59.Заробітна плата,її суть,форми та види.

Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Форми:

-погодинна -поштучна

Існують таки види додаткової заробітної

-Робота у сверх урочний час. -Сумісництво професій. -Робота в нічний час.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

40.Зайнятість та безробіття.

За́йнятість насе́лення — соціальна економічна категорія, яка характеризує залучення населення в суспільне виробництво.

Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

Види безробіття

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

41.Попит,пропозиція та рівновага ринку.Еластичність.

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x).

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

Ko — коефіцієнт еластичності попиту

Q — відсоток зміни кількості продажів

P — відсоток зміни ціни

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний згідно з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їхніх цін.

Еластичність пропозиції обчислюється через коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою:

Km- коефіцієнт еластичності пропозиції

G — відсоток зміни кількості пропонованого товару

F — відсоток зміни ціни

Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.

42.Кругообіг капіталу.

кругооборот капіталу- рух капіталу у процесі виробництва та обігу, в ході якого він проходить весь цикл, тобто здійснює повний оборот.

Розглядаючи процеси кругообігу і обороту капіталу, ми маємо на увазі наявність таких умов:

1) підприємство виробляє предмети споживання, наприклад хліб, тому його продукція реалізується на ринку споживчих товарів;

2) продукція підприємства користується попитом, тому воно має можливість щороку нарощувати обсяги виробництва і реалізації;

3) у галузі відсутні монополії й олігополії, тому діє принцип ринку чистої (досконалої) конкуренції;

4) продукція реалізується господарством за готівку, а не в кредит;

5) на ринку ресурсів завжди пропонується достатня кількість ресурсів, необхідна для здійснення на підприємстві простого і розширеного відтворення;

6) у тривалому періоді підприємство орієнтується на одержання нормального прибутку.

Капітал починає свій рух із грошової форми. Грошовий капітал Г використовується на купівлю засобів виробництва Зв і робочої сили Рс, які поєднуються в процесі виробництва В і створюють новий товар Т, після реалізації якого капіталіст одержує його вартість у грошовій формі Г¢ .

Гроші-Товар -> Засоби Виробництва –все це куплено для ->Т`-> Г`

->Робоча сила початку виробництва

Рух капіталу не обмежується одним кругообігом. Кругообіг капіталу весь час повторюється. Кругообіг капіталу взятий не як окремий акт,а як періодично відновлюваний і повторюваний процес,називається оборотом капіталу (фондів).

43.Основний і оборотний капітал фірми.

Основні виробничі фонди-та частина виробничих фондів,яка функціонує в процесі виробництва довгий час.Збарігає натуральну форму і переносить свою вартість на продукцію по частинах,по мірі зношування.Наприклад:машинне обладнання,будівлі(пасивні виробничі фонди).

Оборотні виробничі фонди-це та частина виробничих фондів,яка повністю споживається в одному виробничому циклі і повністю переносить своюю вартість на виготовлену продукцію (сировина,матеріали,паливо).

44.Зношування основного капіталу.Амортизація.

В процесі використання основних виробничих фондів відбувається їх зношення.Розглядають два види зношення:

-фізичний-матеріальне зношування машин,обладнань,будівель викликана як під дією використання,так і під дією сил природи.

-моральний-фізично вони ще можуть функціонувати,а економічно себе уже не виправдовують і вимагають заміни на більш продуктивні.Причиною є НТР.

Амортизація-поступове перенесення вартості основних виробничих фондів і їх заміщення в грошовій формі.Амортизаційні відрахування розраховують на основі норм амортизації,які встановлюються в процентах до вартості основних фондів виходячи із середніх строків їх служби з урахуванням фізичного і морального зношення.

45.Суспільні та індивідуальні витрати виробництва.

Витрати виробництва-затрати на придбання виробничих факторів,які використовують.

Індивідуальні витрати-витрати конкретного господарського об’єкта.

Понесені витрати на виробництво певного об’єму будь-якої продукції з точки зору всієї національної економіки-суспільні витрати. В умовах товарного виробництва суспільні витрати виробництва приймають форму вартості. Т=C+V+M.

46.класифікація витрат на виробництво.

Суспільні,індивідуальні

Альтернативні-використання в одному місці не дає можливості використати їх в іншому місці.

Зовнішні(явні)-те,що фірма закуповує для виготовлення певного товару.

Внутрішні(неявні)-використання внутрішніх ресурсів фірми.

Сума внутрішніх та зовнішніх витрат називається економічними витратами.

Постійні витрати-TFC-це ті витрати,які не залежать від об’єму виробництва,вони можуть бути і при тимчасовій зупинці виробництва(відрахування на амортизацію,частина строкових платежів).

Змінні витрати-TVC-ті,які залежать від кількості виробленої продукції(вартість сировини,матеріали)

Сума постійних та змінних витрат складає валові витрати ТС=TFC+TVC

Граничні витрати-витрати на кожну додаткову продукцію відносно фактичного або розрахункового об’єму виробництва.