
- •Передмова
- •Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план дисципліни політологія
- •3. Плани лекцій та семінарських занять
- •3.1. Тематична структура програми лекційних занять
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Предмет і методи політології
- •Тема 1-2. Політична система суспільства. Політична влада
- •Тема 3-4. Держава як політичний інститут. Правова та соціальна держава
- •Тема 5. Політичний режим
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи.
- •Тема 7. Вибори та виборчі системи
- •Тема 1. Політична культура. Політична соціалізація
- •Тема 1.Соціальні спільноти як політичні актори. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Тема 3.Політична модернізація
- •Тематична структура програми семінарських занять
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Предмет і методи політології
- •Тема 1-2. Політична система суспільства. Політична влада
- •Тема 3-4. Держава як політичний інститут. Правова та соціальна держава
- •Тема 5. Політичний режим
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Тема 7. Вибори та виборчі системи
- •Тема 1. Політична культура. Політична соціалізація
- •Тема 1. Соціальні спільноти як політичні актори. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Тема 2-3. Політичний конфлікт. Політична модернізація
- •4.1. Питання для організації самопідготовки студентів
- •Тема 1. Політична думка країн Стародавнього Сходу
- •Тема 2. Політична думка Стародавньої Греції та Риму
- •Тема 3. Політична думка Середньовіччя, відродження та Нового часу
- •Тема 4. Політичні концепції хіх століття
- •Тема 2. Політичний конфлікт
- •5. Система оцінювання успішності студентів:
- •5.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
- •5.2. Шкала якості підсумкової оцінки
- •6. Список рекомендованої літератури до курсу
- •Для записів
4.1. Питання для організації самопідготовки студентів
Розділ 1. Становлення предмету політичної науки в історії політичної думки
Тема 1. Політична думка країн Стародавнього Сходу
Питання для самоорганізації навчання:
Концепція Конфуція і засноване ним політичне вчення конфуціанство
Політичне вчення Мо-Цзи
Школа даосизму: політичне вчення Лао-цзи
Політичне вчення легістів, погляди вчителя Шан Яна
Розділ 1. Становлення предмету політичної науки в історії політичної думки
Тема 2. Політична думка Стародавньої Греції та Риму
Питання для самоорганізації навчання:
Загальна характеристика політичних поглядів Платона
Внесок Арістотеля в розвиток політичної думки
Особливості політичної думки Стародавнього Риму: погляди Цицерона та Сенеки на державу і владу
Розділ 1. Становлення предмету політичної науки в історії політичної думки
Тема 3. Політична думка Середньовіччя, відродження та Нового часу
Питання для самоорганізації навчання:
Політична думка Середньовіччя: Тома Аквінський, Августин Блаженний
Погляди Н.Макіавеллі. Макіавеллізм
Політична концепція Т.Гоббса
Політичне вчення Дж.Локка
Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики
Раціоналістичні трактування політики і влади в працях Ж.Ж.Руссо
Розділ 1. Становлення предмету політичної науки в історії політичної думки
Тема 4. Політичні концепції хіх століття
Питання для самоорганізації навчання:
І.Кант про правову державу та “вічний мир”
Місце політики у філософії Гегеля
Політичні вчення в США. Пейн, Гамільтон, Джеферсон
Політична концепція лібералізму
Політична концепція консерватизму
Марксизм
Утопічний соціалізм
Анархізм
Націоналізм
Розділ 5. Політичний процес
Тема 2. Політичний конфлікт
Методологічні засади дослідження соціальних конфліктів
Поняття, типологія та функції політичних конфліктів
Динаміка та управління політичними конфліктами
5. Система оцінювання успішності студентів:
5.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.
Поточний контроль успішності студентів
здійснюється за двома напрямами:
контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;
контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;
оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.
Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.
Підсумковий контроль рівня знань студентів
Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:
відвідання більше половини семінарських занять;
виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;
здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.
Іспит проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (іспит) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).