
- •1.Роздільні пункти, визначення, межі роздільних пунктів, класифікація роздільних пунктів.
- •2.Станційні колії, класифікація, нумерація, позначення парків.
- •4.Умови застосування стрілочних переводів та глухих перехрещень.
- •5.Швидкості, що допускаються по стрілочних переводах та глухих перехрещеннях.
- •6.Звичайні стрілочні переводи. Аналіз конструкції звичайного лівостороннього стрілочного переводу.
- •7.Аналіз конструкції одностороннього симетричного стрілочного переводу.
- •8. Аналіз конструкції перехресного стрілочного переводу.
- •9. Аналіз конструкції глухого перехрещення з маркою хрестовини 2/9.
- •10.Аналіз основних схем взаємного розташування суміжних стрілочних переводів.
- •11.Аналіз схем найпростіших кінцевих з’єднань колій. Визначення вставки .
- •Аналіз схем проміжних з’єднань колій і умови їх застосування.
- •А наліз паралельного зміщення колій, умови його проектування.
- •14.Умови проектування прямих вставок між стрілочними переводами та кривими (к0, к1, к2).
- •15.Стрілочні вулиці, визначення, основні схеми, умови застосування.
- •16.Граничні стовпчики, визначення, схеми установки граничних стовпчиків.
- •17.Світлофори, схеми установки вхідних та маршрутних світлофорів, нумерація поїзних та маневрових світлофорів.
- •18.Повна довжина станційних колій, класифікація, визначення. Корисна довжина станційних колій, визначення. Межі корисної довжини.
- •19.Парки колій, визначення, класифікація, аналіз основних схем парків та умови застосування.
- •20.Горловини парків (станцій), визначення, основні конструктивні параметри горловин. Особливості проектування горловин при електрифікації станції.
- •21.Норми проектування роздільних пунктів у плані.
- •22.Норми проектування роздільних пунктів у профілі.
- •23.Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень.
- •24Аналіз схем роз’їздів.
- •25Аналіз схем обгінних пунктів.
- •26.Проміжні станції, класифікація, основні операції та пристрої.
- •27.Аналіз основної схеми проміжної станції поздовжнього типу одноколійної лінії.
- •28.Аналіз схеми проміжної станції поперечного типу двоколійної лінії.
- •29.Вимоги до проектування пасажирських пристроїв на проміжних станціях.
- •30.Аналіз схеми проміжної станції напівпоздовжнього типу двоколійної лінії.
18.Повна довжина станційних колій, класифікація, визначення. Корисна довжина станційних колій, визначення. Межі корисної довжини.
Повною довжиною наскрізної колії вважається відстань по її осі, між гостряками ведучих на неї стрілочних переводів, а тупикових - відстань від гостряка стрілки до упора.
Корисною довжиною колії вважають ту частину повної її довжини, у межах якої встановлюється рухомий склад, не порушуючи безпеки руху по сусідніх коліях. Корисною довжиною вважається частина повної довжини колії, обмеженої граничними стовпчиками, вихідними чи маневровими світлофорами, стр. переводами й упорами. Корисна довжина розраховується іноді від ГС до вихідного сигналу, при наявності вихідних сигналів в обох напрямках корисна довжина визначається для кожного напрямку між граничними стовпчиками і вихідними сигналами. Для ПВ колій вантажних станцій - стандартні корисні довжини 850, 1000,1250м. В обґрунтованих випадках можуть проектуватися всі чи частина колій подвоєної довжини. Корисна довжина станційних колій промислових і вантажних станцій для приймання-відправлення вантажних передач можуть проектуватися довжини менш стандартних, але не менш довжини передачі, установлюваної по її масі в залежності від місцевих умов. Щоб пропускати поїзда на великій відстані без зміни їхньої ваги і довжини, вибирають стандартну корисну довжину ПВ колій на основі спеціальних розрахунків, якими визначають найвигіднішу масу й уніфіковану довжину поїздів на 10-й рік експлуатації з урахуванням крутості керівного ухилу, серії локомотива, намічуваного на розрахунковий термін, і вартості робіт у разі потреби подовження колій. У межах ділянки даної тяги ПВП збільшують на 30 м з обліком другого локомотива.
19.Парки колій, визначення, класифікація, аналіз основних схем парків та умови застосування.
Парки колій є одним з основних пристроїв станції, у яких групуються колії однакового призначення, об'єднані загальними горловинами. Парки колій класифікуються по призначенню і бувають прийому, відправлення, приймально-відправними, сортувальними, ранжирними й ін. Форми парків залежать від числа колій, що примикають до горловини (головних, з’єднувальних, витяжних) і конструкції стрілочних вулиць. У парку трапецеідальной форми (рис 1 ,а) колії мають різну довжину, що зростає в міру наближення до осі основної колії 1, у результаті чого частина колій має надлишки корисної довжини. Тому такі парки застосовуються при невеликій кількості колій (3-4) Парк-трапецоїд (рис 1,б) в одному кінці має стрілочну довжину на основній колії, в іншому вулицю під кутом хрестовини. Всі колії, крім крайніх, приблизно рівної корисної довжини зі зручним виходам на основну колію. Парк-рибка (рис 1,в) являє собою сполучення двох трапецій чи трапецоїдів, розташованих по обох сторони від основної колії. На рис 2 показаний комбінований парк, який являє собою різну комбінацію стрілочних вулиць.
20.Горловини парків (станцій), визначення, основні конструктивні параметри горловин. Особливості проектування горловин при електрифікації станції.
Горловиною станції називають зону, в якій укладені стрілочні переводи, які з’єднують колії и парки між собою, а також з головними, витяжними и ходовими коліями для локомотивів. До горловин станції можуть також примикати під’їдні та з’єднувальні колії. Тому горловини звичайно проектують так, щоб в них можна було одночасно виконувати стільки операцій, скільки є виходів, включая головні та витяжні колії. При цьому на головних коліях укладають мінімальне число стрілочних переводів.
Конструкції горловин дільничних та спеціалізованих станцій (пасажирських, сортувальних, вантажних) залежать від кількості примикаючих колій, кількості головних, витяжних и ходових коліях та, крім того, мають свої особливості, властиві кожному виду станції та які залежать від характеру роботи. Однак в усіх випадках горловини повинні забезпечувати необхідний зв'язок парків та колій та бути при цьому компактними, тобто займати як можна меншу довжину. Щоб зменшити довжину горловини прийомо – відправних та інших парків, на великих станціях замість звичайних з’їздів застосовують в необхідних випадках перехресні переводи и перехресні з’їзди.
З метою зручності електрифікації колій до взаємного розташування стрілочних переводів в горловинах пред’являються додаткові вимоги. Контактна проводка образує повітряні стрілки. Для удержання повітряноі стрілки в потрібному положенні вона закріплюється к фіксаторам, які поміщаються на ригелях гибких поперечин чи спеціальних опорах. Щоб зменшити кількість опор в горловинах, треба стрілочні переводи однакових марок укладати по можливості в створі; при цьому відстань u от центра перевода до місця фіксації не повинно перевищувати для переводів марки 1/11 – 7,5м, марки 1/9 – 6м и марки 1/6 – 3,5м.