Цільові функції дидактичних ігор, що застосовуються з метою професійної мотивації майбутнього вчителя технології і підприємництва

Цільові функції гри	Зміст функцій у вузівському навчанні	Зміст функцій при вивченні дисциплін «підприємництво» і «менеджмент»
1. Виховна	Формування моральних якостей і цінностей особистості на основізагальнолюдських норм, соціально орієнтованої мотивації	Формування оцінно-емоційного ставлення до світу, інтересу до вивчення дисциплін Підприємництво і Менеджмент
2. Соціально-орієнтована	Передача особистості в ході ігрігровой діяльності знань, духовних і моральних ідеалів, еталонів соціального досвіду спілкування з людьми	Передача знань про суспільство, нормах культури спілкування, взаємодії;виховання почуттів, моральності
3. Навчальна	Стимулювання розвитку методів пізнавальної діяльності, умінь вчитися, потреби здобувати й поповнювати знання, осмислено оволодівати знаннями, вміннями та навичками.	Сприяння процесу оволодіння знаннями лексики, граматики, фонетики, вміннями і навичками говоріння, аудіювання, читання, письма та перекладу.
4. Організаційно-діяльнісна	Сприяння розвитку вмінь співпрацювати, працювати в колективі, приймати адекватні ситуації рішення, одержувати і цілеспрямовано використовувати інформацію	Організація діяльності учнів з добування предметних знань, стимулювання активності по засвоєнню навчального матеріалу
5. Розвиваюча	Розвиток інтелектуальної, емоційної і вольової сфер особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва	Розумовий розвиток, вдосконалення здібностей до мови, гуманітарних, культурних та естетичних здібностей
6. Спонукально-стимулююча	Вплив на комплекс і потреб учасників гри, їх потягів, бажань,прагнень, інтересів, переконань, сприяння позитивної спрямованості поведінки, розвитку внутрішньої позиції	Забезпечення задоволеності граючих навчальним процесом, формування позитивного ставлення до вивчення підприємниства і менеджменту
7. Комуникативна	Формування індивідуального стилю спілкування і поведінки при колективному вирішенні завдань, збагачення комунікативних якостей у структурі особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва за рахунок встановлення в грі відносин суперництва, взаємодії та співробітництва при вирішенні загальної задачі	Розвиток комунікативної компетенції учнів, якостей взаємоповаги, взаєморозуміння, справедливої і успішної взаємодії
8. Психокорекційна	Природна корекція в ході гри негативних проявів особистісних якостей (замкнутість, запальність, конфліктність та ін), створення умов для подолання несумісності в спілкуванні, зняття напружених внутрішньоколективних відносин	Створення умов для зняття «затиску», остраху бути самим собою, страху перед помилками, для цілеспрямованого розвитку здібностей кожного учасника в процесі взаємодії у групі
9. Рефлексивна	Допомога учасникам гри в усвідомленні самого себе, у з’ясуванні того, як інші знають і розуміють його особистісні особливості, емоційний стан, педагогічну побудову в грі умовиводів, узагальнень, аналогій, оцінок	Оцінювання сформованість своїх знань, умінь і навичок через оцінювання діяльності інших, справедлива самооцінка досягнутого себе шляхом порівняння себе сьогоднішнього із вчорашнім
10. Функція саморозвитку і самоствердження	Стимулювання усвідомлення учасником гри його здібностей і кращих якостей, підвищення віри у власні сили і можливості, розкриття в собі нового, непізнаного, важливого для діяльності і спілкування	Створення умов для збереження психічного здоров’я і повноцінної свідомої навчально діяльності

Всі представлені функції дидактичних ігор доводять педагогічні можливості системного використання гри на заняттях Підприємництва і Менеджменту з метою розвитку якостей особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва. Очевидно, що при педагогічному проектуванні та організації ігрової навчальної діяльності необхідно прагнути до цілісної реалізації всіх функцій у педагогічному процесі навчання вчителя технології та підприємцями-мательства, хоча в кожній грі в рівній мірі не завжди можна в рівній мірі реалізувати всі виділені функції. Але те, що вони взаємопов’язані і взаємодоповнюють один одного, свідчить про безумовну цінності застосування дидактичної гри як важливого засобу розвитку особистості в процесі навчання.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми застосування дидактичної гри як засобу розвитку особистості можна зробити попередні висновки.

З точки зору психології, гра і вчення відображають взаємозв’язок спілкування, пізнання і праці. Оскільки становлення особистості відбувається саме в процесі діяльності, пізнання і спілкування, то дидактичну гру слід розглядати як особливий вид соціальної діяльності, свого роду школу соціального розвитку особистості, в якій закріплюються властивості, якості, здібності, необхідні для виконання соціальних і творчих функцій.

У педагогічних дослідженнях дидактична гра характеризується як поліфункціональне і багатоаспектне засіб навчання, виховання і розвитку особистості учнів, яке володіє великими потенційними можливостями для підвищення ефективності єдиного процесу всебічного та гармонійного розвитку особистості.

Дидактична гра у ВУЗі за своїм змістом є своєрідним видом цільової діяльності, включеної в процес навчання вчителя технології і підприємництва і володіє такими структурними компонентами, як ігрові навчальні цілі та завдання, що відповідають загальним педагогічним чітко поставленим цілям професійного навчання, зміст, суб’єкти і правила гри, забезпечують засвоєння як предметного змісту навчальної дисципліни, так і норм соціальної поведінки. Під дидактичної грою ми розуміємо спеціально організовану навчально-пізнавальну діяльність, в якій купуються знання, формуються способи, вміння, навички, розвиваються професійно значущі якості особистості, що навчається за рахунок активного включення в соціально-комунікативну взаємодію в обстановці змагальності та творчого пошуку. При цьому на підставі концепції особистісно орієнтованого навчання та з урахуванням особливостей предметів Підприємництво, менеджмент та маркетинг ми виділяємо чотири види дидактичних ігор: пізнавальні, проектувально-дослідні, імітаційні, комплексні.

В основі запропонованої нами класифікації – положення про те, що центральною ланкою ігрової ситуації є проблема, яка пов’язує пізнавальну діяльність людини з об’єктивною дійсністю.

Ігри, включені в процес навчання у ВНЗ, виконують виховні, соціально-орієнтуючі, організаційно-діяльні, спонукально-стимулюючі, комунікативні, психокорекційні, рефлексивні, навчальні та розвиваючі функції, а також функції саморозвитку та самоствердження у розвитку особистості. У зв’язку з цим можна припустити, що ігрова діяльність на заняттях Підприємництва і Менеджменту може забезпечити розвиток особистості в плані розумового, морального, естетичного виховання, цілеспрямованого вдосконалення здібностей кожного граючого, формування уяви, суджень, придбання способів пізнавальної діяльності у поєднанні з набуттям знань і дієвим їх освоєнням в ході рольового спілкування.

Цінним для вузівської освіти представляється комплексний підхід до гри, яка не протистоїть традиційного типу навчання, не суперечить сучасної особистісно орієнтованої теорії навчання. Це може стати умовою педагогічного проектування такого інтегрованого навчання, в якому об’єднаються всі типи навчання, все краще, що було, є і буде в теорії і технології навчання. У зв’язку з цим у вузах особливої гостроти набуває питання системного відбору і проектування видів і форм організації таких дидактичних ігор, які служать вдосконаленню вузівського процесу навчання, орієнтованого на підготовку вчителів технології та підприємництва, за своїм особистісним якостям відповідає певним нормам соціальної поведінки, соціальному замовленню суспільства.