- •В.І. Рубежанський, т.В. Бірюкова коливання та хвилі в динамічних системах
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи 11
- •9 Електромагнітні хвилі 116
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.1 Вільні коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.2 Лінійні коливальні системи без тертя
- •1.3 Метод фазової площини
- •1.4 Вільні коливання систем з нелінійною відновлювальною силою. Метод послідовних наближень
- •1.5 Вільні коливання в електричному контурі з нелінійною ємністю
- •1.6 Вільні коливання в контурі з нелінійною індуктивністю
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 1
- •2 Вільні коливання в дисипативних системах з одним ступенем свободи
- •2.1 Випадок сухого тертя
- •2.2 Випадок лінійного тертя
- •2.3 Якісний розгляд вільних коливань в дисипативних системах
- •2.4 Негативна дисипація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 2
- •3 Вимушені коливання систем з одним ступенем свободи
- •3.1 Вимушені коливання в лінійних системах при гармонійній збурювальній силі
- •3.2 Вимушені коливання нелінійного дисипативного осцилятора
- •3.2.1 Консервативна система з нелінійною відновлювальною силою
- •3.2.2 Дисипативний осцилятор з нелінійним загасанням
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 3
- •4 Коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.1 Вільні коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.2 Биття
- •4.3 Нормальні координати
- •4.4 Резонанси в системі з двома ступенями свободи. Фільтри
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 4
- •5 Параметричні коливання систем з одним ступенем свободи
- •5.1 Загальні поняття
- •5.2 Коливання при відсутності тертя
- •5.3 Параметричне гармонійне збурення
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 5
- •6 Автоколивання в системах з одним ступенем свободи
- •6.1 Основні фізичні визначення та класифікація коливальних систем
- •6.2 Якісний аналіз рівнянь Ван-дер-Поля
- •6.3 Коливальні системи з нелінійним тертям
- •6.4 Метод енергетичного балансу в задачах визначення стаціонарного режиму автоколивальних систем
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 6
- •7 Коливання у впорядкованих структурах. Хвильове рівняння
- •7.1 Загальні зауваження
- •7.2 Поперечні коливання струни з вантажами
- •7.3 Граничний перехід до суцільного середовища. Хвильове рівняння
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 7
- •8 Скалярні і векторні хвилі
- •8.1 Початкові відомості про хвилі
- •8.2 Гармонійні хвилі
- •8.3 Інші типи синусоїдальних хвиль
- •8.4 Рівняння хвиль в поглинаючому середовищі
- •8.5 Рівняння плоскої хвилі, що поширюється в довільному напрямі
- •8.6 Поздовжні пружні хвилі у твердому тілі
- •8.7 Енергія пружних хвиль
- •8.8 Перенесення енергії пружною хвилею. Енергетичні співвідношення
- •8.9 Стояча хвиля
- •8.10 Векторні хвилі. Поляризація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 8
- •9 Електромагнітні хвилі
- •9.1 Рівняння Максвелла та їх фізичний сенс
- •9.2 Загальні відомості плоского електромагнітного поля
- •9.3 Плоскі хвилі
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 9
- •Список літератури
- •Коливання та хвилі в динамічних системах
1.5 Вільні коливання в електричному контурі з нелінійною ємністю
Розглянемо коливальний контур (рис.1.8), в якому немає лінійної залежності напруги на ємності від заряду. Такими властивостями володіють конденсатори з сегнетоелектриками. Згідно закона Кирхгофа
Рисунок 1.8 – Електричний контур
де
–
напруга на обкладинках конденсатора,
–
струм в системі. Тоді для зміни заряду
маємо рівняння
(1.21)
Задамося залежністю вольт-кулоновської характеристики (рис.1.9) конденсаторів з сегнетоелектриками, що часто зустрічається у формі кубічної параболи виду
(1.22)
Рисунок 1.9 – Вольт-кулонівська характеристика конденсатора з сегнетоелектриками
де
–
ємність конденсатора при
,
– коефіцієнт нелінійності.
Рівняння (1.21) приймає вигляд:
(1.23)
де
.
Це
рівняння
відноситься
до
вже розглянутого раніше неліній-ного
рівняння типу (1.7), тому його наближений
розв’язок
можна записати відразу
(1.24)
де
(1.25)
У цьому випадку
ми так само зустрічаємося з неізохронністю
коливань і явищем ангармонізму. Графік
(рис.1.7) залежності частоти від амплітуди
відповідає верхній кривій.
Звернемо увагу на ту обставину, що при
.
Цей результат
свідчить про недостатність використання
тільки першого наближення методу. Більше
того, якщо навіть вважати апроксимацію
точною, то при великих амплітудах
коливань перше наближення (1.24) і залежність
(1.25) стають непридатними. У цьому також
виявляється обмеженість методу
послідовних наближень.
Метод ізоклин. Фазовий портрет можна побудувати й іншим методом - методом ізоклин. Ізоклинами на фазовій площині називаються лінії, на яких нахил фазових траєкторій однаковий. Продемонструємо побудову фазового портрету методом ізоклин на прикладі нелінійного контуру.
Введемо безрозмірний
заряд
,
безрозмірний
час
,
а також позначення
Тоді
рівняння (1.23) в фазових змінних прийме
вигляд
(1.26)
Рівняння сімейства
ізоклин
запишуться у вигляді:
,
де
–
довільні числа, або
(1.27)
Рисунок 1.10 – Фазовий портрет контуру з нелінійною ємністю
Бачимо,
що ізоклинами є кубічні параболи з
різними коефіцієнтами
.
Виняток становлять дві ізоклини: нульова
збігається
з віссю координат
і ізоклина нескінченності
збігається з віссю координат
Ізоклини
і
фазовий
портрет
зображені на
рис. 1.10.
1.6 Вільні коливання в контурі з нелінійною індуктивністю
З електричними системами такого типу (рис. 1.11) зустрічаємося тоді, коли в індуктивності використовуються сердечники з феромагнітного матеріалу. Крива намагнічення для феромагнетика представлена на рис. 1.12.
Рисунок 1.11 – Контур з феромагнітним сердечником
Рисунок 1.12 – Крива залежності магнітного потоку від струму в котушці
де
–
магнітний потік,
–
струм, що
тече в
котушці,
–
напруженість
магнітного поля.
Користуючись рівнянням Кірхгофа
де
– число
витків котушки, які
пронизує
магнітний
потік
,
його можна написати у вигляді
(1.28)
У фазових змінних рівняння (1.28) прийме вигляд
(1.29)
де
–
постійна інтегрування.
Приймаючи
залежність
магнітного потоку
від струму
,
наприклад, за Дрейфуса
де
–
відповідні константи, можна знайти
рівняння фазових траєкторій
.
(1.30)
Фазовий портрет представлений на рис. 1.13, причому для малих і криві близькі до еліпсу.
Для обмеженого
інтервалу значень струму
коли величина струму не заходить далеко
в область насичення, залежність
можна апроксимувати
функцією
(1.31)
де
-
коефіцієнт самоіндукції,
Рисунок 1.3 – Фазовий портрет контуру при залежності магнітного потоку за Дрейфуса
Рівняння фазових траєкторій тепер стане виду
яке є рівнянням
сімейства кривих, близьких до еліпсу
(особливо при малих
).
При прийнятої апроксимації (1.31) рівняння (1.28) запишеться наступним чином
.
(1.32)
Метод послідовних
наближень по
при вирішенні рівняння (1.32) з тими ж
початковими умовами
і, обмежуючись
лише першим наближенням, дає повний
розв’язок
виду
(1.33)
Таким чином, тут отримуємо якісно ті ж особливості руху, що і в роз-глянутих раніше випадках. Різниця полягає лише в співвідношеннях між амплітудами кратних гармонійних компонент, причому частота розв’язок збільшується з ростом амплітуди.
На закінчення
відзначимо, що,
якщо криву намагнічення представити у
вигляді залежності
і прийняти у вигляді
,
то рівняння вільних коливань в контурі з нелінійною індуктивністю запишеться так:
Сімейство фазових траєкторій і сімейство ізоклин якісно співпадуть з фазовим портретом (рис. 1.10) вільних коливань заряду в контурі з нелінійним конденсатором.
