровадженнянових культурних цінностей, способу життя, в ціломувластивих цій культурі. Це означає таку взаємодіюкультур, в результаті якої культура одного народуповністю або частково сприймає культуру іншого народу.Воно може бути як добровільним, так і нав'язаним(своїйабо чужою владою). Як правило, розвиненіша культураперемагає в такій взаємодії. Такого виду модернізація єспособом "наздоганяючого" розвитку, що робитьсяурядом з метою здолати історичну відсталість і уникнутиіноземної залежності. Росія, яка у тому числі і внаслідоктатаро-монгольського нашестя була відкинута у своємурозвитку на декілька століть назад, неодноразовонамагалася наздогнати передові країни. Саме таку метупереслідували петрівські реформи XVIII століття,сталінська індустріалізація 30-х років XX століття,перебудова 1985 року і економічні реформи 1991-1993 років.