
- •В.І. Рубежанський, т.В. Бірюкова коливання та хвилі в динамічних системах
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи 11
- •9 Електромагнітні хвилі 116
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.1 Вільні коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.2 Лінійні коливальні системи без тертя
- •1.3 Метод фазової площини
- •1.4 Вільні коливання систем з нелінійною відновлювальною силою. Метод послідовних наближень
- •1.5 Вільні коливання в електричному контурі з нелінійною ємністю
- •1.6 Вільні коливання в контурі з нелінійною індуктивністю
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 1
- •2 Вільні коливання в дисипативних системах з одним ступенем свободи
- •2.1 Випадок сухого тертя
- •2.2 Випадок лінійного тертя
- •2.3 Якісний розгляд вільних коливань в дисипативних системах
- •2.4 Негативна дисипація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 2
- •3 Вимушені коливання систем з одним ступенем свободи
- •3.1 Вимушені коливання в лінійних системах при гармонійній збурювальній силі
- •3.2 Вимушені коливання нелінійного дисипативного осцилятора
- •3.2.1 Консервативна система з нелінійною відновлювальною силою
- •3.2.2 Дисипативний осцилятор з нелінійним загасанням
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 3
- •4 Коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.1 Вільні коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.2 Биття
- •4.3 Нормальні координати
- •4.4 Резонанси в системі з двома ступенями свободи. Фільтри
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 4
- •5 Параметричні коливання систем з одним ступенем свободи
- •5.1 Загальні поняття
- •5.2 Коливання при відсутності тертя
- •5.3 Параметричне гармонійне збурення
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 5
- •6 Автоколивання в системах з одним ступенем свободи
- •6.1 Основні фізичні визначення та класифікація коливальних систем
- •6.2 Якісний аналіз рівнянь Ван-дер-Поля
- •6.3 Коливальні системи з нелінійним тертям
- •6.4 Метод енергетичного балансу в задачах визначення стаціонарного режиму автоколивальних систем
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 6
- •7 Коливання у впорядкованих структурах. Хвильове рівняння
- •7.1 Загальні зауваження
- •7.2 Поперечні коливання струни з вантажами
- •7.3 Граничний перехід до суцільного середовища. Хвильове рівняння
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 7
- •8 Скалярні і векторні хвилі
- •8.1 Початкові відомості про хвилі
- •8.2 Гармонійні хвилі
- •8.3 Інші типи синусоїдальних хвиль
- •8.4 Рівняння хвиль в поглинаючому середовищі
- •8.5 Рівняння плоскої хвилі, що поширюється в довільному напрямі
- •8.6 Поздовжні пружні хвилі у твердому тілі
- •8.7 Енергія пружних хвиль
- •8.8 Перенесення енергії пружною хвилею. Енергетичні співвідношення
- •8.9 Стояча хвиля
- •8.10 Векторні хвилі. Поляризація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 8
- •9 Електромагнітні хвилі
- •9.1 Рівняння Максвелла та їх фізичний сенс
- •9.2 Загальні відомості плоского електромагнітного поля
- •9.3 Плоскі хвилі
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 9
- •Список літератури
- •Коливання та хвилі в динамічних системах
9.2 Загальні відомості плоского електромагнітного поля
Нехай
, ,
,
залежать від
і .
Розкладемо вектори
і
на три перпендикулярних вектора,
колінеарних осям
координат. Для
і
маємо:
(9.5)
,
(9.6)
де кожна складова і дорівнює відповідно складової , помноженої на скаляр або .
Обмежимося випадком
ідеального діелектрика
і притому незарядженого
(
).Рівняння
(9.1) -
(9.4) легко
спрощуються.
У якості «допоміжної
поверхні» візьмемо поверхню паралелепіпеда
висоти
з квадратною основою, сторони якого
паралельні осям і
і мають однакову довжину, рівну одиниці.
Застосування до нашої допоміжної поверхні рівнянь (9.1) - (9.4) приводить до наступної системи рівнянь:
,
(9.7)
,
(9.8)
,
(9.9)
, (9.10)
,
(9.11)
,
(9.12)
,
(9.13)
,
(9.14)
Рівняння (9.11),
(9.14) і (9.12), (9.13) показують, що величини
і
залишаються постійними. Крім того
рівняння (9.7)
- (9.14) не
встановлюють ніякого зв'язку між собою,
а також з усіма іншими компонентами
полів
і
.
Це фізично означає наступне: плоске електромагнітне поле, яке залежить від , є суперпозицією однорідного електростатичного поля, паралельного осі і незалежного від нього однорідного статичного магнітного поля, також паралельного осі і незалежного від цих двох полів електромагнітного поля, вектори , , , якого мають тільки і компоненти (тобто перпендикулярні осі ).
Нас будуть цікавити тільки електромагнітні поля, що поширюються. Враховуючи вищесказане, приходимо до важливого результату: розповсюджуване плоске поле є поперечним полем, в ньому вектори , , , лежать у площинах, перпендикулярних до напрямку поширення.
9.3 Плоскі хвилі
Зауважимо, що розповсюджуване плоске поле є суперпозицією двох не пов'язаних між собою полів:
а) поля, в якому вектори , колінеарні осі , а вектори , осі [рівняння (9.7), (9.10)].
Так як
,
то (9.7), (9.10) можуть бути замінені наступними:
,
.
(9.15)
б) поля, в якому,
колінеарні
осі
, а вектори
,
осі
.
Аналогічно
з
(9.8), (9.9) одержимо
,
.
(9.16)
Поле, що описується рівняннями (9.15), назвемо -полем (по тому, як спрямований в ньому вектор ), а поле (9.16) -полем.
Кожне з цих полів не є ні чисто електричним, ні чисто магнітним, обидва є електромагнітними полями.
Розглянемо спочатку -поле. З рівнянь (9.15) легко отримати
.
(9.17)
Це хвильове рівняння. Електрична компонента - хвилі поширюється у вигляді хвилі, що деформується, зі швидкістю:
Тут же отримуємо
для компоненти
рівняння
(9.18)
тобто магнітна складова поширюється з тією ж швидкістю, що і електрична компонента.
Таким чином, замість «- поля» можна говорити « - хвиля».
Використовуючи розв’язок хвильових рівнянь (9.17), (9.18) у вигляді гармонійних функцій можна знайти, що
. (9.19)
Тобто в кожній точці і в кожний момент часу магнітна компонента пропорційна електричній компоненті.
Для - хвилі аналогічно виходить:
.
Як
в
-
хвилі
так і
в
-
хвилі
вектори
,
перпендикулярні один до одного і до
напрямку поширення (див.
рис.
9.1).
Рисунок 9.1 – Уявлення про структуру поля в електромагнітної y- і z-хвилях