
- •Види образотворчого мистецтва
- •Визначні споруди
- •Етапи уроку тематичного малювання
- •Систематиз.Кольору:
- •Використання різноманітних технік та матеріалів на уроках образотворчого мистецтва
- •Малювання куба у перспективі (кутове положення)
- •Практична діяльність учнів
- •Організація колективної роботи учнів на уроках малювання
- •Значення декоративного малювання для розвитку учнів початкових класів
- •Основні та похідні кольори, змішування кольорів
- •Передача простору та багатоплановості у тематичних композиціях
- •Теплі та холодні кольори, їх особливості
- •Малювання овочів та фруктів аквареллю
- •Методика проведення занять із скульптури і художньої кераміки
- •Позакласна робота з образотворчого мистецтва
- •Шрифт та його використання на уроках образотворчого мистецтва
Малювання овочів та фруктів аквареллю
Поетапне виконання композиції вчителем. Щоб малюнок не здавався надто малим або надто великим на аркуші таперу, треба правильно встановити відношення розмірів аркуша зображення, а також знайти місце розташування композиції на аркуші. Годі ваш малюнок буде вдало скомпонованим. Коли ви визначите розташування предметів, намітьте загальну їх форму. Порівняйте малюнок з натурою і, уточнивши його, переходьте до деталізації (плями, корінці, стебла, листя та ін.). Тепер починаємо малювати фарбами. Спочатку на палітрі треба підібрати найсвітліший колір натури, а вже потім вкрити ним усю поверхню малюнка, крім відблиску. Фарба при цьому повинна вільно стікати вниз. Коли потрібно підсилити той чи інший колір малюнка, вкрийте його тією самою фарбою ще раз. Проте пам'ятайте, що зловживати перекриванням не слід, бо акварель втрачає свіжість, прозорість, яскравість. Компонуйте натюрморт так, щоб предмети, які ви зображаєте, частково загороджували один одного — це надасть груші більшої природності.
Методика проведення занять із скульптури і художньої кераміки
Процес створення керамічної іграшки на уроках образотворчого мистецтва Для занять ліплення вчителю необхідно розробити тематику завдань, визначити, обрати способи створення глиняних фігурок і в цілому розробити процес виготовлення керамічної іграшки, який буде посильний для дитячої роботи та реальний зі сторони матеріальної бази та умов творчої праці. Як уже зазначалось, вчителю потрібно самому підготувати глину для занять. Це досить трудомісткий обсяг роботи, вимагає значних затрат часу. Тому вчителю необхідно заздалегідь підготувати глину (робочу масу) і принести її на урок ліплення, розділивши на порції, частини для кожного учня. На уроці учні працюють тільки над ліпленням своїх фігурок. Одна із самих традиційних та популярних керамічних іграшок – це свистунці у вигляді фігурок коня, півника, зозульки, козлика, барана. Із декоративних настільних іграшок виділяються яскравістю та м’яким гумором зображення жіночих фігурок, всіляких годувальниць, “водоносок” тощо. Народні керамічні іграшки дивують своєю простотою та виразністю форми, яка передає саме яскраве, саме значне. Із дитячої іграшки вона поступово перетворилась в настільну декоративну скульптуру, яка використовується для прикраси інтер’єру. Заслуженою славою користуються іграшки, зроблені в Яворові Львівської області, Косові, Космачі Івано-Франківської області, а також Васильківська та Онішнянська кераміка.
Позакласна робота з образотворчого мистецтва
Позакласна робота -- різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Позашкільна робота -- освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Окрім цього, до позашкільної роботи на сьогодні відносять екскурсії, прогулянки.
Позашкільна та позакласна робота надають дітям та молоді знання, вміння і навички за інтересами, забезпечують інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, створює умови розвитку та організації змістового дозвілля, відповідного до інтересів, здібностей, талантів, обдарувань і стану здоров'я дітей та молоді. Одним із найважливіших пріоритетів позакласної та позашкільної роботи є виховання творчої особистості.
Особливе місце у позашкільній та позакласній навчально-виховній діяльності належить образотворчому мистецтву. Завдяки йому формуються, перш за все, творчі здібності, набуваються знання про мистецтво, прекрасне у світі, людських взаєминах тощо. Не менш важливим є духовний розвиток дитини - доброзичливе, щире ставлення до життя. Образотворчість є важливою умовою розвитку творчих можливостей дітей. Вона допомагає їм визначитись у власних бажаннях, знайти себе, визначити своє ставлення до оточуючої дійсності: природи, мистецтва, людей. Основне в роботі - зацікавити дітей, не залишати без уваги тих, котрі не впевнені у своїх силах чи вважають себе необдарованими. Важливо допомогти їм відкрити в собі талант, світ творчості, власні приховані можливості.
Розвиток естетичних почуттів, накопичення спостережень і вражень збуджують асоціативність, образну уяву, фантазію, внаслідок чого дитина творить. І завдяки наполегливій творчій праці те, що склалося в уяві, передається на полотно і стає твором мистецтва. Щоб навчити так працювати дітей, потрібно проводити заняття, враховуючи такі компоненти: мотиваційний (стимули для підвищення емоційності, зміцнення чутливості, розвитку уяви, фантазії); пізнавальний (розширення знань про мистецтво, його видово-жанровий поділ, виразні засоби та техніки); ментальний (індивідуальність); практичний (уміння, навички, самостійна творча діяльність).
Особливостями позакласних занять слід вважати добровільність участі учнів у різних заходах; зміст занять не обмежується рамками програми; методи і форми занять основані на творчій діяльності й інтересах учнів молодшого шкільного віку. Всі форми організації процесу навчання образотворчого мистецтва тісно пов'язані між собою, взаємодоповнюють одна одну, чим і забезпечують досягнення освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Позакласна робота організовується на основі самодіяльності дітей з урахуванням їхніх інтересів і запитів, що виникають під час вивчення образотворчого мистецтва. Тому така робота дає широкий простір для виявлення ініціативи дітей і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, акуратність, наполегливість.
Правильно організована позакласна робота (індивідуальна, групова, масова) сприяє формуванню в учнів пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення і поглиблення знань. Усі зазначені позакласні заняття пов'язані між собою і доповнюють одне одного.
Позашкільна робота організовується у спеціальних освітніх закладах і передбачає обов'язкову звітність з приводу її результатів. Вона визначається програмою, розробленою відповідно для кожної вікової групи, з урахуванням інтересів і запитів дітей, що виникають під час вивчення образотворчого мистецтва, а також їхніх вікових особливостей. Тому така робота дає широкий простір для виявлення ініціативи дітей і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, акуратність, наполегливість. Правильно організована позакласна робота сприяє формуванню в учнів пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення і поглиблення знань.
Педагогічне забезпечення позакласної та позашкільної роботи вимагає від педагога навчити дітей спостерігати, сприймати і бачити, розуміти власні емоції та почуття, розвинути уяву та фантазію, асоціативне мислення, творчі здібності.
За формами організації та методами проведення позакласна та позашкільна робота різноманітна. Виділяють такі види позакласної та позашкільної роботи: гуртки, ранки, вистави, виставки образотворчих робіт, прогулянки, екскурсії.
Позакласна і позашкільна робота ставить ті ж самі завдання, що і класна робота з образотворчого мистецтва: естетичне виховання учнів, розширення, поглиблення знань і уявлень учнів про прекрасне, розвиток якості розуміти і відчувати прекрасне в навколишній дійсності, творчо виражати власне бачення прекрасного у мистецтві та навколишньому.
Методика малювання орнаменту в квадраті
Навчання техніці малювання акварельними фарбами
З основами кольоросприйняття можна познайомитися при роботі акварельними фарбами. Для нанесення фарби на папір користуються змоченою у воді кистю. Кисті для акварелі, як і для гуаші, роблять з хвостів колонка, тхора, куниці, білки. Кисті повинні відрізнятися м'якістю і, що саме головне, пружністю. Змочена кисть має форму конуса з гострим кінцем. Розміри кистей для роботи — № 10, 16, 20 (ці цифри вказані на живці).
Отже, фарбу, що знаходиться у ванні (кюветі), змочують кистю. Вода вбирається у верхній шар фарби і розчиняє її. Кінцем кисті чіпають поверхню фарби, забираючи її частину. Тепер фарбу треба розвести, щоб одержати необхідний тон. Розводять її на палітрі, яка може бути використана як окремий лист білого паперу, так і звичайна тарілка або блюдце без облямівки і малюнка. У одержаний тон додають іншу фарбу, щоб одержати той або інший відтінок. Коли розведеним на палітрі тоном покривають ділянку зображення, кисть тримають опущеною, щоб фарба рівномірно стікала на поверхню паперу. Не слід натискати кистю на папір або фарбувати нею поверхню. Дотик кисті до паперу повинен бути легенький.
Папір тримають в похилому положенні, щоб фарба рівномірно стікала вниз. Надлишок води з фарбою, що утворився в нижній частині листу паперу, прибирають кистю, промитою в чистій воді і віджатою за допомогою промокального паперу. Це роблять щоб уникнути зайвих скупчень води, від яких при висиханні залишаються на папері згустки, набряки, розлучення, що знижують враження від роботи.
Малюнок під акварель виконують тонким лінійним промальовуванням всіх контурів, відблисків, півтонів, тіней і рефлексів, абсолютно виключаючи вживання гумки. Коли малюнок готовий, папір слід промити чистою водою за допомогою м'якої тканини або губки для усунення забруднень і олівцевого пилу, а також для видалення жирних плям від рук.
Якість акварельного живопису полягає в прозорості барвистого шару. Щоб фарби не затемнювалися, не слід змішувати більше трьох фарб. Білий тон паперу, просвічувавши через шар фарби, робить акварельний живопис не тільки прозорим, але і по-особливому «звучним».
Техніка роботи аквареллю полягає у тому, що спочатку на папір наносять світлі тони, потім темні. Зображення виконують направленими за формою натури мазаннями, як це роблять штрихами в тоновому малюнку. У акварелі є прийоми, коли пишуть «по сухому», «по сирому» і т.д. Техніка роботи «по сирому» заснована на принципі вливання одного барвистого шару в іншій. Уміле володіння такою технікою приводить до надзвичайно живописних, властивих тільки акварелі, переливам фарб.
Гуаш також розводять водою на палітрі. Нею можна писати, використовуючи прийоми роботи аквареллю. Проте гідністю гуаші все-таки залишаються непрозорість і можливість рівно покривати поверхню зображення.
Гуашеві фарби після висихання дуже яснішають, і цю особливість слід враховувати при підборі більш насичених кольорів.
Мочати кисть прямо в банку, в якій зберігається гуашева фарба, небажано. Перед роботою частину кожної фарби викладають на картонну палітру і змішують для отримання потрібного тону.
Гуашеві фарби володіють великою криючою здатністю, тому не рекомендується кілька разів перекривати гуашшю одне місце малюнка щоб уникнути обсипання фарб при висиханні.