1.Поняття природокор. та його Напрям.

Людина-це частинка живої природи, головна продуктивна сила суспільства, найбільший споживач природніх ресурсів (зем, водні, кліматичні, біологічні) Розвиток людського суспільства забезпечується процесом природокористування, який здійснюється в таких напрямках:

1.для підтримання життєдіяльності людськ. організму за доп. споживання прир. ресурсів.

2.Задоволення побутових потреб людини.

3.використання прир. ресурсів,як сировини для розвитку матеріального виробництва.

4.споживання рекреаційних та естетичних

ресурсів для підняття працездатності.

Природокор.-це сукупність впливів

людства на гео. оболонку Землі, що розгляд. в комплексі або сукупності всіх форм експлуатації природо-ресурсного потенціалу.

2.Сучасні тенденції, екол,екон та

соціальні наслідки природокористування.

Від первісної людини поступово відбувається розселення людей по суші і інтенсивне відтворення населення.

Людина розширює площі орних земель, вирубує ліси, збільшує обсяги добування водних ресурсів.Людина в процесі промислового виробництва створила масу кар’єрів, аеропорти, с/г та промислове виробн. Внаслідок цього зростає рівень техногенного навантаження на природу і як наслідок з'являється еколог. дисбаланс, гострота якого переростає в кризу регіонального характеру. Економічні наслідки нераціонального природокорист. полягають в інтенсивному зменшенні природніх запасів,з'явився дефіцит на окремі види природніх ресурсів, зростають швидкими темпами ціни на них.

Соціальні наслідки полягають у погіршенні

якості навкол. середовища, зростанню захворюваності населення, внаслідок цього

знижується працездатність в продуктивному

віці,скорочується тривалість життя насел.

3. Взаємозв'язок курсу з іншими науками.

Еколого-економічні основи природокор. є інтегральною наукою, оскільки вона базується на досягненнях природничих,

технічних, технологічних, соціальних та

гуманітарних науках. Вони використовують

надбання великої к-ті наук і на їх основі

пояснюють закономірності тенденції і наслідки природокористування. Крім того пізнаючи природні закони за якими розвивається матер. виробництво, ця наука спроможна розробити моделі поліпшення розселення людей, розміщення виробництва, економно витрачати природні ресурси.

Базуючись на широкій інформації різних галузей наук і вивчаючи досвід природокористування є можливість формувати нові концепції раціонального використання природніх ресурсів.

7. Екологічні, економ. Та соц.. Наслідки забруднення довкілля.

Техногенне забруднення супрводж. Вел. сукупністю негат. наслідків:

1. екологічні-які проявл. у появі еколог. дисбалансу в домінуючих екосистемах навк. Серед., у звуж. популяції цілого ряду видів рослин. і тварин. світу та мікроорганізмів, приводить до зникнення біорізноманіття в екосистемах.

2. економічні-проявляються у зростанні потреб у коштах на еколог. оздоровлення довкілля (буд. очисних споруд, утилізація відходів виробництва).

3. соціальні-прояв у зрослій динаміці захворювання населення алергічними, онкологічними, гастроентерологічними та судинними хворобами, а також зростає затвор. рослин і тварин

4. Предмет, завдання і методи вивч. Курсу.

Економіка природокор — це наука про раціональне та ефективне використання прир. ресурсів, наука про організацію дійової системи охорони навколишнього середовища.

Завдання, які стоять перед економікою природокор., можна поділити на три, групи:

- розробка методів оцінки прир. ресурсів з метою включ. в ек. розрахунки їх вартості;

- створ. Ек. механізму управління рац. використанням природних і ресурсів і охороною навколишнього середовища;

- розробка методів розрахунку ек. Ефективн. капітальних вкладень у рац. Використ. прир. ресурсів та охорону навк. середовища.

Економіка природокористування охоплює дві групи зв'язаних, між собою проблем: 1.як знайти і найефект. використати необхідні у виробництві та споживанні ресурси, і, 2., як передбачити або ліквідувати забрудненість навколишнього середовища. Кожна наука користується певними прийомами дослідж., що становлять її метод. Слово «метод» означає шлях дослідження, вчення. Метод науки — це властивий для неї спосіб проникнення у зміст предмета, що вивчається. Серед методів досл. розрізняють загальнонаукові та спеціальні. Перші застосовуються ширше. Серед них центральне місце щодо застосування до ек. наук посідає метод наукової абстракції. Наукове абстрагув. полягає у відстороненні від зовн.,; несуттєвих ознак явищ і виділенні в них загальних, суттєвих сторін.

При аналізі відбувається розчленування економічних процесів і явищ на складові елементи, причому кожен елемент послідовно вивч..: Синтез полягає в уявному об'єднанні окремих елементів об'єкта. Індуктивний метод — це одержання заг. висновку на основі поодиноких фактів. Дедукція передбачає рух дослідження від загального до окремого та одиничного.

Історичний метод пізнання передбачає дослідження конкретних явищ в їх історичній послідовності. Логічне —це абстрактне, теоретично послідовне викладення процесу розвитку, яке нерідко не збігається з історичною послідовністю.

Поряд із загальнонауковими методами економіка природокористування потребує своїх конкретних методів.

Статистико-економічна обробка відомостей про явище, яке спостерігається. Ці відомості можуть бути одержані за доп. спеціальних спостережень, документів, в яких фіксуються кількісні характеристики економічних явищ.

Методом порівняльних розрахунків може порівнюватись економічна ефективність різних природоох. заходів, екологобезпечних технологій виробництва Для координації і взаємозв'язку складових досліджуваного явища, дотримання збалансованості кількісних пропорцій користуються балансовим методом дослідження. Математичне моделювання в економіці природокор. використовується тоді, коли на основі вихідної інформації за доп. ЕОМ визначають оптимальні кількісні вираження прогнозованих показників. Отже, методом економіки природокористування є комплексне і взаємопов'язане дослідження еколого-економічної ситуації з метою виявл. взаємовідносин людини і природи, впливу виробничої діяльності на стан навколишнього середовища за допомогою опрацювання інформації різними науковими способами.